Соціум

А колесо історії таки обертається

Звернення до тих, хто забув українську історіюі ніяк не хоче робити висновків

Звернення до тих, хто забув українську історіюі ніяк не хоче робити висновків

Свого часу відомий німецький державний і політичний діяч Отто фон Бісмарк сказав, що будь-який договір, підписаний з Росією, не вартий навіть паперу, на якому він був підписаний.
Шкода, що у 1654-му цього не знав гетьман України Богдан Хмельницький, підписуючи березневі угоди в Переяславі. Результат: воєводи Петра І нищать усе, що людом звалось; імператриця Катерина ІІ знищила гетьманщину, запровадила кріпацтво, перестало існувати тодішнє військо — Січ Запорозька… Батурин, Полтава і ще, і ще, і ще… Кров і смерть…
Але нема лиха без добра: руїна починає відкривати очі населенню на великого брата, а в кріпацькій родині закріпаченої України 200 років тому народжується Тарас Шевченко.
Дуже шкода, що жовтневий переворот у Росії 1917 року так замулив очі Центральній Раді в Україні, що військові частини були розформовані, а захищатись від старшого брата ой як треба було. Результат: Герої Крут, більшовицьке військо, революціонери-матроси… Кров і смерть…
Але нема лиха без добра: народ прозрівати став потроху. Народжується Товариство “Просвіта”.
Шкода, що не взяли прикладу з Фінляндії, а ввійшли знову у “вєлікую і нєділімую” імперію СРСР. Результат: заборона всього українського, арешти біля пам’ятника Кобзареві в Києві, дисидентський рух, мордовські й пермські табори. Кров і смерть…
Але нема лиха без добра: загартовуються національний рух, патріотизм, що не зраджує й не продається радянській системі; свою сторінку історії пише, голодуючи, студентство!
Незалежність! Нарешті в своїй хаті своя рада, і сила, і воля!
Дуже шкода: але всенародна ейфорія винесла багато шумовиння із чистої води боротьби…
Результат: роззброїлись, а одним із гарантів захисту держави стає Росія, тепер їй спокійніше “любити” сусідку… Розчарування й нездійснені сподівання знову повертають з небуття   малоросійський синдром — навіки разом! Верховна зрада, Харківські угоди, регіональні мови. Провокації сьогоднішнього дня та вічні імперські замашки північного сусіда — недавно Тузла, зараз Крим.
Але нема лиха без добра: повне перезавантаження! Зрозуміли всі, що Україні потрібне військо, яке захищатиме свій народ, свою державу! І непохитними й недоторканими будуть кордони на Сході, Заході, Півдні, Півночі країни.
І світ ясний, невечірній тихо засіяє — наш власний український світ, без усяких нікому не потрібних втручань, що добра ніколи не приносили.
Пам’ятаймо історію! На граблі історичні вже не наступаймо!
Зоя Діденко,
голова міської організації Товариства
української мови ім.Т.Шевченка “Просвіта”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *