120 спортсменів з шести областей України (Острога, Рівного, Вінниці, Одеси, Києва та Чернівців, а також Хмельницького, Нетішина, Кам’янця-Подільського), змагалися 29 січня на відкритому чемпіонаті Хмельницької області з Бойового гопака, присвячененому пам’яті Героїв Крут.
Учасниками змагань стали юні спортсмени віком від шести років. В Україні бойовий гопак визнано національним видом спорту. Це традиційне бойове мистецтво, розроблене на основі елементів козацького двобою, а також способах самозахисту. Цей спорт стає все популярнішим, тому й природно, що наш Хмельницький приймав козачат, які виховуються на патріотичних традиціях, з різних регіонів.
Заснував Бойовий гопак понад 30 років тому український дослідник і знавець бойових мистецтв Володимир Пилат зі Львова. Тепер у різних регіонах України працюють школи та федерації Бойового гопака. Існує така школа й у Хмельницькому. Гопаківці суворо дотримуються козацького звичаю. Змагання розпочинається молитвою. Виявляється, окрім сакрального значення, вона має ще й практичне. Бо підвищує частоту сердечних скорочень, як і пісня. Володимир Пилат розповідав:
“Коли люди разом співали, в них автоматично ліквідовувався страх. Вони відважно йшли в бій, чули голоси один одного. Енергетика співу збільшувала біополе, давала впевненість”.
Досліджуючи українські танці, Володимир Пилат виявив багато рухів, схожих на бойову техніку. Ці елементи адаптував до Бойового гопака. Назви дуже колоритні: копняк, пістоль, закрут, вихор, голубець тощо. У гопаківців, як і в запорожців, є вісім рівнів майстерності. Чотири учнівські ― новик, жовтяк, сокіл та яструб. Проміжний ― джура. Далі ― козак, який відповідає званню майстра спорту. Козаком не так просто було стати. Треба в трьох боях взяти участь і вижити. А ще треба було в бою здобути коня, шаблю і пістоль. Найвищі ж ступені майстерності у характерників і волхвів. Також у бойовому гопаку є кілька видів змагань. Однотан, де демонструють бойову техніку. Це як ката в карате чи бій із тінню в боксі. Двотан ― показовий виступ двох учасників. Далі забава. Вона з обмеженим дотиком, де зупиняється удар. І борня, де використовують рукавички, шолом, капу, щитки.
Як розповів під час турніру тренер Хмельницької школи Бойового гопака Андрій Томусяк, такі відкриті чемпіонати влаштовують хоча б двічі на рік, щоб спортсмени не втратили форму і могли набувати змагальний досвід.
Учасники відкритого чемпіонату області змагалися в п’яти дисциплінах. Після однотанів-боїв із тінню спортсмени спарингували в розділі “Забава”.
Учасник із Хмельницького Захар Лебідь, який переміг у сутичці в цій дисципліні, розповів:
“У безконтактних поєдинках важливо за кілька секунд до удару зупинити його, а супернику — вчасно ухилитися. А ще важливо правильно тактично провести бій, стежити за противником і намагатися не попасти в нього в дотик. Мій суперник добре себе показував, атакував, технічно добре відпрацьовував удари”.
Андрій Томусяк розповів, що серйозних травм в Бойовому гопаку діти завдати не можуть. Навіть у безконтактних розділах мають мінімальну амуніцію: капи й мушлі.
“Цього достатньо для захисту, та коли в нас іде дисципліна “Борня”, то діти вдягають вже шоломи, рукавички, щитки на ноги, капи, мушлі — повну амуніцію, щоб не травмуватися”, — пояснив тренер.
Командних місць на цьому чемпіонаті не визначали, тільки особисті — в п’яти дисциплінах та в кожній ваговій і віковій категорії.
Вікторія Катрич