Одразу кілька актуальних питань були в центрі уваги робочого засідання міської ради, яке відбулося минулого тижня. Насамперед депутати заслухали, як виконуються попередньо затверджені ними міські програми: щодо розвитку електротранспорту та забезпечення міста питною водою.
Одразу кілька актуальних питань були в центрі уваги робочого засідання міської ради, яке відбулося минулого тижня. Насамперед депутати заслухали, як виконуються попередньо затверджені ними міські програми: щодо розвитку електротранспорту та забезпечення міста питною водою.
Про те, як виконується рішення сесії міської ради від 27.12.2007 року, за яким затверджувалася “Програма розвитку міського електротранспорту м. Хмельницького на 2008-2015 роки”, колег-депутатів ознайомив начальник управління транспорту і зв’язку Петро Кузьмін. Представлена ним детальна інформація засвідчила як загальний стан цього виду комунального пасажирського транспорту, так і запроваджені заходи з його утримання та подальших перспектив. Так, на момент прийняття цієї програми пасажирські перевезення ХКП “Електротранс” здійснювалися на 19 тролейбусних і 10 автобусних маршрутах. На жаль, 97% рухомого складу відпрацювали встановлений термін експлуатації у 10 років. У неналежному стані перебувала і значна частина контактної мережі, була практично відсутня база технічного обслуговування та ремонту автобусів, доходи від перевезення пасажирів не забезпечували беззбиткове функціонування підприємства, котре потребувало додаткової значної підтримки з бюджету міста.
Задіяні у наступні роки заходи за рахунок співфінансування міського та державного бюджетів, зміна тарифів та маршрутної мережі дозволили певним чином покращати ситуацію, але не вирішити наявні проблеми остаточно. Тому в 2010 році, за підсумками досліджень пасажиропотоку, моніторингу якості надання послуг, була проведена реорганізація маршрутної електротранспортної мережі і встановлені нові тарифи, які на той час були економічно обґрунтовані. Продовженням роботи з розвитку системи пасажирських перевезень у місті, зокрема електротранспортом, стали наступні заходи спільно з фахівцями Національного університету “Львівська політехніка”. За ними у 2011 році була сформована нова базова схема руху громадського транспорту з визначенням кількості та пасажиромісткості транспортних засобів на маршрутах, а минулого року був проведений новий конкурс на право пасажирських перевезень. Ці заходи дещо зменшили фінансове навантаження на КП “Електротранс”, розподіливши маршрути соціального призначення серед перевізників та розширивши автобусні маршрути підприємства. Вдалося збільшити його обігові кошти, покращити обслуговування пасажирів, забезпечити за рахунок застосування системи GPS-навігації стабільний графік перевезень. Так, у зимовий період у салонах 57 тролейбусів уже працюють обігрівачі, триває робота з встановлення обладнання системи озвучення. За минулий період дії програми у місті збудовано понад 30 павільйонів для очікування на пасажирських зупинках.
Натомість у підприємства є ще чимало невирішених проблем. Насамперед це вкрай недостатнє відшкодування з держбюджету пільгових перевезень, нині за діючим законодавством до них належать 39 категорій громадян. За даними управління транспорту і зв’язку, в місті понад 80 тисяч людей користуються правом безкоштовного проїзду.
Нині, за словами Петра Кузьміна, зношеність тролейбусного парку — 91,7%, що не дає змоги збільшити кількість тролейбусів на маршрутах. Нині їх виходить щодня лише 70 зі 118 наявних. Оновленню парку має сприяти відповідна постанова уряду, яка передбачає співфінансування у придбанні 46 нових сучасних тролейбусів. За нею необхідні кошти у сумі 40 мільйонів своєї частки має виділяти бюджет міста упродовж дії цієї постанови. Петро Кузьмін озвучив перелік й інших проблемних питань, які потребують вирішення.
Представлена інформація викликала жваву реакцію з боку депутатів. Свої зауваження та пропозиції висловили Петро Перейма, Григорій Галкін, Олександр Симчишин, Олександр Кізляр, Сергій Мандзій, Олеся Тарасова, Людмила Бойчук. Йшлося про необхідність обговорення результатів дії нової схеми пасажирських перевезень, завчасної підготовки вдосконалених умов наступного конкурсу перевізників, значного поліпшення якості обслуговування у маршрутках, раціонального підходу при закупівлі нових тролейбусів. Водночас Зоя Івко й Ольга Мярковська подякували від виборців Гречан за запровадження соціального маршруту автобусом №6. Директор КП “Електротранс” Віктор Паламарчук розповів колегам, як вирішуються проблеми з подоланням дефіциту водіїв, задля цього на підприємстві відновлені курси з їх навчання. Міський голова Сергій Мельник, який проводив робоче засідання, звернув увагу на недоліки при підготовці тендера на закупівлю нових тролейбусів, які завадили його проведенню у нинішньому році. Він також доручив управлінню транспорту і зв’язку детально вивчити ситуацію в інших містах України з проведенням тендерів та вибору моделей нових тролейбусів.
Програмі “Питна вода”, що розрахована на 2007-2020 роки, депутати приділили набагато менше уваги, оскільки інформація, представлена директором МКП “Хмельницькводоканал” Віталієм Кавуном, їх цілком задовольнила. За нею, зокрема, в процесі реалізації програми було виконано капітальний ремонт понад 20 км централізованих мереж водопостачання та водовідведення, проведена технічна інвентаризація очисних споруд, реконструкція артезіанських свердловин, досягнута чимала економія електричної енергії, здійснена модернізація технологічного обладнання на ВНС-7, ВНС-9. Але чи не найбільшим успіхом програмних заходів стало введення в експлуатацію 11,9 км другої черги Чернелівського водогону — найаварійнішої його ділянки. Завдяки задіяним заходам нинішнього року в місті лише двічі виникали аварійні ситуації з подачею питної води. Загалом, як зазначив Віталій Кавун: “Враховуючи результати, які були досягнуті при виконанні програми, можна з упевненістю сказати про позитивний її вплив на розвиток інфраструктури водопостачання та водовідведення міста”.
Вислухавши декілька пропозицій депутатів, він розповів про одну з новацій, яка запроваджується в системі обліку: встановлення у лічильниках антимагнітних стрічок для запобігання крадіжок води споживачами.
Спокійний хід робочого засідання закінчився, коли депутати перейшли до обговорення фінансово-господарської діяльності монотеатру “Кут” і стану здійснення платежів у місті. Директор і художній керівник монотеатру Володимир Смотритель неочікувано для себе потрапив під гарячу руку міських обранців. Депутатів, особливо з числа представників бізнес-середовища, не задовольнили його пояснення того, як використовується фінансова допомога театру з бюджету міста і здійснюються ним додаткові послуги комерційного характеру. Відомого в Україні та за її межами артиста, яким є Володимир Смотритель, образив такий підхід, відірваний, на його думку, від творчих досягнень театру, який є практично єдиним в країні стаціонарним закладом мономистецтва у театральній сфері, який потребує відповідної уваги та підтримки. Натомість штат театру складає лише 2,5 одиниці, що вкрай недостатньо для його повноцінного функціонування. Далеко не сценічні емоційні взаємні претензії визначили, зрештою, наболіле питання: як і чим конкретно допомогти театру та його керівнику й зробити цей унікальний заклад різноманітним для культурних та мистецьких потреб хмельничан.
Спалах депутатських емоцій мав продовження після інформації начальника управління Державного казначейства у місті Хмельницькому Лариси Сандули про те, як здійснюються ним платежі з коштів бюджету. “Списи” обранців на адресу управління стосувалися ситуації, коли у міській скарбниці зависли майже 40 мільйонів гривень, передбачених на низку ремонтних робіт у системі житлово-комунального господарства та деякі інші потреби. Усі претензії Лариса Сандула пояснювала діючою практикою Держканачейства у проходженні платежів бюджетних коштів “лише в затверджених межах”. Зокрема, для соціально незахищених статей “виключно по загальному фонду”. Крім того, вона акцентувала на тому, що надходження доходів міського бюджету значно відстають від запланованих Мінфіном призначень: по загальному фонду вони становлять на середину грудня лише 92,19%, по спеціальному фонду — 69,9%. Натомість управління Держказначейства в місті не має свого рахунку, отож усі платежі регулює відомство у Києві. Зауваження ж начальника міського фінуправління Наталі Степанової, що заплановані показники бюджету міста були необґрунтовано завищені, а тому практично неможливі для повноцінного виконання, залишилися голосом у пустелі. Як зазначив на адресу посадовця Держказначейства секретар міської ради Костянтин Чернилевський: “Ми зрозуміли, що від вас, на жаль, у ситуації, що склалася, мало що насправді залежить”. Відтак кожна сторона залишилася при своїх інтересах, зокрема міська — з мінусом у 40 мільйонів гривень.
Володимир Разуваєв