Згідно з оцінками Мінфіну за рахунок дії податкових пільг та преференцій національні виробники в 2012 році одержали додаткового прибутку до 62 млрд. грн., у 2013 році цей показник досягне 70 млрд. грн. Відтак щороку через податкові пільги для бізнесу український державний бюджет втрачає мільярди. Але експерти стверджують, що майже жодна з цих пільг за часи незалежності не виправдала себе. “Пільгові” галузі не вкладають гроші у свій розвиток, хоча й мають чималі прибутки завдяки преференціям від держави. А процес просування спецрежимів у парламенті дає стабільний дохід “далеким від бізнесу” депутатам.
Згідно з оцінками Мінфіну за рахунок дії податкових пільг та преференцій національні виробники в 2012 році одержали додаткового прибутку до 62 млрд. грн., у 2013 році цей показник досягне 70 млрд. грн. Відтак щороку через податкові пільги для бізнесу український державний бюджет втрачає мільярди. Але експерти стверджують, що майже жодна з цих пільг за часи незалежності не виправдала себе. “Пільгові” галузі не вкладають гроші у свій розвиток, хоча й мають чималі прибутки завдяки преференціям від держави. А процес просування спецрежимів у парламенті дає стабільний дохід “далеким від бізнесу” депутатам.
Дістатися до цієї “годівниці” прагнуть навіть найбагатші підприємці країни. А закордонних інвесторів ситуація заганяє в глухий кут. З точки зору економіки, в Україні давно настав час скоротити кількість податкових пільг, попередньо проаналізувавши їх ефективність.
Минулого року найбільше податкових надходжень бюджет втратив на пільгах зі сплати ПДВ (приблизно 30 млрд. грн.) і податку на прибуток (15 млрд. грн.), повідомляють у газеті “Вести”. Перелік пільговиків за цими двома зборами колосальний! Наприклад, податок на прибуток не сплачують готелі (до 2021 року), кіноіндустрія (до 2015 року), підприємства ПЕК і ЖКГ, машинобудівники, аграрії, галузі легкої промисловості та програмного забезпечення (безстроково) — пише forbes.ua.
Пільги з податку на додану вартість мають сьогодні чимало українських підприємств. Наприклад, звільнені від ПДВ виробники сільськогосподарської продукції, будівельники доступного житла, імпортери газу, енергозберігаючого обладнання, ліків і племінних тварин. Кількість податкових преференцій в українському законодавчому полі множиться з кожним роком. При цьому нові пільги не обов’язково замінюють старі. Експерти відзначають, що за останні десять років інститут надання пільг в Україні діє в постійному режимі: те, що мало бути тимчасовим стимулом для розвитку галузі, стає нормальною і звичною умовою ведення підприємницької діяльності.
Економіст Анатолій Баронін наводить приклад IT-сфери, яка не сплачує ПДВ і має пільги з податку на прибуток. “Оскільки цей ринок в Україні останні десять років демонстрував зростання на 30-40%, ці преференції, як інструмент стимулювання розвитку галузі, є дуже сумнівними”, — зазначає експерт у статті для сайту ZN.UA.
“Пільговики” вдало користуються держпідтримкою для наповнення власних гаманців. У той же час жодна програма з надання податкових пільг в Україні не виправдала себе, переконаний виконавчий директор ЦСЕД “CASE-Україна” Дмитро Боярчук. На його думку, набагато легше “інвестувати” у прийняття рішення про пільги, ніж витрачати ресурси на пошук інноваційних шляхів.
Зробити це в Україні можна: досить знайти в парламенті потрібного депутата. “Оскільки на податкові пільги хворіє не лише Україна, це дуже часто використовується як аргумент лобістами таких пільг. Особливо, коли “міжнародний досвід” каже, що таке практикують навіть успішні західні країни, — розкриває технологію Боярчук. — На мою думку, потрібно принаймні не створювати нових пільг і поступово витісняти старі пільгові програми”.
Про це стверджують представники Міжнародного валютного фонду, які у березні цього року висунули вердикт щодо зміцнення дохідної бази бюджету. Одна з рекомендацій МВФ — не надавати нових пільг при сплаті податку на прибуток і відмовитися від пільгових ставок цього податку. На думку спеціалістів фонду, доказів того, що податкові пільги дійсно впливають на активність інвесторів, немає. Вони допомагають залучати бізнес лише в тому разі, якщо інші умови для підприємництва в країні сприятливі, і тому в умовах України податкові пільги поки “приносять” чисті втрати надходжень для уряду, повідомляє forbes.ua.
Без збитків залишаються тільки парламентські лобісти і допущені до пільг бізнесмени, які утворили невпинний потік щодо просування податкових преференцій.
Розворушити це осине кубло в Україні намагалися лише одного разу, коли податкові пільги скасували для іноземних інвесторів. Врешті жодне серйозне підприємство з іноземними інвестиціями у нас не закрилося. Більше того, зараз преференції зі сплати податків лякають наших закордонних партнерів.
Такого висновку дійшли в агентстві IFC, назвавши податкові пільги однією з головних (поряд з корупцією) проблем для розвитку бізнесу в Україні. “Пільги призводять до ліквідації здорової конкуренції, і в 2012 році було багато заяв щодо їх перегляду. Але ми так нічого і не побачили”, — пояснив старший радник “Альфа-Банку” Роман Шпек виданню “Коммерсантъ-Украина”.
Втім, рішення цієї проблеми незабаром зрушиться з мертвої точки: в Міндоходів зацікавлені у перегляд левової частки спецрежимів оподаткування. За словами міністра доходів і зборів Олександра Клименка, влада залишить лише ті пільги, які дійсно стимулюють бізнес до розвитку, повідомляє ЛігаБізнесІнформ.
Адже податкові пільги — це інструменти податкового регулювання. Вони є одним із елементів податкової політики, що переслідують як економічну, так і соціальну мету, та в жодному випадку не мають бути засобом для економічних зловживань.
М.Шевчук