Тема люстрації нині не сходить з вуст наших небайдужих громадян, які з цього приводу телефонують, пишуть та заходять до редакції, ділячись своїми рецептами очищення, найперше, владних коридорів від корупціонерів різних мастей. До речі, в ході такого спілкування називають цілком конкретні імена та факти, які хоч і потребують додаткових перевірок, але загалом відповідають тій реальній картині, яка донедавна характеризувала стан влади на місцях у часи режиму Януковича. Додамо, що дещо з цієї інформації ми вже опублікували, над деякими фактами ще працюємо.
Тема люстрації нині не сходить з вуст наших небайдужих громадян, які з цього приводу телефонують, пишуть та заходять до редакції, ділячись своїми рецептами очищення, найперше, владних коридорів від корупціонерів різних мастей. До речі, в ході такого спілкування називають цілком конкретні імена та факти, які хоч і потребують додаткових перевірок, але загалом відповідають тій реальній картині, яка донедавна характеризувала стан влади на місцях у часи режиму Януковича. Додамо, що дещо з цієї інформації ми вже опублікували, над деякими фактами ще працюємо.
Ось, наприклад, нині дехто з наших читачів буквально вимагає мало не опублікувати список посадовців з числа гостей на ювілейних торжествах з нагоди п’ятдесятиріччя колишнього голови ОДА Василя Ядухи, яке він відзначав 25-26 січня, тобто у ті дні, коли у Києві вже пролилася перша кров майданівців. Наші джерела повідомили, що ці торжества відбувалися в одному з санаторіїв у Головчинцях і на них побувало за два вихідні до 250 гостей: у суботу — до 150, у неділю — ще понад 100. Словом, масштаби цих святкувань були вельми показовими, як і рівень величини уваги до ювіляра від гостей, яких у ці дні надійно по периметру території санаторної зони охороняла міліція.
Що нам робити з цим фактом? — хочеться запитати найбільш радикальних люстраторів, хоч, зрозуміло, у той час, коли у Києві гинули невинні люди, а керівництво області споряджало з нашого краю туди на антимайдан свій підневільний люд, цинічно поводячись на сесіях облради, все це торжество, з одного боку, було аморальним по своїй суті, а з іншого, лише засвідчувало повне відчуття безкарності наших місцевих владоможців за власні дії, їх впевненість у непорушності злочинного режиму, якому вони служили. Як люструвати нині тих гостей губернатора, за якими правовими та моральними критеріями? — підкажіть. Ось, до прикладу, з джерел, близьких до облпрокуратори, вже після втечі Януковича поширилася чутка про те, що тодішній її очільник не встиг завезти на день народження екс-генпрокурора Пшонки 60 тисяч доларів, які зібрав зі своїх колег по області і нібито змушений був віддавати їм ці “добровільні” пожертви. Довести цей факт нині важко, але, судячи зі способу життя Пшонки та тих функцій, які виконувала донедавна прокуратура в нашій країні, цілком можна вірити, що він відповідає дійсності.
Коли з’являться перші кримінальні справи на колишніх очільників області? — запитують найбільш нетерпеливі читачі. Запитання, зрозуміло, не за адресою, хоча і наша редакція дала немало матеріалів для такої роботи правоохоронцям за останній час. Нагадаю хоча б нашумілу справу навколо зловживань дирекції облмуздрамтеатру або недавню публікацію про ситуацію на комунальному підприємстві “Хмельницьк-ліфт”, де потрібно вже відповідним органам братися до роботи. Ну, а щодо екс-очільників області, то нам здається, що той же Василь Ядуха нині більше остерігається не так правоохоронців, як підприємців та господарників, які потрапили під його важку руку, втрачаючи свій бізнес, і які, як ми розуміємо, не будуть квапитися зі зверненнями до них, а чинитимуть власне правосуддя. А якщо більш точно з цього приводу, то поки у нашім краї йде боротьба за посади у виконавчій гілці влади, чекати якогось серйозного аналізу їх діяльності та зловживань не доводиться.
Взагалі ж люстраційне переформатування виконавчої вертикалі влади в області — це окрема і доволі болюча тема, про яку говорять усі, проте цей процес розвивається, як бачимо, за дивною логікою. Останнім часом з призначенням голови ОДА, яким став за квотовим принципом представник “УДАРу” Леонід Прус, тут, здається, щось пожвавішало. Активізувалася й рада громадського об’єднання “Майдан”, яка попри проблеми з власним переформатуванням все ж пробує долучитися до добору ймовірних кандидатур на керівні посади в структурних підрозділах ОДА. Так, на двох останніх її засіданнях розглядалися кандидатури на керівні посади в обласні управління культури та охорони здоров’я. Щоправда, сама рада не настільки професійно структурована, щоб нині впливати на ці кадрові рішення, адже, поповнюючи свій склад за рахунок, загалом, хмельницьких активістів Майдану, а заразом і департизувавши віднедавна свою президію, вона втрачає легітимність як громадського органу, що може представляти всю область. Замість того, на наш погляд, аби структурувати громадське об’єднання “Майдан” як обласну організацію, її рада йде неконструктивним шляхом нарощування своєї чисельності за рахунок тільки хмельничан, що в результаті може призвести до її організаційної безвиході та перетворення в об’єднання на кшталт “свідків Майдану”… В таких умовах рада вже нині втрачає свої можливості реально брати участь у люстраційних процесах у краї. Не дивно, що навіть створене нею формування Самооборони крок за кроком перебирає на себе і ці функції ради та виступає як самостійний чинник впливу на кадрові питання в області, на жаль, перебуваючи під впливом лише однієї з вчора ще опозиційних партій, у даному випадку “Свободи”, “благословивши”, по суті, вже кадрові зміни в облуправлінні міліції та обласному офіціозі “Подільські вісті”. Взагалі, роль партій у цих процесах також виглядає доволі непереконливо, особливо після того, як Київ не прийняв їх консолідоване рішення на призначення головою ОДА представника “Батьківщини” Валерія Лескова.
А можливо, і не варто в нашій області аж надто братися до люстраційних процесів? — запитає скептик: мовляв, у нас усе було і за часів Януковича більш-менш у нормі, зрозуміло, за незначними винятками. Звичайно ж, ми переконані в іншому, бо вважаємо, що Хмельниччина була одним із форпостів цього режиму, а її владна вертикаль була корумпована не менше, ніж деінде. Нагадаємо, що з цього приводу рада ГО “Майдан” свого часу прийняла доволі принципове рішення, вимагаючи звільнення з посад не лише голови ОДА та його заступників разом з головами райдержадміністрацій, а й керівників усіх управлінь (департаментів) ОДА разом з іншими органами виконавчої гілки влади краю.
Зрозуміло, що подібний підхід до люстраційних процесів — це, так би мовити, лише вершина айсберга з тих проблем, які залишила нам колишня владна система, адже корупція у її коридорах мала не лише економічне чи політичне підґрунтя, а й масу інших виявів, які проникли в усі пори нашого суспільного життя. Проте не говорити, не писати про них, відверто замовчувати ці факти та явища нині було б щонайменше слабкодухістю, а за великим рахунком, гріхом перед тими, хто поліг на Майдані. Принаймні, так думаємо ми, обіцяючи, що після наших перевірок більшість таких фактів та лжегероїв на сторінках нашої газети будуть названі. Можливо, комусь здасться, що надто повільно у нас іде цей процес очищення, проте, на наш погляд, не менш важливо, аби ми не поквапилися з подібними висновками…
М.Шевчук