Ситуація, яка склалася з ціною на газ, вказує на те, що практично для всіх міст України опалювальний сезон 2021-2022 буде найважчим за всі роки незалежності. Причому і для бізнесу, і для підприємців, і для підприємств, і для самих теплопостачальних компаній, і для органів місцевого самоврядування. Як встояти на ногах і при цьому забезпечити місто теплом, розмова з директором департаменту інфраструктури міста, заступником міського голови Василем Новачком.
— Василю Пилиповичу, охарактеризуйте ситуацію, яка складається в місті перед початком опалювального сезону?
— Ситуація, як і варто було очікувати, непроста. Ціна на газ б’є усі рекорди. Ну і умови, які диктує Нафтогаз — це ярмо, в яке монополіст затягує наші теплопостачальні підприємства. Уряд же просто вмив руки, передавши повноваження органам місцевого самоврядування регулювати тарифи, мовляв, хазяйнуйте, шукайте і купуйте дешевий газ, а якщо місцева влада піднімає тарифи на тепло, то це вина міської влади. Але уряд каже неправду, бо формування тарифу залежить виключно від рішень центральних органів влади, оскільки 80 відсотків у складовій тарифу (якщо говорити про опалення) — це газ та електроенергія, яка також зросла, решта — це зарплата, податки, матеріали для ремонту та всі інші супутні витрати. І це, насправді, кабала. Для населення тарифи виконком не буде збільшувати, що призведе до збитків підприємств, які доведеться покривати міському бюджету. Для бюджетних організацій, бізнесу, підприємців, релігійних організацій довелося збільшити. А тепер стоїть питання, яким чином ті ж бюджетні організації будуть розраховуватись за тепло за такими тарифами? Приміром, якщо у серпні для бюджетних установ та організацій газ коштував 11 тис. грн за тисячу кубометрів, то у вересні це становило 17,2 тис. грн за тисячу кубометрів. На жовтень ціна зафіксувалася на позначці 25 тис. грн за тисячу кубів. Якщо в гігакалоріях,то торік було 1800 гривень за одну гігакалорію, а цього року вона коливається, на різних підприємствах, а в нас два підприємства, від 3400 за 1 гігакалорію до 3600. Куб води для бюджетників вартуватиме 165,22 грн проти 86 грн. Тепер щодо бізнесу, для якого один кубічний метр газу коштуватиме в межах 30 гривень. Це означає одне: або бізнес має закритись і звільнити своїх працівників, які завтра поїдуть за кордон на заробітки, або він має вкласти вартість цього газу в кінцеву вартість свого товару чи послуг, які він надає. Чи зможуть люди купувати такий дорогий товар і платити за таку дорогу послугу? Думаю, ні.
— А який вихід?
— За новими правилами гри, різницю в тарифах має покривати не держава, а органи місцевого самоврядування. Тобто, щоб розпочати опалювальний сезон і забезпечити теплом бюджетні організації, покривши витрати на газ, його доставку та електроенергію до кінця року місту потрібно знайти щонайменше 39 мільйонів гривень. Це величезні гроші, які можна було б вкласти в розвиток інфраструктури тергромади. Але ці кошти з міського бюджету ми маємо віддати, а щоб віддати, їх потрібно знайти. У зв’язку з цим на два з половиною місяці опалювального сезону 2021 року, на сесії міськради додатково буде виділено 39 мільйонів гривень, які підуть на опалення бюджетних установ. Окрім цього звертатимемось до депутатів міськради, щоб вони підтримали намір щодо надання дозволу на отримання банківських кредитів для обох теплопостачальних підприємств міста — “Хмельницьктеплокомуненерго” та “Південно-західні тепломережі”. За рахунок цього кредиту тепловики зможуть закупити газ для населення. Адже за вимогою Нафтогазу підприємства теплокомуненерго до 30 жовтня зобов’язані заплатити за весь газ, який населення споживатиме у листопаді. Містяни ж за спожитий газ і тепло у листопаді розрахуються у кращому випадку в середині грудня. А дехто може і до кінця грудня, а дехто і в січні ще буде розраховуватися. Тому кредит- це поки що єдиний вихід.
— Про яку суму кредиту йде мова?
— Для “Хмельницьктеплокомуненерго” — 50 мільйонів, для “Південно-західних мереж” — на рівні 20 мільйонів гривень.
— Але ж кредит потрібно повертати та ще й з відсотками.
— Основний початок активного гасіння кредиту — це березень-квітень-травень 2022 року. Тобто, вже після завершення опалювального сезону, коли люди вже розрахуються за те тепло, яке спожили взимку. Це в тому ідеальному випадку, що всі розрахуються. І за кредит теплопостачальні підприємства міста обов’язково мають розрахуватися до травня, і розрахуються, бо іншого варіанту у них немає. Адже там застава, а застава – це майно. До прикладу, “Теплокомуненерго” заставило котельню на Зарічанській, 32. Тому мова не може йти про те, щоб не віддати. Щодо відсотків, то і тіло кредиту, і відсотки мають гасити самі теплопостачальні підприємства за рахунок обігових коштів. Приміром, якщо в жовтні взяли кредит чи в листопаді, з’явилися кошти в грудні — його погасили.
— А що ви можете сказати про меморандум між НАК “Нафтогаз”, Асоціацією міст України та урядом. Йшлося про 37 мільярдів гривень компенсації з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості теплокомуненерго по відношенню до НАК “Нафтогаз України” за період 2016-2021 роки.
— Згідно з меморандумом, досягнутий компроміс щодо постачання тепла взимку. Згідно з цим компромісом, міські ради зобов’язалися не піднімати плату за тепло для населення у сезоні 2021-2022 років. Чітко зрозуміло, якщо не піднімати ціну, а газ зріс суттєво, доведеться дотувати з міських бюджетів цю різницю. Що ми отримали взамін від уряду? Ми отримали принаймні фіксовану ціну на газ для бюджетних установ, 17 гривень, яку нам обіцяють. Чудово, що обіцяють, аби ще тільки це було прописано у договорах. Поки що його немає. Це менше, ніж 25 гривень, як зазначалося на жовтень, це менше, ніж 30 гривень, ціна, яку зараз також пропонують на українському ринку. Тому, власне, дійшли такого компромісу. Він далеко не ідеальний, але в системі 2021-2022 років плануємо працювати саме так. Хоча, повторюю, меморандум — це ще не договір, а така ніби угода про наміри. У нас був меморандум в лютому минулого року, і уряд не виконав жодного пункту з того меморандуму. Відтак я сумніваюся, що уряд дотримається повністю усіх своїх зобов’язань. Єдине, що можна сказати з впевненістю: це те, що уряд переклав усю відповідальність за опалювальний сезон на міських голів.
— Якщо меморандум ще не закон, то й, мабуть, не варто чекати, склавши руки?
— Маючи вже досить гіркий досвід, міські голови не залишать це питання, мовляв, все підписали – чекаємо. Наш міський голова буде говорити з віце-прем’єром Чернишовим про те, яким чином будемо впроваджувати домовленості. Тобто, ми не будемо чекати, і будемо наполягати на тому, щоб уряд обов’язково виконав свої зобов’язання.
— З 6 жовтня в місті розпочався опалювальний сезон для дитсадків та стаціонарів лікарень. У попередні роки до списку перших, кому подавали тепло, були й школи. Цього року ні. Чому так?
— Розумінням того, що в садочках дітки вдень лягають спати і вони зовсім малі, тож температурний режим має бути витриманий, ми туди тепло подали. У школі дітки старші, у приміщенні перебувають значно меншу частину часу, відтак, опалювальний сезон там трішки відклали. У зв’язку із різким зниженням середньодобової температури зовнішнього повітря та тенденції до її подальшого зниження міський голова підписав розпорядження про початок опалювального сезону з 12 жовтня. Зараз МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” та КП “Південно-Західні тепломережі” поетапно включають опалення житлових будинків міста та всіх інших споживачів. Наразі скажу, що в Хмельницькому тепловики підключають опалення дуже швидко (день-два) і, зазвичай, без якихось суттєвих проблем. І так має бути. Хоча є міста, де опалення запускають півтора тижня і при цьому починають “рвати” труби, бити гейзери, фонтани. У нас того немає.
— Люди подейкують, що в будинки, де є боржники, тепло подаватися не буде. Це так?
— Борги населення за тепло є, але вони не вплинуть на початок опалювального сезону. Адже немає будинків, де живе 100 відсотків боржників. Є сумлінні платники, які вчасно розраховуються, і, звичайно, вони не можуть страждати через те, що є сусід, який не платить. А з боржниками будемо судитися. Так не буває, що хтось хитрий, не платить. Оплатять всі. І оплатять, окрім того, ще судові збори та стягнення за несвоєчасну оплату.
Розмовляла
Лариса Лазаренко