Складні політичні події, особливо на сході країни, турбують чи не кожного громадянина України. Про те, що коїлося в Одесі на початку травня, у музеї-студії фотомистецтва власними світлинами розповів нещодавно іменитий фотохудожник, член правління Національної спілки фотохудожників України Олександр Сінельников. Його репортажні фото сепаратистських провокацій з вогнем, бійками, пораненими, швидкою допомогою жахали. Але метою приїзду одесита та його колеги Бориса Бухмана було не тільки розказати страшну правду, а й заспокоїти фотомистецтвом. Цю функцію виконала їх спільна серія світлин “Котофото з Одеси”, де головними героями стали найприємніші антидепресанти — коти.
Складні політичні події, особливо на сході країни, турбують чи не кожного громадянина України. Про те, що коїлося в Одесі на початку травня, у музеї-студії фотомистецтва власними світлинами розповів нещодавно іменитий фотохудожник, член правління Національної спілки фотохудожників України Олександр Сінельников. Його репортажні фото сепаратистських провокацій з вогнем, бійками, пораненими, швидкою допомогою жахали. Але метою приїзду одесита та його колеги Бориса Бухмана було не тільки розказати страшну правду, а й заспокоїти фотомистецтвом. Цю функцію виконала їх спільна серія світлин “Котофото з Одеси”, де головними героями стали найприємніші антидепресанти — коти.
Недаремно кажуть: коли все набридло — погладь кота. Навіть від спостереження за пухнастими відчуваєш полегшення, відволікаєшся від турбот. Так було і з тими, хто завітав на “Котофото”.
Сфотографувати кота, щоб зберегти його енергетику, не просто, але Борису Бухману та Олександру Сінельникову це вдалося. Їх котики та кішки, як люди, — кожен має свій характер, котрий передається у зафіксованій фотокамерою граційності чи грайливості, сонливості чи бадьорості, грізному чи привітному погляді, легкій “усмішці” від муркотання чи майже тигрячому оскалі. Що є коти товариські, котрі живуть поруч, граються з господарями, та коти-аскети, котрі підтверджують стереотип про котячу незалежність, розповідають авторські світлини.
Переглядаючи їх, задумуєшся і про турботу про братів наших менших, до цього спонукають контрастні фото, де один кіт — з лискучою шерстю, гламурними ошийниками, а інший — самотній і змоклий, ледь відрізниш його від сірого асфальту…
Одеські коти — моряки, саме смугасті, вільні духом коти-Матроскіни, портові улюбленці, які добре плавають, уособлюють тамтешню котячу касту. Фотомайстри кажуть, що в Одесі котів дуже багато, більшість з них спокійні й тихі, але раз чи два на рік уся Одеса стоїть на вухах від їхнього “співу”.
Секрет гарного фотографування котів у тому, що Олександр Сінельников та Борис Бухман у душі схожі з пухнастиками. Так, Борис Бухман народився 1961 року, фотографує з семи років, є співвласником фотостудії “ФОТОГРАФиЯ”. Як фотожурналіст співпрацював з видавництвами (“Motor news”, “XXL”, “Пассаж” та іншими), газетами “Комсомольская правда”, “Аргументы и факты”, “Одесский университет”, “Русская Америка”. Нині Борис Бухман співпрацює з Українським театром музичної драми імені В.Василька, Одеським театром музичної комедії імені М.Водяного, театром юного глядача імені М.Островського і театром ляльок.
Більш гостросюжетними є світлини Олександра Сінельникова, котрий фотографує з 14 років, 20 років професійно займається фотографією, є організатором багатьох виставок, національних та міжнародних фотосалонів. Крім того, Олександр Сінельников працює в Одеському музеї західного та східного мистецтва, є членом редколегії журналу “Виставки Одеси”. Каже, у фотомистецтві захоплюється всіма жанрами, але коти, діти, двори любить фотографувати найбільше.
Одеське “Котофото” — справжнє задоволення від безпосередності котячої натури та майстерності фотохудожників.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО