Євроінтеграційні акції, які розпочалися в п’ятницю, 22 листопада, не тільки не завершилися після зриву підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а й набули зовсім інших обертів. Основ-ним учасником протестів стала молодь. Не виняток тут і наш Хмельницький.
Євроінтеграційні акції, які розпочалися в п’ятницю, 22 листопада, не тільки не завершилися після зриву підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а й набули зовсім інших обертів. Основ-ним учасником протестів стала молодь. Не виняток тут і наш Хмельницький.
Перший студентський страйк в обласному центрі було оголошено в середу 27 листопада. Тоді група молодих громадських активістів організувала студентів пройтися колоною вулицями міста, закликаючи молодь виступити на захист власного майбутнього. “В багатьох хмельницьких вузах розпочалася пропаганда того, що Україні ще не час підписувати Угоду про асоціацію, — коментує ті події Інна Корсун, один із організаторів студентського страйку. — Тому, щоб підняти дух студентства й показати, що не слід зневірятися, вирішили організувати студентський страйк. Ми хотіли продемонструвати, що молодь за євроінтеграцію України, що не варто боятися погроз керівництва вузів, бо саме в цей момент вирішується доля держави й кожного з нас”.
Студентська колона розпочала свою ходу о 12.00 від Хмельницького університету МАУП. Далі молоді страйкарі обійшли всі вузи в центрі міста, після чого пішли до Хмельницького національного університету, де їх очікували від ранку до 40 студентів. Кінцевою точкою маршруту став майдан Незалежності. Загалом до студентської ходи приєдналося понад 200 людей. Але насправді охочих було значно більше. За словами самих студентів, керівництво їх вишів погрожувало нездачами сесій та перешкоджало висловленню їх громадянських позицій.
Того ж дня в Хмельницькому Євромайдан у свої руки взяла громадськість. З партіями було укладено домовленість про невикористання партійної символіки. Протягом середи, четверга та п’ятниці молодь сподівалася, що президент дослухається до народу й тому головні гасла були про євроінтеграцію. Кожен охочий міг висловити власну позицію. Також присутніх на Майдані розважали концерти наживо. Тут, наприклад, можна було почути актора й виконавця Володимира Смотрителя, бандуристку Марину Круть, Ольгу Старовину, барда Ігоря Білого та інших.
Переломним моментом стала не “чорна п’ятниця”, коли не було підписано Угоду про асоціацію, а “кривава субота”. Саме жорстоке побиття в Києві невинних студентів загонами “Беркута” найбільше обурило хмельничан. І вже в неділю, 1 грудня, було перезавантажено формат протесту на хмельницькому Майдані. Тоді приблизно опівдні Хмельницький долучився до Всеукраїнського народного Віча, на якому було обговорено стратегію подальших дій. Якщо раніше головною вимогою був курс на євроінтеграцію, то після подій суботи вже вимагали імпічменту президента та відставки уряду. Окрім того, почали вимагати відставки губернатора області Василя Ядухи.
У недільному вічі взяв участь Хмельницький міський голова Сергій Мельник, який засудив дії “Беркута” й влади, котрі спровокували цей інцидент. “Те, що відбулося, виходить поза межі людського розуміння. Серед тих студентів могли б бути й наші діти та внуки. Такого не повинно повторитися!” — наголосив Сергій Мельник.
Обурення хмельничан дійшло до межі й деякі активісти в масках розтрощили табличку біля офісу Партії регіонів і хотіли ще зняти партійний прапор з їхнього штабу. Але після втручання начальника міського відділу УМВС Василя Птащука й депутата міської ради від ВО “Свобода” Олександра Симчишина інцидент було вичерпано.
Немало молодих хмельничан поїхало до Києва, їх точне число не відоме. Виїзд був водночас організований і стихійний. У суботу багато людей приходило в офіси опозиційних партій, пропонували свою допомогу. Активісти їхали потягами, автобусами й легковими автівками…
Андрій ЯЩИШЕН
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО