Важким наслідком дорожньо-транспортної пригоди 11 червня у мікрорайоні Лезневе, про яку ми писали у минулому номері, стали важкі травми у постраждалих.
Важким наслідком дорожньо-транспортної пригоди 11 червня у мікрорайоні Лезневе, про яку ми писали у минулому номері, стали важкі травми у постраждалих.
Як стверджує завідувач відділення травматології міської лікарні Олексій Стефанчук, уже за 15-20 хвилин після виклику “швидкої допомоги” у медзаклад доставили 25 постраждалих. Більшість з них — люди похилого віку, котрі поверталися з дач.
“Пасажири отримали різні травми, — каже лікар. — З ними працювали одночасно дві бригади травматологів у травмпункті і три бригади у стаціонарі, дві бригади хірургічного профілю. Протягом години усім було надано першу медичну допомогу. Із 25 осіб 12 госпіталізовано у травматологічне відділення, одного — у хірургічне відділення, частині постраждалих проведено оперативні хірургічні втручання. Допомога надавалася за кошти лікарні. Станом на 24 червня частина людей виписана, інші перебувають у траматологічному відділенні. Поетапно ми прооперували десятьох постраждалих, решту реабілітуємо. Усі потроху одужують”.
Своїми свідченнями про аварію поділилися і потерпілі, які нині в лікарні. Зокрема 17-річна Мар’яна Кришталь розповідає: “З братом сіли в автобус десь о 16.30. Проїхали зупинки три, потім водій спитав, чи всі виходять, люди промовчали і він, давши газу, почав котитися з горба. Десь від середини горба, перемикаючи передачі, водій повідомив, що відмовили гальма. Ми з’їхали з дороги, автобус почало трусити, далі я втратила свідомість. Пам’ятаю: розплющила очі, а люди усі на купі вже були на одному боці автобуса. Сталося це біля церкви в той час, коли там робітники будували, здається, паркан. Вони перші кинулися на допомогу. Я кричала, щоб забирали крісла, шукала брата. Вийшла з автобуса ще на своїх ногах, у стані шоку не відчувала болю, навіть допомогла вийти з автобуса жінці. Потім приїхала “швидка”. Наслідок аварії для мене — закритий перелом таза, сідничних кісток з обох боків, сильний забій колінних суглобів, а в брата — сильний забій нирок, пошкоджені ребра і внутрішні органи. Нині він лікується амбулаторно”.
Доповнила постраждалу сусідка по лікарняній палаті Надія Баранюк: “Пам’ятаю всі подробиці трагедії, дуже шкодую, що в моєму поважному віці втрачене після цього здоров’я вже не повернеш. Хочу додати, що автобус, у якому їхали, був дуже старий, розбитий, брудний, взагалі не знаю, як такий могли поставити в рейс.
Була разом з маленькою онукою, вона сиділа спереду автобуса, спиною до водія навпроти мене. Коли шофер кричав, що відмовляють гальма, я схопилася з місця, почала затуляти малу собою, коли опинилися під купою людей, онуку врятував якийсь хлопець. Після того, як мене витягли з автобуса, не відчувала ніг, біля мене посадили онуку. Нині вона у дитячій лікарні з переломом ключиці та струсом мозку. У мене після аварії зламана нога”.
Скаржиться на неналежний стан автобуса і донька потерпілої, мешканка Лезневого Світлана: “Раніше до нас курсували нові, комфортабельні автобуси, потім їх чомусь зняли з рейсу, залишились тільки старі. Це при тому, що цим маршрутом користується багато людей”.
Зазначимо, що поки що слідство у цьому ДТП не дійшло остаточних висновків, щоправда, версії щодо того, за чий рахунок повинні компенсуватися наслідки аварії, також різні. Ми ж у свою чергу далі триматимемо цю трагічну історію на контролі.
Наш кор.