Псоріаз — це хронічне генетично детерміноване неінфекційне захворювання шкіри, що характеризується появою загрубілих почервонілих ділянок, вкритих сріблястими лусочками, припухлостями, а також свербежем і болем в уражених місцях. Захворювання може розпочатися у будь-якому віці, від 2-3 місяців до глибокої старості, але найчастіше у віці 21-40 років.
Серед причин і факторів псоріазу можна виділити такі, що обумовлюють схильність, і ті ,що провокують клінічні прояви. Сьогодні з впевненістю можна сказати, що основним фактором є генетична схильність. Вченими доведено, що діти, один з батьків яких страждає псоріазом, у 4 рази частіше хворіють, ніж діти здорових батьків. У 60% пацієнтів хтось із рідні був хворий на псоріаз.
Тобто, генетичні фактори значно домінують над факторами середовища. Разом з тим вплив середовища також занадто великий, щоб на нього не звертати уваги. Багато досліджень вказують, що псоріаз можуть спровокувати нервово-психічні травми.
Пусковим механізмом для псоріазу може слугувати стреси, фокальні інфекції (тонзиліт, холецистит, гайморит, отит, карієс та інші) і навіть медикаменти, зокрема й антибіотики. Виникнення і загострення псоріазу може бути внаслідок вживання алкоголю, оскільки алкогольна інтоксикація сприяє генералізації процесу, виникненню ускладнених форм псоріазу, зменшення періоду ремісії.
У старших людей псоріаз нерідко поєднується з гіпертонією, цукровим діабетом, гастритом, атеросклерозом, неврозом, цирозом, ожирінням, що має значний вплив на розвиток псоріатичного процесу.
Клінічні прояви псоріазу різні. Висипання локалізуються у будь-якій ділянці шкірного покриву, але частіше на розгинальних поверхнях кінцівок, особливо на ліктях та колінах, а також на шкірі волосистої частини голови. Хвороба розпочинається з появи мілких, епідермальних рожево-червоних папул, що швидко вкриваються сріблясто-білими лусочками, котрі легко лущаться. Папули збільшуються в розмірах і зливаються у бляшки різної величини та форми. Залежно від клінічних особливостей, виділяють до десяти різновидів псоріазу. Кожен має свої особливості. Для того, щоб поставити діагноз “псоріаз” лікарю у достатньо ретельно зібраного анамнезу та клінічної картини, інколи (у спірних випадках) потрібна біопсія. Для псоріазу характерно рецидивуюче протікання, але в більшості хворих спостерігається загострення хвороби. На жаль, на сьогоднішній день ефективного і єдиного лікування псоріазу не існує. Але існує достатньо методів лікування, що дозволяють контролювати хворобу — досягти максимального часу ремісії і мінімального загострення. До кожного пацієнта підхід повинен бути індивідуальний. Тому не варто приймати всі ліки, які пропонує реклама, аптека чи сусіди. Основне правило для псоріазу: “Все лікування повинно бути поступовим і індивідуальним’’.
Щодо сьогоднішнього арсеналу ліків, то він є досить широким. В основному, це речовини, що пригнічують імунну систему. Всі методи лікування можна поділити на 3 групи: зовнішня терапія (креми, мазі, емульсії, лосьйони та інші), фототерапія (в основному, це ультрафіолет В) та системна терапія (ін’єкції, таблетки, імунобіологічні препарати).
Вчені, лікарі та пацієнти покладають величезні надії на імунобіологічні препарати — білки, що впливають на імунну відповідь організму. Ці ліки впливають на клітини імунної системи, через які розвивається псоріаз, вони коригують імунні порушення і скорочують строки лікування.
З псоріазом можна і треба боротися, він не є вироком. Як тільки вам вдасться полюбити себе, своє тіло та шкіру, ви навчитесь контролювати це захворювання.