Недарма, коли прагнемо спокою, вмикаємо спокійне світло, а коли душа феєрить — горять тріумфальні лампи. Гра світла і тіней — відображення людського настрою, особливо це помічають художники, а найбільше фотохудожники, для яких спіймати правильний відблиск сонця — запорука успіху. Спробував підкорити гру природного світла фотохудожник із міста Чортків Орест Лижечко. Що вийшло відмінно — підтвердила його персональна виставка, відкриття якої відбулося 11 травня у нашому місті. Світлини з серії “Мелодія світлопису” зустрічали минулого тижня у музеї-студії фотомистецтва.
Недарма, коли прагнемо спокою, вмикаємо спокійне світло, а коли душа феєрить — горять тріумфальні лампи. Гра світла і тіней — відображення людського настрою, особливо це помічають художники, а найбільше фотохудожники, для яких спіймати правильний відблиск сонця — запорука успіху. Спробував підкорити гру природного світла фотохудожник із міста Чортків Орест Лижечко. Що вийшло відмінно — підтвердила його персональна виставка, відкриття якої відбулося 11 травня у нашому місті. Світлини з серії “Мелодія світлопису” зустрічали минулого тижня у музеї-студії фотомистецтва.
Актуальність назви підкреслило поєднання кольорових та чорно-білих світлин, на одній із яких — ансамбль смичкових інструментів під вуаллю прозорого проміння. Саме ця світлина найбільше перегукується з назвою експозиції. Головним для глядача вперше став не стільки зміст фотографій, скільки техніка виконання. Автор каже, що під час обробки світлин фотошопом не користується, намагається вибудувати композицію так, щоб вона не потребувала технічної обробки.
Одна з найпривабливіших і найреалістичніших — “Ранок у Чорткові”, де крізь туман, ранкові сутінки на сірому асфальті відбивається світло фар. Фото настільки справжнє, наче вигляд з відчиненого вікна. Цікава світлина “Чорний кіт”, де непримітний пухнастик зачаївся на лавці біля бабусі. Завдяки правильній, професійній техніці природа на фото автора — жива, свіжа…
Щодо портретів Ореста Лижечка, майже в усіх світловий акцент зроблений на обличчі, хоч фон теж має велике значення (це і церковні богослужіння, і старі чортківські хати й подвір’я). Одна з кращих робіт — “Літня кухня”, де старенький дідусь сидить біля печі у світлиці, повній народного побутового дріб’язку: глечиків, мисок… Так само спеціально освітлені є обличчя на чорно-білих портретах “Молодість”, “Погляд” та інших.
Актуальною і зрозумілою є робота “В офісі”, де втомлена жінка ловить скупі промені, що пробиваються крізь жалюзі.
Тематика робіт експозиції теж контрасна. Сільські забави, свята (переважно релігійного характеру), будні межують з міським офіціозом, молоді обличчя змінюють світлини людей похилого віку.
Автор каже, що 90 відсотків робіт створив у Чорткові, з них половина — неподалік власної хати, решту — коли подорожував країною. Його світлини бачили у 53 країнах світу, має автор немало нагород всеукраїнського та міжнародного рівнів, він — член Національної спілки фотохудожників України.
З приїздом шанованого гостя привітали керуюча справами міськ-виконкому Людмила Черевченко, вручивши автору, крім пам’ятного диплома від міського голови Сергія Мельника, альбом “Художники Хмельницького”, голова Кам’янець-Подільського фотоклубу “Погляд” Юрій Савін та директор музею-студії фотомистецтва Костянтин Жданов. Навзаєм хмельницькі фотохудожники отримали запрошення від Ореста Лижечка до Чорткова, де, за його словами, теж відбувається чимало цікавих фотовиставок, творять багато митців, незважаючи на те, що Чортків — місто невелике.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО