Коли говоримо “театр”, зазвичай уявляємо величну будівлю зі сценою та глядацькою залою. Але насправді театр може бути скрізь, де хтось зумисне передає певні емоції чи сюжети, навіть на фото. Фототеатр виник давно, достеменно сказати коли, не можливо. Однією з перших сюжетних світлин, де застосовується принцип фототеатру, стала робота англійського письменника і фототографа Лʼюіса Керрола ще в 1858 р., де зображено сумну бідну дівчинку. З тих пір фототеаатр у світі став одним із найвпливовіших мистецтв. Дотичне до нього й репортажне фото, яке показує життя в дії.
У Хмельницькому фототеатр працює в художній студії міського центру культурного розвитку “В майбутнє через культуру”. Зйомки нерідко відбуваються за межами студії, часто в історичних місцях Хмельниччини. Одним із таких є фортеця в Меджибожі, де учасники фототеатру відтворюють середньовіччя.
Як розповідають студійці, для фототеатру спеціально створюють декорації, шиють одяг за ескізами епохи, роблять акцент на символах певного часу чи події.
Для реалістичності сюжету навіть доводилося осідлати коней. Фототеатр хмельницького культурного осередку нерозривно повʼязаний з діяльністю організації “Хранителі спадщини”, яка дає історичну основу. Стати фотомоделлю театру може кожен бажаючий, варто лише прийти в студію.
Яскравим прикладом фототеатру є творчість хмельницького фотографа Сергія Іванова. Серія його світлин “Аліса в країні чудес” відзнята в стилі казки. Свого часу митець знімав документальне кіно, тому його світлини такі сюжетні.
Вистаки робіт учасників цього театру демонстрували в міському музеї-студії фотомистецтва та центральній міській бібліотеці.
Сучасний світ любить реалістичність, “не ідеальні”, живі обличчя в кадрі. Тому улюбленцями світлин нерідко стають пересічні мешканці, яких фотограф або попросив позувати, або застав несподівано.
Насправді кожен із нас у певний час був учасником фототеатру, коли брав участь у весільній чи салонній фотозйомці, позував перед камерою, намагаючись зобразити якогось героя. І добре, що з можливостями сучасної техніки фототеатр можна влаштувати навіть вдома. Але без корисних професійних порад, звісно, досконалого ефекту не досягти.
Кінострічки також починалися із відбитку на плівці. Нині світ робить крок назад і удосконалює фототеатр.
Ірина Салій