Подільський край багатий талановитими людьми. Бринять у їхніх небайдужих душах струни поезії. Отож і хочуть вони донести до сердець земляків своє поетичне і пісенне слово, відтак об’єдналися в літературно-поетичний клуб “Струни душі”, який діє в геріатричному пансіонаті. Члени клубу — а це волонтери, підопічні та працівники закладу, проводять творчі зустрічі, беруть участь у державних та релігійних святах, спілкуються з лежачими підопічними.
Подільський край багатий талановитими людьми. Бринять у їхніх небайдужих душах струни поезії. Отож і хочуть вони донести до сердець земляків своє поетичне і пісенне слово, відтак об’єдналися в літературно-поетичний клуб “Струни душі”, який діє в геріатричному пансіонаті. Члени клубу — а це волонтери, підопічні та працівники закладу, проводять творчі зустрічі, беруть участь у державних та релігійних святах, спілкуються з лежачими підопічними.
Очолила колектив Надія Вітвіцька, її поетичні збірки різнопланові, в них і громадянська лірика, і теми природи та звичайно ж, кохання. Велика увага зосереджена на жінці як берегині людського роду.
Що ж до решти учасників “Струн душі”, то всі вони різні, але цікаві по-своєму, роблять одну велику справу — зцілюють своєю творчістю душі людей. Це, зокрема, поети Володимир Олійник, збірки якого й окремі твори включені до навчальних програм, та Євген Красюк — саме він подав ідею об’єднати обдарованих людей у літературно-поетичний клуб.
Визнання як поета-пісняра серед подолян отримав і Микола Дорожко. Його вірші, покладені на музику композиторами Іваном Пустовим, Віктором Ніколішиним, Олександром Грудським, припали до душі подолянам. Понад 20 пісень є у творчому доробку пана Миколи. Ганна Кропивницька віршами налаштовує замислитись над своїм призначенням у житті, її філософська думка у творчих рядках не залишає читача байдужим. Віктор Борищук — великий ентузіаст поетичної творчості, оратор, у його доробку — кілька поетично-пісенних збірок, найновіша “Цілюще джерело”, в якій гармонійно поєднуються християнська поезія і любов до рідного краю, повага до людей. Микола Смоленський — аматор поетичної творчості. Микола Флінта — полковник запасу. Його життя пов’язане з прикордонною службою, тому військово-патріотична тематика — на особливому місці. Марія Горожанова теж пише вірші, які не залишають байдужими читача. Вона постійно в пошуках, навчається у класиків поетичної майстерності.
Нелегка доля в поетеси Марії Мамайсур-Матух, яка проживає в геріатричному пансіонаті для ветеранів війни і праці. У своїх віршах, вміщених у збірці “Будні пансіонату”, вона висловлює щиру подяку персоналу закладу за тепло їх сердець, чуйність, дбайливе ставлення до підопічних. А Ганна Третякова щиро вдячна директору пансіонату Івану Моцному від підопічних за посмішки на їх обличчях, за гарний настрій, який додає сили та здоров’я, за впевненість у завтрашньому дні. Для Лариси Левчук спілкування з членами клубу “Струни душі” є святом душі. У своїх віршах вона оспівує рідну Україну і вірить у її щасливе майбутнє. Валентина Лисоконь і вірші пише, і у хорі співає. А Тамара Попик згуртувала волонтерів у геріатричному пансіонаті, намагається зробити будні підопічних духовно змістовними.
Це доводить і недавній захід у геріатричному пансіонаті під назвою “День розваги для душі”, організованого силами волонтерів, членів клубу “Струни душі” та хористами колективу “Віта”. Хористки Тіна Марчук, Раїса Летавська, Валентина Кушнір, Ольга Ярова, Раїса Луцишина українськими піснями підняли настрій підопічним.
Аплодували щиро і баяністу Миколі Барташевському, котрий разом із колегами Романом Толордавою, Олександром Грудським, Олексієм Левченком у складі квартету “Подільські явори”, є улюбленцями в пансіонаті, яких завжди з нетерпінням чекають у гості. Жарти, пісні хоч на трохи допомогли забути стареньким про хвороби й проблеми.
Марія Ємільянова,
прес-клуб “Юний журналіст”