Я зустріла Олену Гринчук на виставці у Хмельницькій торгово-промисловій палаті. Зупинилася зачаровано біля столу з різноколірними сенполіями. Милуючись квітами, не одразу впізнала в господарці свою давню знайому, яка років вісім тому вже ставала героїнею моєї розповіді.
Я зустріла Олену Гринчук на виставці у Хмельницькій торгово-промисловій палаті. Зупинилася зачаровано біля столу з різноколірними сенполіями. Милуючись квітами, не одразу впізнала в господарці свою давню знайому, яка років вісім тому вже ставала героїнею моєї розповіді.
Олена всі ці роки продовжувала займатися кімнатними фіалками. У її колекції вже понад 500 сортів. Щоправда, зізналася, був момент, коли із 700 сортів від хвороб були втрачені майже всі й довелося розпочинати все спочатку. Біля її вітрини раз по раз зупинялися люди. Як і я, не могли відвести очі від різноколірних суцвіть: білі, жовті, червоні, вишневі і навіть зелені. Були тут квіти з простими й скромними пелюстками, махрові та напівмахрові, з каймою і без.
А поряд найдивовижніше — сенполії в мініатюрі. “Це — новинка. Мініатюрні фіалки — результат роботи генетиків, — пояснює моя співрозмовниця. — Такими їх створили селекціонери”. Олена каже, що у мініатюрних сенполій надзвичайно велика гама кольорів і відтінків. Принаймні, значно більше, ніж у веселки. А ще у них дуже гармонійно формується розетка, вона симетрична. Квітнуть вони довше порівняно зі стандартними рослинами та менше часу відпочивають після цвітіння — всього місяць. Натомість такий період у стандартних рослин складає до трьох місяців. Букет фіалок-крихіток настільки маленький, що має в діаметрі не більше восьми сантиметрів, це втричі менше від інших сенполій.
“Перші мініатюрні фіалки надійшли до нас з Америки. А от в Україні дуже мало селекціонерів, які працюють з сенполіями-крихітками. Одна з них вінничанка, член журі московського “Будинку фіалок” Олена Лебецька, яка є автором понад сотні сортів сенполій. Олена — моя добра знайома, ми тривалий час спілкуємося. Виведені Оленою сорти стандартних рослин знають у багатьох країнах світу. Працює вона й над селекцією мініатюрних фіалок. І я вірю, що незабаром Олена Лебецька заявить про себе й новими видами міні-сенполій”, — каже Олена Гринчук.
На моє запитання чи багато у Хмельницькому фанаток-квітникарок, які розводять фіалки, Олена розчаровано хитає головою: “Очевидно, люди бояться клопотів з фіалками, адже за цими рослинами треба постійно доглядати. А я на кожній виставці, хоч сама собі обіцяю стримуватись, купую до 70 нових видів”. Щодо смаків та вподобань, то Олена стверджує, що вони у хмельницьких квітникарок досить різні. Вибирати є з чого, адже сортів дуже багато. Виявляється, є фіалки з формою квітки у вигляді дзвіночка, подібні до троянди, лілії, гвоздики, навіть до оси…
Помешкання Гринчуків усе заставлене стелажами з горщиками, які підсвічують лампами денного освітлення. Нелегко доглядати таку велику колекцію. Та це, за словами господині фіалкового царства, дрібниці порівняно з задоволенням, яке отримує від улюбленого заняття. Під вікнами на невеличких грядках теж вільного місця вже немає. Тут цвітуть найрізноманітніші квіти, особливо багато її улюблених лілій. “А в селі розвела понад 100 сортів ірисів або, як їх у народі називають, півників. Я їх усіх люблю. Адже в квітів особлива енергетика. Вони лікують, додають душевних сил, розраджують, реагують на настрій, здоров’я. І хоч як би не було важко за всім цим квітниковим господарством доглядати, не можу від нього відмовитися”, — запевнила моя співрозмовниця.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО