Особливо живою, емоційною є музика тих творчих особистостей, котрі не слідують шаблонам, а експериментують зі стилями, не переймаються успішністю чергового альбому, а творять для власного задоволення. Таку музику в нашому місті грає відносно молода, але вже відома група “Синтез DNK”. Суміш нетрадиційних інструментів, цікавих музичних рішень та гарний вокал роблять цей колектив все популярнішим. Про народження і долю нестандартної групи розмовляємо з її вокалісткою Надією ТЕЛЕХОВСЬКОЮ.
Особливо живою, емоційною є музика тих творчих особистостей, котрі не слідують шаблонам, а експериментують зі стилями, не переймаються успішністю чергового альбому, а творять для власного задоволення. Таку музику в нашому місті грає відносно молода, але вже відома група “Синтез DNK”. Суміш нетрадиційних інструментів, цікавих музичних рішень та гарний вокал роблять цей колектив все популярнішим. Про народження і долю нестандартної групи розмовляємо з її вокалісткою Надією ТЕЛЕХОВСЬКОЮ.
— Пані Надю, коли і як виник “Синтез DNK”?
— Роком створення групи можна вважати 2003-й. Саме тоді відбувся наш перший виступ в акустичному звучанні разом з запрошеними сесійними музикантами. Хоча це була більше гра в групу, ніж гра групи.
Довго “Синтез DNК” перебував у стані анабіозу, лише час від часу беручи участь у міських концертах. Друге дихання колективу відкрилось у 2012 році. Для нас вдало зійшлися зорі: розпочали повноцінну роботу над піснями — старими і новими. Вагомий вклад кожного з музикантів і сформував нинішнє звучання.
— Ідея створення ваша?
— Хлопці вважають мене музою, натхненницею, але, гадаю, що створили групу через спільне бажання грати й співати, яке виникло у нас ще у років 17.
— Чому саме така назва, чи пов’язано це з тим, що учасники “Синтезу DNК” — родичі та друзі?
— Назва народилася просто, як і нізвідки з’являються наші пісні. Мабуть, моя освіта (інженер-еколог) вплинула, можливо, захоплення буддизмом.
— Розкажіть про роль кожного в колективі.
— Спершу були тільки я (вокалістка, граю на акустичній гітарі, пишу тексти пісень, більшість мелодій) та мій чоловік Валерій Телеховський (флейта, клавіші, губна гармошка). Інші учасники приєдналися згодом. Нині з нами — барабанщик Борис Ковальський (один із перших), бас-гітарист Вадим Клименко (прийшов до колективу на запрошення Бориса) та електрогітарист Антон Горбатюк (знайшов нас сам). Усі ми різні, але для музикантів це добре. Разом нам цікаво, отож добряче здружилися.
— Який стиль музики “Синтезу DNK”?
— Думаю, це — арт-рок з елементами фолку. Хоча, можливо, музичні критики вважають інакше. Головне, щоб нам самим подобалася музика і було комфортно грати кожному свою партію. Не хочеться бути схожими на інших. Переконана: коли людина у когось щось позичає — обкрадає саму себе, засвідчує власну неспроможність творчо мислити. З цим погоджується весь наш колектив. 
— “Синтез DNK” — аматорський колектив чи серед вас є хтось з професійною музичною освітою?
— Ми просто дуже любимо музику. Вважаю, для успіху важливі талант, бажання та наполегливість. Я маю за плечима музичну школу, грала на скрипці. Скажу відверто, хоча мелодію скрипки люблю, щиро ненавиділа на ній грати. Отож з радістю продала інструмент наступного ж дня після закінчення музичної школи.
Мій чоловік Валерій закінчив музичну школу за класом фортепіано. Напевно, все життя грав би на цьому інструменті, але побачив флейту і “загорівся” нею, сам навчився грати, став одним із кращих рок-флейтистів України. Інші музиканти музичної освіти не мають, зате досвіду їм не позичати. Дуже люблю їх, вважаю геніальними, тому мені важко бути об’єктивною.
— Скільки пісень у вашому репертуарі, про що вони, які найулюбленіші?
— Маємо пісень 11-12. У кожного з нас є улюблені, особисто мені найбільше подобається “Цей світ”.
— Ваша група вже побувала з концертом у Старокостянтинові. Які враження?
— Подобається гастролювати. Ми брали участь у двох фестивалях: “Узвар” у Хотині та “Республіка” у Кам’янці-Подільському.
— Над чим нині працюєте?
— Нещодавно випущено цифровий реліз “Янголи”, до якого входять пісні “Янголи темряви” та “Колискова”, які відображають два полюси арт-року: драйвову мелодійність та атмосферну, трохи меланхолічну тягучість.
Запис проходив у студії “Under-ground” під керівництвом Петра Новікова. Зведення та мастеринг — заслуга Володимира Муляра. Презентація сингла відбулася в місті на нещодавніх концертах у клубах “Сорока” та “Арт-паб” 19 та 25 квітня. Тепер нас можна слухати не тільки на концертах.
— Чи мрієте і прагнете до більшої сцени?
— Звісно, будуть кроки вперед до інших горизонтів. Ми не мріємо, ми знаємо, що у нас усе вийде!
— Дякую за розмову, успіхів.
Ірина САЛІЙ