Експонати фотовиставки “Забытый Проскуров” фотохудожника Леоніда Западенка, презентація якої відбулася минулого тижня у музеї історії міста, для хмельничан стали справжніми відкриттями.
Експонати фотовиставки “Забытый Проскуров” фотохудожника Леоніда Западенка, презентація якої відбулася минулого тижня у музеї історії міста, для хмельничан стали справжніми відкриттями.
Автор разом з друзями, багато з яких нині мешкають по всьому світу, через соціальні мережі зібрав унікальну колекцію фото родин, які раніше заселяли Проскурів, не забув і свою. Крім того, Леонід Западенко проявив себе дослідником, зібравши фото, на яких зображені вулиці, головні будівлі міста у первозданному вигляді.
Разом зі світлинами автора, котрі він не просто зібрав, а й художньо оформив та реставрував, подається і план міста з 1824 року зі старими назвами вулиць російською мовою Александровская, Каменецкая, Соборная, Купеческая, Ремесленная, Набережная, Аптекарская, Коммерческая, Дворянская, Старобульварная.
Зображена на фото не асфальтована, а нині ошатна головна вулиця Проскурівська, якою в давнину ходили панянки не на підборах, а у кирзових чоботях і їздили підводи, змушує задуматися про плин часу. Цікаво й подивитися, як виглядали та називались колись крамниці. Серед іменитих — “Магазин Журавлевой”, де колись купували жіночі дрібнички бабусі корінних хмельничан, “Мебельный” і фотосалон. Світлини демонструють, що через століття усе в місті знову відродилось, але з новим диханням.
Про осучаснення міста свідчить і фото “Вид на город с гребли”, де на місці сучасних будинків — старі незграбні хатки та розбита дорога вздовж Південного Бугу. Теперішній мікрорайон Заріччя колись був маленьким селом.
Автор “Забытого Проскурова” спеціально зберігає назви російською, аби відтворити колорит тих часів. Є у колекції світлин Леоніда Западенка і цукровий завод, і поліцейський відділок на Соборній, і готель “Континенталь”, і залізничний вокзал, і стара будівля КДБ…
Щодо родинних фото, то тут багато єврейських сімей, яких мешкало у Проскурові чимало. Одна з найцікавіших світлин — “Єврейська коза”, де бородатий старий єврей сидить біля білошерстої рогатої скотини. Для євреїв ця тварина означає чимало, адже цап є символом відпущення гріхів єврейського народу перед Богом, м’ясом кози вони люблять доповнювати святкові застілля. Єврейські інтелігентні родини на фото свідчать, що, населяючи наше місто, вони були невід’ємною колоритною частиною творення його історії.
“Багато фактів з історії міста було втрачено через пожежі, напади ворогів у різні часи. Тому ці фото є великим скарбом для тих, хто цікавиться минувшиною міста”, — розповідає Леонід Западенко.
Сам же фотограф народився 6 вересня 1949 року у місті Вязьма Смоленської області у сім’ї військових. Батько Леоніда Западенка — українець, мама — полька, до 10 років жив у Львові, пізніше переїхав на малу батьківщину мами — у Хмельницький, де минули його свідомі роки життя.
З відкриттям виставки Леоніда Западенка привітали директор музею-студії фотомистецтва Костянтин Жданов, друзі, колеги, близькі.
Ірина САЛІЙ