Ми вже писали, що спроба ради ГО “Майдан” змусити начальника обласного управління культури, національностей та релігій (така повна назва цієї структури) Ірину Трунову піти з посади за власним бажанням поки не спрацювала. Пригадується, тоді на її захист прийшла чисельна група підтримки, загалом з числа керівників підлеглих їй закладів, які не лише емоційно захищали свого керівника, а й кидали звинувачення на найбільш імовірного її наступника Тетяну Лукіну, яка нині працює рядовим викладачем у музичній школі №1, а торік не без втручання пані Трунової була змушена піти з посади голови галузевого обкому профспілки. У ті часи “Проскурів” взяв під захист Тетяну Володимирівну і якраз цим конфліктом ми ніби відкрили скриню Пандори неподобств і зловживань у цьому обласному відомстві, керівник якого “кришувався” не лише у високих кабінетах облдержадміністрації та облради, а й на рівні ЦК профспілки працівників культури Федерації профспілок України, в особі її голови Людмили Перелигіної.
Ми вже писали, що спроба ради ГО “Майдан” змусити начальника обласного управління культури, національностей та релігій (така повна назва цієї структури) Ірину Трунову піти з посади за власним бажанням поки не спрацювала. Пригадується, тоді на її захист прийшла чисельна група підтримки, загалом з числа керівників підлеглих їй закладів, які не лише емоційно захищали свого керівника, а й кидали звинувачення на найбільш імовірного її наступника Тетяну Лукіну, яка нині працює рядовим викладачем у музичній школі №1, а торік не без втручання пані Трунової була змушена піти з посади голови галузевого обкому профспілки. У ті часи “Проскурів” взяв під захист Тетяну Володимирівну і якраз цим конфліктом ми ніби відкрили скриню Пандори неподобств і зловживань у цьому обласному відомстві, керівник якого “кришувався” не лише у високих кабінетах облдержадміністрації та облради, а й на рівні ЦК профспілки працівників культури Федерації профспілок України, в особі її голови Людмили Перелигіної.
Розуміємо, що і вас, шановний читачу, може коробити від таких назв цих органів — “цека”, “обком” тощо, але ці словесні релікти, як і телефонне право, кумівство, місництво у профспілках та коридорах колишньої влади, процвітали і, здається, нескоро покинуть і кабінети нової влади, яка, будемо вважати, ще не встигла розібратися з усім цим “добром”. А повертаючись до історії зі спробою люстрації пані Трунової, слід зазначити, що вона зуміла за короткий час вибудувати для себе захист, керуючись і відомим правилом, що найкращий захист — це напад, об’єктом якого і стала нині Тетяна Лукіна. Як виявилося, Ірина Миколаївна зуміла в “атаці” на потенційного конкурента задіяти “важку артилерію”, залучивши цілком незаконно до своїх протиправних дій і міліцію, і прокуратуру, які, розглядаючи її скаргу, також діяли в позаправовому полі. Чому? Та тому, що незаконно втрутились у діяльність громадської організації, якою є профспілки, а щонайменше перевищення їх повноважень. Цікаво, що скаже з цього приводу очільник міліції обласного центру Василь Птащук, який благословив на незаконні дії своїх працівників, котрі проводили слідчі потуги до Тетяни Лукіної, лякали дирекцією музичної школи №1, де вона працює, без будь-яких письмових звернень проводили дізнання за надуманими звинуваченнями, підкреслимо, рядового члена профспілки навіть не працівників культури, що є досі на посаді начальника облуправління культури Ірини Трунової? Щоправда, нам неважко було з’ясувати, чому таку “активність” проявила міліція, бо стежка цих протизаконних дій не могла не привести до працівника міської прокуратури О.П.Галуса, який курує там нагляд за міліцією і є сином комерційного директора облмуздрамтеатру С.С.Очеретної, яка була задіяна у зловживаннях, що допустив на посаді директора театру небезвідомий нашим читачам П.І.Данчук, який, подейкують, нині бореться за поновлення на цій посаді. Про те, наскільки законними є дії усіх цих правоохоронців у боротьбі з колишнім головою обкому профспілки культури Т.В.Лукіною, ми сподіваємося невдовзі почути від їх безпосереднього керівництва з обласної прокуратури та управління МВС.
Ну, а щодо пані Трунової, то це вже більше питання до нового керівництва облдержадміністрації та облради, яке чомусь не звертає уваги на її очевидні зловживання службовим становищем у захисті себе, рідної, на нинішній посаді. Про справи минулі тут шкода й говорити, бо Ірині Миколаївні таки вдалося перетворити підлеглих у своїх “фанів”. Та нині вже не менш цікаво, як з’явилися пасквілі на пані Лукіну, скажімо, у програмі “Відверта розмова” на ХОДТРК “Поділля-центр” і хто за це там платив? Зрештою, не менш цікаво, як пані Трунова збирала на свою підтримку збори керівників галузі, коли дізналася, що рада ГО “Майдан” зацікавилася її роботою. Те перше зібрання на її підтримку в обласному центрі культури Поділля у Страсну п’ятницю пройшло за державний кошт, а вже керівники бібліотечних закладів збиралися за власний кошт. Варто згадати, що торік декого з непоступливих голів райкомів профспілок працівників культури лякали тим, що коли вони відмовляться приїхати в область на зібрання-розправу з Т.В.Лукіною, то ставитимуть питання про звільнення з роботи їх начальників райвідділів культури. Не більше не менше, а один із керівників провідного обласного культзакладу, подейкують, забезпечував таку явку з Кам’янця-Подільського, де голова райкому профспілки була тоді з гіпсом на нозі… Оце вірність керівнику, а хтось каже, що у нас перевелися подібні харизматичні очільники, за яких підлеглі ладні на будь-які подвиги, що нині далі демонструють працівники культури з різних закладів галузі, які підписують звернення на підтримку свого обласного шефа…
В.Сівач