Виклики сьогодення, пов’язані з кардинальними суспільно-політичними змінами в Україні, формування громадянського суспільства ставлять відповідні вимоги як перед владою всіх рівнів, так і перед громадськістю. Для влади на перший план виходить обов’язок щодо прозорості, відкритості та доступності своєї діяльності перед громадою, а для останньої — дієвий контроль за цією діяльністю. Характерно, що ветерани громадського руху нині відверто визнають помилку, коли після революційних зрушень 1991 року у здобутті незалежності України вони полишили владу без свого контролю.
Виклики сьогодення, пов’язані з кардинальними суспільно-політичними змінами в Україні, формування громадянського суспільства ставлять відповідні вимоги як перед владою всіх рівнів, так і перед громадськістю. Для влади на перший план виходить обов’язок щодо прозорості, відкритості та доступності своєї діяльності перед громадою, а для останньої — дієвий контроль за цією діяльністю. Характерно, що ветерани громадського руху нині відверто визнають помилку, коли після революційних зрушень 1991 року у здобутті незалежності України вони полишили владу без свого контролю. Життя однак вимагало реальних кроків у демократизації всіх процесів державотворення та розвитку громадянського суспільства. Так, у 2005 році указом тодішнього Президента України Віктора Ющенка були визначені та запроваджені відповідні механізми з проведення громадських експертиз щодо діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Але впродовж наступного десятиліття ці механізми були використані в Україні лише кілька разів. Принаймні, це стверджують фахівці Хмельницького університету управління та права, які досліджували ці процеси. Наступним кроком влади став закон про публічну інформацію та доступ до неї, прийнятий у 2011 році. Натомість події Майдану останніх часів засвідчили, що або цих кроків зверху виявилося вкрай недостатньо для поширення довіри громади до влади, або сама громада ще не до кінця осягнула і засвоїла вже запроваджені можливі механізми свого впливу.
Саме останній темі був присвячений громадський форум “Ефективний контроль за діяльністю органів влади: виклики сьогодення”, який ініціювали та організували днями громадська рада при обласній державній адміністрації та ХУУП у форматі “круглого столу” в приміщенні університету. До участі у ньому були запрошені представники громадських об’єднань Хмельниччини, активісти Майдану, члени самооборони, журналісти, науковці, посадовці ОДА.
Те, що запропонована тема є актуальною, а практичні питання доступу до публічної інформації та громадської експертизи діяльності органів влади завжди на часі, підтвердила широка дискусія учасників зібрання. Водночас гостра розмова зафіксувала полярність думок і настроїв представників різних суспільно-громадських груп. Так, посланці Майдану і самооборони вважали розпочату розмову “безрезультатним словоблуддям, яке нічого не дасть”. “Для всіх головним має бути одне: Україна у небезпеці, адже новий імператор лише Кримом не обме-житься, отож треба вставати з колін і братися до зброї, — казали вони. — Люди вже не будуть щось чекати і просити від влади, а громитимуть її, суддів, посадовців, депутатів”. Люстрацію чиновників вони уявляють так само просто і радикально: “Нам досить буде лише зайти до їхніх кабінетів”. І все ж домінувала інша позиція більшості: є нині загроза зовнішня, а є постійна внутрішня, для запобігання якої потрібен контроль громадськості над владою.
Йшлося про необхідність широкого доступу до публічної інформації, зокрема щодо результатів особистого голосування депутатів у обласній, районних та міських радах, залучення громадськості до процедури оголошення люстрації посадовців, практики проведення громадської експертизи діяльності органів влади тощо. Наголошувалося на тому, що у громадських організаціях, як правило, немає досвіду та обізнаних фахівців для відповідних стосунків з чиновниками, між тим життя доводить, що навіть законне бажання отримати публічну інформацію від органу влади іноді потребує звернення до судових інстанцій. Незважаючи на те, що торік Хмельницька ОДА увійшла до першої п’ятірки в Україні за рівнем доступу до публічної інформації, далеко не всі владні структури відповідають вимогам законодавства щодо цього.
Так, лунали запитання: чому всі напрацювання навіть громадської ради при ОДА жодного разу не були оприлюднені? Зрештою, сама діяльність цієї ради викликала чимало зауважень: “ви завжди співали дифірамби губернатору, як допустили створення опери на честь Василя Ядухи ансамблем “Козаки Поділля” та інше.
Отже, незважаючи на неоднозначність перипетій самого засідання, розмаїття думок і позицій учасників, громадський форум продемонстрував доцільність та корисність ініціативи його організаторів. Принаймні його учасники висловилися за продовження подальшої спільної роботи за цими та іншими актуальними проблемами сьогодення.
А вже висловлені форумом напрацювання будуть узагальнені, оприлюднені та доведені до відповідних державних, комунальних та громадських інституцій.
Володимир Разуваєв