Микола Шафінський — художник-оформлювач, графік, дизайнер з ландшафту, фотограф, організатор і куратор майже 100 виставок у виставковій залі АТ “Хмельницькобленерго”, освітніх закладах. Автор п’яти персональних виставок фотографії і плакату (Хмельницький). Автор трьох мистецьких альбомів: “Володимир Карвасарний” (2014), “Емальєр Іван Юрков” (2016), “Сергій Гульшані. Живопис. Графіка” (2018). Член Хмельницької міської літературної спілки “Поділля”.
Майже сорок років тому йому подарували фотоапарат “Смена-8М”, з яким вже не розлучався. І з цього розпочалася його дорога як фотографа. Навчався в Московському заочному університеті мистецтв, на факультеті графіки, живопису й музики. Закінчив Харківську і Київську школи ландшафтного дизайну. Нині він відомий хмельницький художник і фотограф. Найбільш пам’ятна для нього фотовиставка “Спогади про літо”, побудована на контрасті, бо поряд із світлинами гарної, незруйнованої природи — плакати, на яких зображені ті, хто руйнує ту красу. Митець стверджує, що своїми роботами намагається відволікти людей від поганих думок, проблем, і на якусь мить отимати в подарунок частинку літа, з його теплом і хвилями радості. Недарма ж серію робіт назвав “З любов’ю до природи”. На виставці — змістовні та цікаві авторські плакати, які доповнюють і підсилюють зображене на фотографіях. Милуватися природою це просто, а от оберігати, не шкодити, не губити — цього треба вчитися. Він вчить.
Коли люди молоді, енергійні, вони “пробігають” один повз одного, інколи не дивлячись навіть під ноги, не те що на того, хто поряд. Аж тільки тепер, зазираючи подумки в книгу “гербарій днів”, я також згадала цілий оберемок заходів, на яких спілкувалися з паном Миколою: на творчих вечорах на “Поділлі-ценр”, в монотеатрі “Кут”, у бібліотеках, у центрі культури і мистецтва… “Непомітний” неговіркий фотограф фіксує миттєвості життєвого і творчого виру , уміє “вислуховувати” все і вибирати найкраще. А через деякий час відібрані фотороботи вже надруковані в подільській пресі. Так було й після оприлюднення його світлин із моїх презентацій: виставки “Арт-портрет. Інтерпретація”, книги малої прози “Чарунки”, літературно-музичних збірників “Шевченкова зоря” та “Квітка шипшини”, збірки ронделів “РОН-ДЕ-ЛЮ-БОВ”.
Немає в цієї людини почесних нагород, звань, орденів, медалей. Ну то й що? Зате він – талановитий , щирий, правдивий.
Закоханий у природу, майже щовихідних вибирається за місто, де в нього є невелика ділянка землі. Саме там “ловить” чисті і вільні звуки природи, а, може, й музики, бо ж колись давно займався музикою, любив грати на баяні. Найбільше, зізнався, любить фотографувати захід сонця. В цій магічній картині вбачає велику загадку дня, який відходить, настрій на завтрашній день. Тут і сам майстер подібний до самого того сонця — неговіркий, спокійний, улюблений атрибут — капелюх з крисами. Крім фотографій, Микола Шафінський займається історією рідного міста, пише вірші. Всі мистецькі ниточки сплітаються в один візерунок, який він “ловить” своїм об’єктивом.
Лідія Яцкова