Педагогічний колектив Хмельницької СЗОШ №22 ім. О.Ольжича переконаний, що краєзнавство — це основа виховання національних рис та патріотизму. Недавно вчителі школи на чолі з директором В.Ружицьким відвідали старовинний Сатанів.
Педагогічний колектив Хмельницької СЗОШ №22 ім. О.Ольжича переконаний, що краєзнавство — це основа виховання національних рис та патріотизму. Недавно вчителі школи на чолі з директором В.Ружицьким відвідали старовинний Сатанів.
Подільське Надзбруччя — одне з найзагадковіших місць на карті краю, овіяне легендами та міфами. Саме в околицях Сатанова було знайдено славетного збручанського ідола, тут і нині бродять тіні римських легіонерів та лицарів-тамплієрів… Саме тут європейська цивілізація відстоювала своє право на існування, відбиваючи атаки ворогів із півдня.
Для захисту міста від турецько-татарських набігів у ХV столітті литовські феодали Ондровонджі побудували замок-фортецю. В кінці ХVІ століття замок мав п’ятикутну форму з кутовими п’ятигранними вежами. Але вже в ХVІІ столітті він був майже зруйнований татарами і козаками. У 1724 році замок відновили. На жаль, до наших днів збереглися лише три зруйновані башти. З них відкривається неповторний краєвид на долину Збруча та Подільські Товтри.
У ХІХ столітті частина замкових приміщень була перебудована під цукровий завод, який понад сто років був основним місцевим годувальником.
Суперечливі емоції наповнюють душу, коли бачиш символи історії в занедбаному стані. Площа замку поросла чагарником і бур’яном. Жахливий вигляд має порізаний і зруйнований цукровий завод. Боляче відчувати, що через людську байдужість ці пам’ятки історично-культурної спадщини наступні покоління вже не побачать. Сатанівський замок, переживши трагедію турецьких і татарських набігів, криваві війни ХХ століття може назавжди щезнути з історичної карти України. Сумно про це думати, але є й позитивний приклад.
У жахливому стані була і синагога-фортеця, побудована в 1514 році. Вона поросла деревами і повільно руйнувалася. Знайшлись небайдужі люди, які стали на її захист. Об’єднавши свої зусилля, вони звернулися до громадських організацій, у ЗМІ, до підприємців, шукаючи меценатів, здатних вкласти гроші, щоб врятувати історичну споруду. І кошти знайшлись. Інвесторами реставраційних робіт стали підприємці з Росії та Ізраїлю, Хмельницька єврейська громада.
Стара синагога-цитадель за півроку реставраційних робіт “ожила”, до свого 500-річчя вона повністю відновиться. Реставратори запевняють, що у 2015 році буде відтворено і її дерев’яний інтер’єр.
На жаль, коштів на відродження Сатанівського замку ні у держави, ні у місцевої влади немає. Проте неможливо байдуже споглядати на руїни фортеці.
Варто нагадати, що в Сатанові проживали українська, єврейська, польська та вірменська громади. Кожна з них захищала свою ділянку оборони міста і спільними зусиллями люди перемагали. Сатанівський замок — це цінність нашої багатонаціональної культури, його необхідно зберегти для майбутніх поколінь. Можливо, і він дочекається, що знайдуться в нашій країні люди, які зможуть не на словах, а на ділі проявити свій патріотизм і любов до рідного краю, ставши інвесторами відновлення і реставрації старого замку.
Світлана Кравченко,
учитель історії СЗОШ №22 ім. О.Ольжича