Підвищення тарифів — проблема, яка наразі гостро стоїть перед українцями. Ціни стрімко ростуть на все — газ, воду, світло. На думку фахівців, вони можуть зростати й далі.
Серед іншого здорожчала й вода. Нині ціни на воду в Хмельницькому виглядають так: на централізоване водопостачання — 3,84 грн. за 1 куб. м (з ПДВ), на централізоване водовідведення — 4,09 грн. Чи обґрунтоване таке подорожчання, як зекономити і яке майбутнє у водопостачання міста? Про це наша розмова з директором МКП “Хмельницькводоканал” Віталієм Кавуном.
Підвищення тарифів — проблема, яка наразі гостро стоїть перед українцями. Ціни стрімко ростуть на все — газ, воду, світло. На думку фахівців, вони можуть зростати й далі.
Серед іншого здорожчала й вода. Нині ціни на воду в Хмельницькому виглядають так: на централізоване водопостачання — 3,84 грн. за 1 куб. м (з ПДВ), на централізоване водовідведення — 4,09 грн. Чи обґрунтоване таке подорожчання, як зекономити і яке майбутнє у водопостачання міста? Про це наша розмова з директором МКП “Хмельницькводоканал” Віталієм Кавуном.
— Віталію Борисовичу, чи обґрунтоване, на вашу думку, підвищення тарифів на воду?
— Вперше за весь час незалежності нашої держави підприємство нарешті отримало економічно обґрунтований тариф. У ньому затверджені основні статті витрат, які дозволяють підприємству повною мірою оплачувати зарплату, енергоносії, закупівлю матеріалів для роботи. В склад тарифу з 1 липня почала входити інвестиційна складова, яка дозволяє проводити часткову модернізацію підприємства. Розумію, що людям важко сприйняти такі зміни, проте держава шляхом пільг та субсидій компенсуватиме найнезахищенішим категоріям витрати на комунальні послуги.
— Багато людей звинувачують у підвищенні цін саме місцевий водоканал. Щось залежить від водоканалу чи всі накази з Києва?
— Нині підприємство, як і всі інші водоканали обласних центрів, є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг. Це означає, що всі тарифи до обласних центрів і великих міст, де кількість населення перевищує 40 тисяч, встановлює Національна комісія.
Звичайно, інформацію про свої витрати подає “Хмельницькводоканал”. Після того, як Нацкомісія перевіряє цю інформацію, відбуваються коригування та встановлюється тариф. Навіть якби підприємство хотіло щось додати, аби збільшити надходження, то воно не може цього зробити.
— У багатьох споживачів досі не встановлені лічильники. Поясніть доцільність й переваги обліку води.
— Однозначно, якщо людина встановить лічильник, то платитиме за реально використану воду. Якщо ж лічильника немає — споживач переважно воду не економить.
До того ж витрати без лічильника більші. Сьогодні норма на одну людину — 300 літрів на день, якщо помножити на 30 днів, то виходить понад 9 куб. м води. Встановивши лічильник, одна людина, за нашими підрахунками, буде споживати не більше 4 куб. м води в місяць.
Є випадки, коли наймачі житла мешкають у квартирі, де або ніхто не прописаний, або прописана лише одна людина. Тоді сплачують норми за одного, а в квартирі проживають іноді п’ятеро-шестеро осіб. У цьому випадку, щоб обманути підприємство, лічильники не встановлюють. Проте наші контролери постійно роблять обхід помешкань, виявляють такі випадки, складають відповідні акти. Потім підприємство робить донарахування за кількістю мешканців.
— Сьогодні дуже гострою є проблема восьми сіл Красилівського району (так звані села депресійної лійки), які з нульового тарифу перейшли на звичайний. Чому так сталося?
— Дійсно, села Красилівського району підключені до Чернелівського водогону, звідки здійснюється забір води в наше місто — до 95 відсотків. Склалася така ситуація: коли будували наш основний водозабір в селі Чернелівка Красилівського району, то була небезпека зникнення води у криницях у зв’язку зі збільшенням відбору води через побудовані водогони в селах. Пізніше пониження рівня води було, але вода зникла лише на кількох вулицях у двох селах, а в інших змін водопостачання не відбулося. Проте вирішили у цих селах встановити нульовий тариф, тобто селяни нічого не платили за воду. Люди звикли до нераціонального її використання. Великі втрати по селах, зношені мережі. Вода використовується будь на що: для поливання городів, підсобного господарства. Тобто, люди ніколи не думали, що це товар.
З 1 липня Національна комісія встановила єдиний тариф для мешканців міста і сіл, що викликало великий супротив селян цього регіону, тому що тариф виріс з нуля до 3,84 грн. за кубометр води. І, на їх думку, це є дискримінацією даної території. Хоча це нелогічно. Якщо у місті стоїть електростанція, то це не означає, що там електроенергія дешевша. Були проведені переговори на рівні голови районної ради, голів сільських рад, нашого міського голови. Прийнято рішення, що за рахунок міського бюджету буде компенсуватися частина витрат (до 50%) жителям сіл. Тому зараз проводяться переговори з головами сільських рад, готуються документи і найближчим часом підприємство буде брати абонентів на прямий розрахунок і проводити відшкодування через міський бюджет.
— Які подальші перспективи водопостачання Хмельницького? Чи будуть підвищуватися ціни надалі?
— Це залежить від ситуації в країні. Тариф був сформований станом на 1 липня, були закладені всі затрати підприємства. Звичайно, якщо буде збільшуватися рівень мінімальної заробітної плати, зростати вартість енергоносіїв, пального, інших матеріальних ресурсів, то підприємство змушене буде робити нові розрахунки, щоб тариф привести у відповідність до собівартості. Поки що мова про підвищення не йде.
— Як на рівні України платять хмельничани?
— МКП “Хмельницькводоканал” серед підприємств, які вже підняли тарифи, а це 35 водоканалів. Наш тариф на 5 чи на 6 місці знизу. А якщо говорити про обласні центри, то, наскільки мені відомо, нижчий тариф у Києві, Черкасах, Тернополі. У всіх інших тариф більший. Та й навіть в області — у Кам’янці-Подільському — 11,45 гривні за кубометр води та стоків, у Шепетівці — 15,77 грн., а у нас — 7,93 грн.
— Чи підвищення ціни означає підвищення якості?
— Так. Як я вже казав, уперше в тариф закладена інвестиційна складова. Це означає, що підприємство зобов’язане щорічно певну кількість коштів направляти обов’язково на капіталізацію виробництва. Цьогоріч наше підприємство планує замінити ряд аварійних ділянок водопроводу, що вийшли з ладу, на більш сучасні. Йде заміна трубопроводів, котрі не піддаються корозії. Це однозначно вплине на якість водопостачання.
За допомогою міської влади підприємство зробило багато кроків для покращення якості водопостачання. Цього року не було і, маю надію, не буде аварійних зупинок, на відміну від двох аварій 2013-го та десяти зупинок 2012 року у зв’язку з аваріями на Чернелівському водогоні.
Підготувала Анна Помаранська