В усьому світі, на всіх континентах екстремісти — це ті, хто палять авто, трощать вітрини і б’ють інакомислячих. В Україні ж екстремістами називають людей, які захищають від тітушок і бандитів майно та виловлюють тих, хто палить і б’є… А кличуть цих людей майданівці.
В усьому світі, на всіх континентах екстремісти — це ті, хто палять авто, трощать вітрини і б’ють інакомислячих. В Україні ж екстремістами називають людей, які захищають від тітушок і бандитів майно та виловлюють тих, хто палить і б’є… А кличуть цих людей майданівці.
В усіх країнах світу правоохоронці, поліцаї — це фізично розвинуті і підготовлені до сутичок люди. В Україні міліціянти, беркутівці і специ — це “хиляки”, яких лупцюють дев’яностолітні дідусі і підлітки, масово їх травмують “підготовлені” поети, письменники, співаки і журналісти…
У світі влада утримує бандюків і членів організованих злочинних угруповань у тюрмах, буцегарнях, в ізоляції від людей. В Україні утриманням тітушок і бандитів займаються губернатори попкіни і мери гепи — харківські, міністри в купі з царьовими і чечетовими.
В демократичному світі злочинців, які о четвертій ночі газом з “демократизаторами” калічили студентів, уже на ранок засудили б до тюрми, а міністрів відправили б у відставку. В Україні судді і прокурори уже на ранок “зліпили” справи на студентів, які без палиць, каміння і “коктейлів” мирно і тихо сиділи на Євромайдані.
В усьому світі людина розумна володіє арифметикою… В Україні, а саме в Севастополі, Луганську, Криму, створені воєнізовані загони, які очікують на завезення до них “западенців”. В Україні донські козаки і защитніки просвіщьонной Русі не здатні порахувати, що для завезення лише двох тисяч людей потрібно 170 (!) маршруток. Не потягів, бо потягами возять загони захисників любімой влади.
В усьому світі нацисти і їх посібники сповідують ідеологію зверхності своєї нації над іншими, відстоюють виключний пріоритет власної держави над іншими. В Україні націоналісти, яких комуняки називають нацистами, жертвують життям заради євроінтеграції, в мороз і холод стоять на майдані за європейські — не українські стандарти життя. Тут нацизмом і не пахне. А от комуністи і регіонали марширують нібито з ідеєю побудови Великої України під гаслом “Будуємо Європу в Україні”.
Яке глупство й обмеженість в епоху світової глобалізації! Але не про ідіотизм нині йде мова, про націоналізм говоримо. Пропоную розглянути ще одне порівняння. Вони лікуються тільки в Європі, вони навчають дітей у Європі, купують квартири, підприємства в Європі… Нам же вони нав’язують шлях протилежний до Європи. Самі в Європу, а нам?..
Ось чому ми, опозиціонери з майдану, гордимося, що ми — націоналісти. І повірте, це свідома гордість. Я можу бути патріотом Хмельницького чи патріотом своєї вулиці, села, заводу, але неможливо бути націоналістом села Осташки чи міста Шепетівки. Хіба можна бути націоналістом вулиці Купріна?! Ні. Націоналізм — це те, що завжди пов’язане з нацією. Як зветься олімпійська збірна України? Національна. Як академія наук? Національна. Як університет? Національний…
Ми гордимося, що наша земля, мова, культура та історична спадщина — найкращі в світі, але при тому ми не принижуємо інші народи, інші мови, інші країни. Моя мама найкраща в світі, але той, хто вміє любити свою маму, нізащо не образить чужу. А гімн комуністів “Інтернаціонал” — це теж про об’єднання націоналістів на європейському та світовому рівнях. Саме “Інтернаціонал”, а не “Інтерпатріонал”, тому що останнє було б об’єднанням патріотів своєї хати, свого села.
Так, ми патріоти своїх містечок і сіл, своїх вулиць і шкіл, але ми націоналісти, якщо йдеться про Україну, її народ, мову, культуру, історію, і нас ніхто не інфікує нацизмом!
Лев Бірюк, керівник Хмельницької міської партійної організації ВО “Батьківщина”
На фото: під час виступу на Євромайдані в Хмельницькому