На фоні зупинення росту зарплат, знецінення гривні та чергових скорочень у нашому місті подорожчав проїзд у громадському транспорті. Вже вкотре. І причини цьому наче відомі й очевидні — значне подорожчання пального і запчастин. Проте щоразу не відомо, а що ще змінюється із подорожчанням проїзду. Чи підвищується якість надання нам, хмельничанам, транспортних послуг? Чи менше хамлять водії і кондуктори у маршрутках і приватних автобусах? Чи стають чистішими маршрутки? Чи менше лунає із динаміків кримінального шансону? Чи менше курять водії, не звертаючи увагу на пасажирів? Чи стає більш людяним ставлення до пільговиків? Що змінюється???
На фоні зупинення росту зарплат, знецінення гривні та чергових скорочень у нашому місті подорожчав проїзд у громадському транспорті. Вже вкотре. І причини цьому наче відомі й очевидні — значне подорожчання пального і запчастин. Проте щоразу не відомо, а що ще змінюється із подорожчанням проїзду. Чи підвищується якість надання нам, хмельничанам, транспортних послуг? Чи менше хамлять водії і кондуктори у маршрутках і приватних автобусах? Чи стають чистішими маршрутки? Чи менше лунає із динаміків кримінального шансону? Чи менше курять водії, не звертаючи увагу на пасажирів? Чи стає більш людяним ставлення до пільговиків? Що змінюється???
Так, хтось може зауважити: але ж ми їдемо і доїжджаємо куди треба, що ще потрібно? Задовольняйтесь малим. Проте згадаймо, що кілька років тому хмельничани їздили у пижиках, пазиках й тому подібних автомобільних непорозуміннях. Ми всі заходили в маршрутку, згинаючись. Так само виходили. Найцікавіше було їхати стоячи… під кутом 45-50 градусів. І це всім нам здавалося природним і комфортним. Лише після заміни транспортного парку ми зрозуміли, що це було неподобство і може бути інакше.
Так і зараз. Ми часто їздимо у брудних, прокурених маршрутках, з неохайно одягнутим водієм, який постійно слухає, як “голуби летять над зоною”.
Їздили за 2 гривні 50 копійок і будемо їздити за 3 гривні. Громада переважно готова до підвищення плати за проїзд, проте ми хочемо, щоб неодмінно зростала і якість перевезень. А міська влада нехай робить конкретні висновки, базуючись на кількості скарг щодо конкретних маршрутів.
Чи не час нашим міським депутатам нагадати перевізникам саме зараз: хочете зберегти заробітки — підвищуйте якість пасажирських перевезень!
Можливо, саме зараз перевізникам варто документально визначати, що вони змінять на краще і протягом якого часу. А якщо свої зобов’язання не виконають — змінити таких перевізників. Благо, конкуренція зараз є.
Як театр починається з вішалки, так і місто — з громадського транспорту. Ознака охайного, розвинутого міста — наявність чистоти і культури в маршрутках, тролейбусах і автобусах. І для цього не потрібно гучних слів, потрібен запит громадськості й бажання влади працювати на благо пересічного хмельничанина. Сподіваюсь, і те, й інше у нас є.
Денис Монастирський,
член громадської ради при міськвиконкомі