Так влучно сказав Екзюпері. Коли тварина звикає до свого господаря, вірнішої дружби не знайти. Вона довіряє йому своє життя. Маємо про це пам’ятати, якщо вирішуємо завести кішку, собаку чи іншу тварину. Посередником у стосунках людини й тварини стає ветлікар, який допоможе зробити їх безпечними, здоровими й довготривалими. Наша розмова про тварин — із ветлікарем міської ветеринарної лікарні Лідією Мацидон.
— Лідіє Миколаївно, розкажіть, як допомагають тваринам у вашому медзакладі?
— Найголовніше — якісно діагностуємо й лікуємо хвороби усіх видів домашніх та сільськогосподарських тварин. Робимо якісні хірургічні операції. Консультуємо стосовно догляду за тваринами, в нас можна навіть зубний камінь зняти за допомогою ультразвукового скалера. Також надаємо послуги грумінгу для тварин дрібних порід: купання, сушіння, стрижка шерсті й нігтів, вух. Робимо тваринам щеплення, оформляємо необхідні документи тощо.
Нині наш медзаклад — один з кращих в області. Маємо якісне технічне обладнання. Тільки у нас на Хмельниччині є киснева камера, яка допомагає захистити від гіпоксії, стимулює кровообіг, роботу дихальних шляхів і нервової системи, покращує процеси травлення, стан організму тварини в цілому. Також маємо інфузійний насос, чимало іншої медтехніки, яка допомагає якісно й швидко лікувати тварин й діагностувати. Якщо виникають труднощі з діагностуванням, співпрацюємо з київською лабораторією.
В лікувальній практиці я з 1990-го року. Порівняно з тим часом сучасна ветеринарна медицина досягла чимало.
— З якими хворобами тварин до вас звертаються найчастіше?
— З харчовими отруєннями, проблемами травлення. Часто тварини переїдають, необізнані господарі годують їх невідповідними кормами. Досить поширені шкірні хвороби. Дерматити викликаються блохами чи грибком. Деякі види грибкових захворювань можуть уразити й людину. Наприклад, стригучі лишаї, якими найчастіше хворіють коти. Від тварини людина може заразитися гельмінтозами, особливо, якщо підібрали тваринку з вулиці. Тому, якщо ваше добре серце дозволило вам прийняти чотирилапого безхатька, обов’язково принесіть його до нас на діагностику! Нагадуємо, що тварину слід періодично дегільмінтизувати, обробляти від бліх, кліщів. Нині досить поширений піроплазмоз, який переносять кліщі. Також серед найпоширеніших — інфекційні хвороби. Найбільш небезпечна, яка вражає і людину,— сказ. Від нього щеплюються усі теплокровні тварини, крім птиці. Особливо це стосується мисливських собак, тварин, які мають вільний вигул і можливий контакт із дикими тваринами. Небезпечною інфекційною хворобою є коронавірусний ентерит у м’ясоїдних тварин. Від неї також є щеплення.
— А з якого віку тварина має щеплюватися?
— Є випадки, коли щеплюють тварин, коли їм лише місяць. Але це актуально для власників розплідників. Якщо там виникає вірусне захворювання, тварини щеплюються вже після втрати материнського імунітету, який триває місяць. Після його втрати тварина стає беззахисна. Щодо щеплень потрібно індивідуально консультуватися з лікарем. Від сказу, наприклад, із тримісячного віку потрібно щеплюватися обов’язково щороку.
— У сучасному світі тварини, як і люди, мають документи, які необхідні?
— Якщо домашня тварина не бере участь у виставках, не їздить за кордон, — достатньо ветеринарного паспорта, який виписується під час візиту до ветлікаря. Про решту також проконсультує лікар. Якщо ж тварину вивозять із країни, вона мусить мати міжнародний ветеринарний паспорт встановленого зразка, а також видане офіційним ветеринарним представником країни свідоцтво, що тварина здорова.
— Знаємо, що в екстрених випадках люди телефонують за номером “103” і викликають “швидку”. Що робити, якщо терміново необхідно надати медичну допомогу тварині? Для хмельницьких тварин “швидка” є?
— Загального номера екстреного виклику ветлікаря немає. Але люди, які мають тварин, знають номери телефонів своїх ветлікарів і при потребі можуть їм зателефонувати в будь-яку пору доби. Нерідко виїжджаємо до тварин вночі. Але тут хмельничани мають бути добросовісними, бо телефонувати медику вночі, бо тваринка не їсть вже три дні чи в неї поганий настрій, не варто. Зловживати не потрібно. Наш медзаклад працює щоденно з 8.00 до 21.00. Ввечері приймає черговий лікар, аналізи можна зробити тільки вдень.
— Із зоокуточками та приватними розплідниками міста також працюєте?
— Звісно. За міським зоокуточком у парку культури і відпочинку ім. М.Чекмана закріплений наш спеціаліст. Приймали пологи в тамтешньої ведмедиці, кілька років тому боролися зі сказом у лисиць.Щодо приватних розплідників, їх власники також турботливі, особливо про коней. Ці тварини дуже дорогі, відповідно, недешеве й лікування. Найчастіше кінні клуби також винаймають ветеринара, який постійно піклується про здоров’я їхніх тварин. Згадую, як стерилізували вовків, щеплювали ведмедицю в розпліднику Сатанова…
— У коридорах вашого медзакладу — переважно відвідувачі зі своїми хатніми тваринами. У місті ще є господарі, які тримають свійських тварин?
— Їх кількість значно зменшилася за понад три десятки років моєї практики. Мікрорайони забудовуються висотками, пасовиська щезають. Все ж, такі тварини є. Більше того, крім звичних коровів, свиней, кіз, люди тримають, наприклад, страусів. Їх також щеплюємо, лікуємо. Проблема в обстеженні таких тварин — транспортування. Понад 500-кілограмову корову не приведеш на обстеження в кабінет лікарні. До таких тварин виїжджаємо. І в їх діагностуванні більше покладаємося на огляд лікаря, а не обладнання. З такими видами тварин має працювати досвідчений фахівець із великою практикою. Згадую, як у давніші часи часто приймали пологи в корів, доглядали їх. Умови праці, звісно, були не найкращі — бруд, сморід. Але ж корова — годувальниця.
— Нині породистими кішками чи собаками уже не здивуєш, люди хочуть екзотики. Траплялися вам рідкісні для наших земель пацієнти?
— Останнім часом їх приносять все частіше. Але перш ніж заводити екзотичну тваринку, подбайте про умови її проживання! Містяни тримають вдома навіть тропічних тарганів, тарантулів, маленьких крокодилів, різноманітних плазунів… Навіть кенгуру колись до нас привозили ( у домашньому архіві у мене фото збереглося). Є у нас і “постійний клієнт”, ігуана, яка періодично щось ковтає: наручний годинник господаря, інші предмети. Доводилося кілька разів оперувати тваринку. Таке часто трапляється і з котами, які під час гри ковтають, наприклад, голки. Тварини, як діти, про їх безпеку потрібно постійно дбати. Ще якось власник мавпочки, з якою фотографував людей, поскаржився, що вона ненавидить жінок. Тваринка настільки полюбила господаря, що почала його ревнувати до чарівної статі. Злісно кусала жіноцтво, тож нам довелося видалити їй ікла. Також лікували черепаху, яка потрапила під колеса автомобіля. Тріснув панцир, і ми склеювали його пастою для пломбування зубів. Приносили нам і двох знайдених їжачат, зовсім крихітних. Спершу годувала їх сумішшю для немовлят, потім котячим кормом. Коли виросли, випустила їх в дику природу. До слова, раджу не забирати додому знайдених диких тварин, навіть дитинчат, їм буде легше вижити в дикій природі. Пам’ятаю, ще лікували лева в міському твариннику. Любителів екзотичних тварин застерігаю, що вони можуть бути небезпечними. Кожна тварина має свій характер, її важко одомашнити. Згадайте лишень історію радянських часів про родину, яка тримала лева Кінга. Закінчилося все тим, що його наступник загриз господарського сина й покалічив господарку.
— Про бездомних тварин турбуєтеся в медзакладі?
— Про них турбуються благодійні організації міста, є сімейні притулки для тварин. Але нам часто підкидають бездомних цуценят чи кішок. Нещодавно під дверима нашої клініки ми знайшли травмовану кішку. В кошику поруч була записка з номером телефону чоловіка, який її знайшов і приніс до нас. Попросив перетелефонувати й сказати йому вартість лікування кішки. Світ не без добрих людей. На жаль, буває й протилежне, коли господарі калічать своїх тварин, викидають на вулицю. Нам доводиться таких тварин лікувати.
— Що порадите людям, які хочуть, все-таки, завести домашню тварину?
— Проконсультуватися з ветлікарем щодо правил її утримання, прочитати вичерпну інформацію в підручниках, в інтернеті. Передовсім потрібно думати про простір для тварини. Наприклад, вівчарці в квартирі буде затісно. Якщо мешкаєте в багатоквартирному будинку, краще заводити дрібних гризунів: ховрахів, морських свинок… А ще — черепах, вони не надто вибагливі, рухливі, довгожителі. Головне любити тваринку і бути до неї чуйною.
— Дякую за розмову.
Розмовляла
Ірина Салій