24 січня Хмельницький приєднався до тих кількох міст, які першими заявили свій протест існуючій владі у відповідь на події, які відбулися в Києві, змусивши на вимогу хмельницьких мітингувальників провести позачергову сесію обласної ради і транслювати її перебіг на Майдан. Тут зібралися тисячі протестувальників, щоб висловити протест проти організованого насилля. В розгляді питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” взяли участь 63 депутати облради.
24 січня Хмельницький приєднався до тих кількох міст, які першими заявили свій протест існуючій владі у відповідь на події, які відбулися в Києві, змусивши на вимогу хмельницьких мітингувальників провести позачергову сесію обласної ради і транслювати її перебіг на Майдан. Тут зібралися тисячі протестувальників, щоб висловити протест проти організованого насилля. В розгляді питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” взяли участь 63 депутати облради.
Хвилиною мовчання учасники зібрання вшанували пам’ять безневинних жертв жорстокого протистояння на вулиці Грушевського у Києві — вірмена Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жизневського, українця Юрія Вербицького. Опозиція оголосила про створення депутатської групи “Народна рада”, а також звернення з її вимогами, через своїх представників бютівця Івана Гладуняка та свободівця Івана Гончара.
Голова облради Микола Дерикот акцентував, що депутати повинні висловити свою думку щодо подій, які відбуваються в країні, дати оцінку ескалації конфлікту. “Сторони мають відкинути всі амбіції і перейти до діалогу, — наголосив держпосадовець, — аби не втратити Україну”. Голова фракції ВО “Батьківщина” Іван Гладуняк заявив: “Ті, хто був у владі за часи незалежності України, не мають права займати посади. Будь-які! І я в тому числі. Мають прийти нові люди, щоб ні в кого не складалося враження, що зараз іде боротьба за владу, а не за Україну. Питання часу й дискусій закінчилися!” Далі він озвучив вимоги опозиційних сил до Президента й уряду. “Маємо розуміти, що це — вимоги народу й Майдану, які ми повинні підтримати”, — зазначив бютівець Віктор Адамський. Емоційними також були виступи свободівця Івана Гончара, бютівців Олега Демчука, Петра Павлюка, Тетяни Колесниченко. Остання, звертаючись до депутатської групи “Будуємо Хмельниччину разом”, сказала: “Не думайте, що ви зможете відсидітися зараз. Бо, коли нас поставлять на коліна, то постраждають і ви, і ваш бізнес. Проголосуйте за дострокові вибори Президента й відставку уряду!”. Перегляд відеофрагментів насилля беркутівців над майданівцем Михайлом Гаврилюком не викликав емоцій хіба що в регіоналів. До їх свідомості спробував достукатися ще один свободівець Руслан Лещишин: “Ви будуєте диктатуру. Я вас благаю: зупиніть те, що робиться в країні! Прийміть рішення, аби врятувати Україну!..” “Ми повинні схаменутися задля збереження цінностей нашої держави, — закликав голова обл-держадміністрації Василь Ядуха. — Я разом з вами засуджую вбивства. Маємо сказати, що уряд несе персональну відповідальність за ситуацію в країні — за ескалацію конфлікту, скасування Угоди з ЄС. Ми будемо підтримувати цю позицію…”. Зрештою, Василь Ядуха (мабуть, згідно зі старим сценарієм) заходився перелічувати пункти, що безальтернативно мали ввійти в основу Звернення до Президента, уряду та Верховної Ради України від депутатів Хмельницької обласної ради. Очевидно, він і всі ті, хто його готував, мали надію протягти його замість звернення, яке запропонували опозиційні депутати. Тож, вслухаючись у виступи очільників області Василя Ядухи, Миколи Дерикота, Василя Осадчого, так і не довелося почути слова, яких найбільше прагне київський Майдан, а з ним усі майдани країни, зокрема Хмельницького, — вимоги відставки Президента, який повинен нести повну відповідальність за прийняття диктаторських законів 16 січня, за розгін, побиття і смерть мирних мітингувальників, за дестабілізацію ситуації в країні; вимоги про дострокові вибори, повернення до Конституції 2004 року. Від громадськості Майдану слово взяв Алім Міщук. Він звернувся до більшості в обласній раді, закликаючи припинити членство у злочинній партії. “Є пропозиція від Майдану — підтримайте наші вимоги. Від вашого голосування залежить також і ваше майбутнє. Бо народ все одно переможе…”. А от у виступі депутата Миколи Приступи було багато особистісного, хоч висловлював інтереси одного з найбільш стійкого оплоту Майдану — воїнів-афганців. Озвучивши свої давні образи, звернувся до депутатів: “Прийміть мудре рішення! Адже на Майдані чекають це рішення. Знайдіть компроміс, домовтеся!”. А наостанок, звертаючись до Василя Ядухи, відмовився від нагород до 25-річчя виведення військ з Афганістану (?). Слово мав і депутат від фракції Партії регіонів Петро Тарасюк, який “відзначився” на хмельницькому Майдані напередодні. Тож його виступ більше повнився особистісними образами, ніж пропозиціями по суті. Депутат Хмельницької міської ради Віктор Савчук, зробивши екскурс у 1917 рік, назвав нинішню ситуацію в країні також революційною: низи не хочуть жити, а верхи не можуть управляти по-старому. “Громада доведена до вибухонебезпечного стану. А тому звертаюся до вашої логіки, розуму, мудрості: прислухайтеся до голосу народу!”. Поза регламентом до депутатів звернувся і комендант місцевого Майдану Юрій Смаль. Він закликав обранців проголосувати за той варіант звернення, який підтримує люд, з усіма вимогами до нинішньої влади. Інакше, наголосив пан Юрій, він не зможе втримати натиск мітингувальників, котрі на той момент уже потрапили в приміщення облради.
Прикоротивши виступи, Микола Дерикот спробував проголосувати 20-хвилинну перерву для консультацій. Але Майдан уже стукав у двері облради. Мітингувальникам набридло чекати, допоки депутати радитимуться, люди боялися, що вони проігнорують пропозиції громади хмельницького Майдану, озвучені опозиційними депутатами. Обранці не підтримали відкрите голосування й не прийняли з першого разу текст звернення з пропозиціями та доповненнями обох сторін. Але почувши наростаючий гул у коридорах, поспішили проголосувати. 57 голосами спільне звернення було прийняте. Опозиційні депутати не стримували радості й аплодували. Обмінялися потиском рук Василь Ядуха та Іван Гладуняк. У тексті прийнятого звернення серед вимог депутатів обласної ради — дострокові президентські вибори, відставка уряду та складання повноважень парламенту, кримінальна відповідальність усіх винних у побитті протестувальників, амністія політичним ув’язненим. Результати голосування мітингувальники почули вже в коридорах влади. Після невеликого протистояння з правоохоронцями протестувальники наповнили коридори адмінприміщення облради та ОДА. Вигуками “Ганьба!” та “Ядуху — у відставку! Заяву!” вони супроводили главу ОДА, намагаючись зайти до його робочого кабінету. І хоч окремі чиновники запевняли людей, що він пише заяву, яку вимагали активісти, однак за дуже короткий час стало відомо, що губернатора уже немає в приміщенні. Ця новина обурила мітингувальників. У приміщенні на той час перебували більше сотні правоохоронців із внутрішніх військ та спецпідрозділу “Альфа”, депутати обласної ради фракції Партії регіонів, голови районних державних адміністрацій, чиновники управлінь та відділів. Не обійшлося без побиття вікон, зірваних зі стін художніх полотен, а також погонів з правоохоронців. У сутичці були застосовані сльозогінний газ, вогнегасники. Та люди, окрилені своїми невеличкими успіхами, скандували: “Разом до перемоги!”.
Як стало відомо згодом, голова обласної ради Микола Дерикот потрапив до лікарні. Голова ОДА Василь Ядуха наступного робочого дня нібито взяв відпустку. Тож поки що звернення залишилося непідписаним, а отже, і невідправленим. Що це: черговий обман людей чи збіг об-ставин?..
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО