Ініціатори створення Громадського форуму — громадські ради при облдержадміністрації, виконкомі міської ради та Хмельницький університет управління і права продовжують тематику його зборів. Минулого тижня учасникам зборів була запропонована для обговорення тема люстрації посадовців державної служби. Ідея такої процедури широко розповсюджена в суспільстві, хоча законодавчої та нормативної бази щодо неї поки що в Україні немає. Отож актуальним є розуміння на суспільному рівні самого поняття “люстрація”, основних її критеріїв та знайомство з досвідом інших країн.
Ініціатори створення Громадського форуму — громадські ради при облдержадміністрації, виконкомі міської ради та Хмельницький університет управління і права продовжують тематику його зборів. Минулого тижня учасникам зборів була запропонована для обговорення тема люстрації посадовців державної служби. Ідея такої процедури широко розповсюджена в суспільстві, хоча законодавчої та нормативної бази щодо неї поки що в Україні немає. Отож актуальним є розуміння на суспільному рівні самого поняття “люстрація”, основних її критеріїв та знайомство з досвідом інших країн.
Люстрація перекладається з латині як очищення через жертвопринесення, у сучасному світі трактується як заборона діячам високого рангу, котрі скомпрометували себе, тимчасово або пожиттєво працювати на державній службі. Таке очищення відбувалось у другій половині минулого століття у Німеччині та більшості країн Східної Європи. Стосувалося воно осіб, які займали високі посади при комуністичній владі, працювали чи співпрацювали з органами Служби безпеки. В Україні було декілька спроб застосувати люстрацію на законодавчому рівні, ще починаючи зі здобуття незалежності, але належної підтримки у владних інституціях вони не отримали. Натомість під впливом Майдану і зі зміною влади до теми люстрації знову підійшли впритул: у Верховній Раді зареєстровано декілька відповідних законопроектів від різних політичних сил.
Отож поки що відкритими залишаються основні підходи люстраційного процесу: які цінності мають бути сформовані у ньому, хто матиме право на його проведення і щодо кого, якими критеріями при цьому користуватися та багато іншого.
Численним представникам громадських об’єднань і організацій, посланцям Народного віча і Самооборони, журналістам, посадовцям, правникам, запрошеним на засідання Громадського форуму, спробував відповісти на ці та інші запитання голова Люстраційного комітету України при Кабінеті міністрів Єгор Соболєв — з допомогою скайп-зв’язку.
За його словами, зареєстрована перша версія законопроекту передбачає застосування люстрації до всіх ключових чиновників режиму Януковича, тих, хто притягався за хабарництво, а також вихідців з КПРС і комсомолу, шкіл КДБ — усіх, хто був та може залишатися під впливом спецслужб та влади Росії. Щоправда, Єгор Соболєв зазначив, що проти цієї версії у Верховній Раді вже складається певний спротив. Водночас він зауважив: “Ми вдячні експертам Євросоюзу за надані поради до цього законопроекту”. У Люстраційному комітеті вважають, що органи люстрації повинні мати спеціальний статус і бути відстороненими від владних інституцій та політичних сил. Складатися вони мають з авторитетних у суспільстві людей, які повинні бути вмотивованими, адже у нас не настільки багато осіб, які потребують очищення, і не так багато досвідчених професіоналів. Одним із недоліків кадрової політики, який може впливати на процес люстрації, Єгор Соболєв вважає принцип квотування посад різними політичними партіями, замінити його може відкритий конкурс на всіх рівнях. Ще один неминучий негатив, з яким однак доведеться миритися, це “ліси рублять — тріски летять”, хоча люстрацію не треба розглядати як покарання, а розуміти як фільтр.
На переконання заступника начальника управління державної служби ОДА Віктора Міщишина, до речі, активного учасника Майдану в Києві, в процесі люстрації виникає проблема збереження професіоналів — за аналогією революції 1917 року: “Кухарка може керувати державою!”. Є досвід посткомуністичних країн, зокрема відома позиція президента Чехії Вацлава Гавела: “Краще п’ять років помилок, ніж 50 років саботажу!”. Як вихід із нашої ситуації, Віктор Міщишин пропонує в процесі люстрації спільну роботу громадськості, ЗМІ та спецслужб.
Виступи з місць показали різні, інколи навіть полярні підходи до власне ідеї люстрації. З одного боку, лунали застереження щодо загрози колапсу в економіці, соціальній сфері, державній службі, запитання як уникнути суб’єктивних оцінок, імовірності зведення особистих рахунків, політичних судів Лінча, потреби юридичного захисту тощо. З іншого боку, вистачало радикальних висловлювань: “Прийде в кабінет Самооборона і не треба ніякої люстрації!”. В одного з посадовців ОДА прямо в залі вимагали написати заяву про звільнення за власним бажанням — без будь-яких фахових перевірок діяльності. Лунало й таке: “Не треба обговорювати будь-які проекти, а треба щось терміново робити, інакше восени буде нова революція!”.
Загалом схвалена ідея проведення люстрації учасниками засідання у їхніх виступах і пропозиціях, думках науковців ХУУПу лягла в основу резолюції Громадського форуму, яка буде розповсюджена у суспільності, ЗМІ та доведена до Люстраційного комітету при Кабміні.
Володимир Разуваєв