До Міжнародного дня рідної мови, 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка рада міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” ініціювала акцію “Суржик ― небезпечний мовний гризун”.
До Міжнародного дня рідної мови, 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка рада міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” ініціювала акцію “Суржик ― небезпечний мовний гризун”.
Всі знають, що столиця України ― Київ, перша столиця ― Харків, столиця шахтарів ― Донецьк, столиця гумору ― Одеса, а ми живемо в унікальному “городі”, в столиці суржику ― Хмельницькому. “Вообше”, тільки ми в той час, коли країна їздить у маршрутних таксі, пересуваємося на “пижиках”. Ми називаємо рідне місто “Хмельницьк” і не пишаємося цим, а “гордимся”. Ви думаєте, нам байдуже? Ні, нам “всьо равно”.
Звичайно, у нашому місті є і свій плюс ― це величезна “толкучка”. Там можна придбати “кошельки”, “зонтики”, “полотенця” і ще багато “нужних” речей. Коли з “дєньгами” повний “капєц”, ми, “дєвочки”, “канєшно”, не “тіряємося”, а “получаємо удовольствіє”, не купуючи, а лише міряючи різні “юпочки красного цвєта”, “кожані сапожки”, “кофточки на замочку” та “остальні вєщі”. “Даже” коли ми “простудилися”, то не хворіємо, а “боліємо”, біжимо до “врача” та йдемо на “больнічний”. У вихідні ми виїжджаємо “в город”, минаючи такі зупинки, як “городська больніца”, “ж/д вокзал”… “Обілечені” пасажири читають оголошення про “крашене” волосся, а прокладаючи шлях до дверей у тролейбусі, запитують: “Ви на “слідуючій” не виходите?”
“Кароче”, ми сподіваємося, “шо” “подняли” ваше “настроєніє” або змусили замислитись над тим, як ми розмовляємо.
Найсумніше те, що ми добре розуміємо один одного, але не помічаємо, що спілкуємося суржиком. Діти, виходячи з уроку української, починають розмовляти зрозумілою більшості хмельничан мовою. І ніхто їх не виправляє: ні батьки, ні вчителі, ні однолітки. Саме тому ми вирішили оголосити війну небезпечному “гризуну мови” ― суржику і пропонуємо всім приєднатися до нас!
Під час акції “Суржик ― небезпечний мовний гризун” рекомендуємо: почати з себе, замислитися, якою мовою спілкуєшся ти; створити у школах мовні патрулі, які б проводили роз’яснювальну роботу, випуск мовних бойових листків, стіннівок з виправленням слів-паразитів; найкращі стіннівки та бойові листки оприлюднювати, вивішуючи в громадських місцях; не соромитися виправляти людей, які спілкуються суржиком.
Лідери міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста”