За організаційної підтримки Асоціації міст України відбулося засідання секції фахівців органів місцевого самоврядування з охорони здоров’я з дев’яти областей України, які обговорили актуальні питання реформування медичної галузі. Своїми враженнями від зустрічі поділився начальник управління охорони здоров’я міської ради Михайло ВАСИЛИШИН.
За організаційної підтримки Асоціації міст України відбулося засідання секції фахівців органів місцевого самоврядування з охорони здоров’я з дев’яти областей України, які обговорили актуальні питання реформування медичної галузі. Своїми враженнями від зустрічі поділився начальник управління охорони здоров’я міської ради Михайло ВАСИЛИШИН.
Він розповів, що учасниками зібрання були керівники департаментів та відділів охорони здоров’я, зокрема й ті, які беруть участь у пілотних проектах з реформування медицини: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та м. Київ. Цікаво було послухати їхню думку щодо змін у роботі первинної, екстреної медицини, введення медичного страхування, скорочення кількості лікувальних закладів та відкриття амбулаторій сімейної медицини.
“Ми розуміємо, що жодне перетворення в будь-якій сфері не може проходити гладко й безболісно, — сказав Михайло Йосипович. — Саме тому впровадження реформ в охороні здоров’я мало базуватися на зваженому підході, чіткому формулюванні мети, затвердженні покрокового плану та критеріїв оцінки реформування. Насправді цього зроблено не було. Тому, як поінформували на засіданні колеги, вони не змогли уникнути помилок. Пілотні регіони зіштовхнулися з необхідністю самостійно розробляти нові моделі надання медичної допомоги та підходи до її побудови. Наразі потрібен об’єктивний аналіз роботи тих, хто впроваджує реформи в медицині на пілотних територіях. Завдяки правдивим даним не дублюватимуться уже виявлені проблеми, нововведення приживатимуться набагато швидше. Упевнений, більшість погодиться, що сьогоднішня система охорони здоров’я перебуває в глибокій кризі. Соціологічні опитування стверджують, що українці за зміни в медицині, але проти реформи, яка робить медицину недоступною й неефективною.
Одним із перших кроків реформи медицини є чітке структурування медичних установ за видами допомоги: первинна (амбулаторії), вторинна (клініко-діагностичні центри та лікарні), третинна (на рівні обласних та всеукраїнських лікувальних установ, у тому числі диспансерів), а також екстрена медична допомога. У нашій країні поліклініка фактично грає роль первинної ланки. Тож нам не варто її губити, замінюючи сімейними амбулаторіями. Наприклад, хмельничани мають хорошу доступність до поліклінік, вони розміщені в кожному мікрорайоні. За нинішньої складної ситуації, переконаний, економічно невигідно й недоцільно відкриття 48 амбулаторій сімейної медицини, бо відсутні не лише належні приміщення, відповідне устаткування, а й кваліфіковані кадри.
Не варто губити й педіатрію, бо з цим уже є проблеми, скажімо, на Він-ниччині. Педіатрію треба обов’яз-ково зберегти. Я про це говорив колегам і вони мене підтримали”.
Під час засідання фахівці органів місцевого самоврядування з охорони здоров’я акцентували, що Мінохорони здоров’я повинно обов’язково прислухатися до них, врахувавши поради, рекомендації й побажання, аби реформування мало успіх. Звернення до міністра охорони здоров’я Олега Мусія, прийняте на засіданні, містить пропозиції з вирішення проблемних аспектів реформування, а також ключові позиції щодо змін у системі охорони здоров’я, пов’язані з реформами.
Присутні висловилися за відновлення практики запрошення на засідання колегії Міністерства керівників виконавчих органів з питань охорони здоров’я обласних центрів та міст обласного значення. А також рекомендували голову координаційної ради секції з питань охорони здоров’я Асоціації міст України Юрія Сороколата, директора департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради включити до складу колегії МОЗ України.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото з архіву редакії