Це була, зізнаюся, дуже непроста розмова з одним із найавторитетніших правозахисників не лише краю, а й України, Кларою Маргулян за багато років нашого спілкування на адвокатські теми.
Це була, зізнаюся, дуже непроста розмова з одним із найавторитетніших правозахисників не лише краю, а й України, Кларою Маргулян за багато років нашого спілкування на адвокатські теми.
Торік Клара Григорівна очолила Раду адвокатів області, хоча вже багато років залишається незмінним її неформальним лідером. Співпало це їх обрання з тими змінами, які вимагає від адвокатського самоврядування Закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що був прийнятий парламентом з ініціативи Президента Віктора Януковича в контексті тих змін у правозахисному законодавстві, які сформульовані Євросоюзом. Здавалося б, саме такі професіонали в адвокатському середовищі, як Клара Маргулян, найперше повинні були б їх вітати, проте торік восени вона разом з більшістю голів регіональних адвокатських рад на установчому з’їзді Національної асоціації адвокатів України (НААУ), проведення якого вимагав новий Закон, опинилася в “опозиційній більшості” до її нинішнього керівництва. Нагадаємо, що делегати від 24 (!) регіонів України змушені були 11 листопада 2012 року проводити вже свій установчий з’їзд навіть в іншому приміщенні. Словом, якраз ця дата і стала своєрідним рубіконом для адвокатської спільноти країни у її спробах протистояння відвертому захопленню своїх органів самоврядування, що, на жаль, “кришується” з високих владних кабінетів. Нова ж Рада НААУ вочевидь, через це й пішла в наступ проти своєї “опозиційної більшості”, вдаючись до неправових методів тиску, найперше, на найавторитетніших правозахисників і ось, здається, настав час такого “умиротворення” непоступливих на Хмельниччині, насамперед в особі голови Ради адвокатів Клари Маргулян.
У всій цій історії мене чи не найбільше непокоїть те, як столичні псевдореформатори, користуючись відверто аморальними методами, пробують зреалізувати свій план, як вважає Клара Григорівна, рейдерського захоплення органів самоврядування адвокатської спільноти. Про це свідчать, на наш погляд, і події з рішенням у столичній Раді НААУ про проведення в Хмельницькому незаконної звітно-виборної конференції НААУ, організатори якої відверто декларують свої плани щодо переобрання регіональної Ради адвокатів, зрозуміло, разом з Кларою Маргулян. Те, як проводилося засідання оргкомітету цієї конференції, створеної головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії області Володимиром Прядуном, про що ми вже писали, ставить ці питання не лише у площину адвокатської етики, а й його відповідності з дотриманням законодавства самими організаторами цього зібрання, які нібито обрали своєю професією захист наших прав і свобод. Наскільки нам відомо з компетентних джерел, свою стурбованість ситуацією в адвокатурі області чітко артикулює нині й керівництво краю, проте виходить, що в цій справі і його впливу на ці процеси замало, якщо, як ми розуміємо, київські куратори Ради НААУ можуть так нехтувати елементарними правовими нормами, що зводять нанівець адвокатське самоврядування не лише в нашій області.
Тож за коментарем цієї ситуації ми звернулися до Клари Маргулян, яка одразу наголосила:
— Попри все це, не можу не зазначити, що вперше в історії незалежної України Законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який був прийнятий Верховною Радою 5 липня 2012 року за ініціативи Президента Віктора Януковича і який набрав чинності 15 серпня того ж року, адвокатам була надана можливість створити єдину самоврядну Національну асоціацію адвокатів України. Тож не тільки я не перестаю сподіватися, що у цій ситуації таки буде дотримано букви закону, ініційованого нашим главою держави.
— Але ж, Кларо Григорівно, сьогодні вже, як мовиться, з усією очевидністю готується, даруйте, “переворот” у нашій регіональній Раді адвокатів, йде до того, що з якихось надуманих приводів можуть і вас переобрати. Як ви збираєтеся реагувати на подібні дії ваших опонентів, які якось так раптом з’явились і в нашій області, і у вашому оточенні зокрема, що, зрештою, на вашу думку, рухає цими людьми, які, щонайменше, порушують моральні та етичні норми не лише адвокатської діяльності?
— Спершу завважу, що адвокатська професія за визначенням є далекою від якоїсь кар’єрної мотивації поза правозахисною діяльністю. Кар’єра справжнього адвоката залежить тільки від його успіхів у захисті своїх клієнтів у конкретних судових справах, а решта все, даруйте, від лукавого. Це заразом нехай буде і моїм коментарем щодо можливого мого переобрання, до якого я, зрозуміло, готова, якщо всі процедури зі згаданою вами конференцією будуть здійснені на законних підставах. Проте турбує, що організатори цього зібрання і в Києві, і на місці пішли на явні порушення, адже, на моє переконання, її проведення було ініційоване за надуманою причиною. Завважу, що подібна конференція, яка обирала регіональну Раду адвокатів, пройшла в жовтні минулого року і надала їй усі повноваження на п’ять років. Наші опоненти пробують нас звинуватити у бездіяльності, але це повний абсурд, адже, незважаючи на те, що центральний орган НААУ, тобто його Рада, свідомо заблокував нам реєстрацію регіональної Ради як юридичної особи, не надаючи свого пакета реєстраційних документів, насамперед, положення про регіональну Раду, ми аж ніяк не сиділи, склавши руки, а виконували свої статутні обов’язки згідно з Законом про адвокатуру. Зокрема, з нашої ініціативи в судах невдовзі з’являться впорядковані приміщення для адвокатів, облаштування яких здійснюватиметься за наш рахунок на основі відповідних угод з будівельниками. Дуже шкодую, що знайшлися люди, які навіть цю нашу важливу ініціативу поставили під сумнів. Нині вирішуємо питання про виділення для роботи регіональної Ради адвокатів приміщення в місті, бо, бачите, “старе”, де донедавна містилися ми та кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури області, чимось не влаштовує її нове керівництво. Звичайно ж, на особливому контролі у нас нині дивна ситуація з перереєстрацією адвокатів області, чого вимагає новий Закон про адвокатуру, адже з цим процесом нині склалася ненормальна ситуація. В області працюють сьогодні 843 адвокати, які є в нашому реєстрі, а от “нова” їх реєстрація, здійснена без нашого відома через київську Раду МААУ, надає право адвокатської діяльності нині лише 179 адвокатам з Хмельниччини.
— Тож виходить, що саме вони тепер і будуть висувати делегатів на згадану нами конференцію? Як тоді бути з рештою 664 адвокатів, як, до речі, їм виконувати свої професійні обов’язки, адже, як ми розуміємо, більшість з них перебуває у судових процесах, де можуть поставити під сумнів і їх повноваження?
— Думаю, що все це зроблено не випадково, а з умислом. Щось подібне нині відбувається і з Чернігівською Радою адвокатів та з іншими регіональними радами, проте у нас, як бачите, свій сценарій, хоч квоту делегування на цю конференцію 1 від 5 адвокатів витримано для обох цих областей. Тож виходить, що майбутнє адвокатського самоврядування області будуть вирішувати 35 делегатів, а не понад 168, як повинно бути. Цю ситуацію важко охарактеризувати навіть словом “беззаконня”, адже це вже прямі порушення Закону про адвокатуру, Конституції, всіх існуючих міжнародних і вітчизняних правових норм.
— І все ж навіть на ці незаконні, як ми розуміємо, дії треба реагувати, чи не так? Зрозуміло, робити все це треба у правовому полі, але чи підуть цим шляхом ваші опоненти?
— Сподіваюся, що в нашій країні, зокрема в НААУ, все стане на свої законні місця і в адвокатському самоврядуванні, бо, зрештою, Закон про адвокатуру, ініційований Президентом, ніхто не відміняв. Зі свого боку, особисто прагну зробити все від мене залежне, аби пришвидшити розв’язання цієї проблеми, досить подивитися на мої публікації на ці теми на Інтернет-сайті “Юридична правда”.
Скажу більше, за моїм плечима вже 59 років адвокатської діяльності. Тож, на перший погляд, може здатися, що все це не моя боротьба, що вона для мене лише зайвий клопіт. Проте переконана, як і більшість моїх друзів-професіоналів, що адвокатуру України не можна віддавати на відкуп ініціаторам таких сумнівних над нею експериментів. Адвокатурі я віддала все своє професійне життя і не можу спокійно дивитися на те, що в ній нині відбувається, а тому і далі, наголошую, тільки у правовому полі буду зі своїми однодумцями і в нашій області, і по всій Україні добиватися безумовного виконання законодавства про адвокатуру та Конституції. Хоча мушу визнати й те, що ніколи не думала, що нам колись доведеться відстоювати у подібний спосіб свої конституційні права на свободу думки та на законну професійну діяльність.
Розмовляв Богдан ТЕЛЕНЬКО