Напередодні Дня Незалежності НБУ ввів в обіг монету, присвячену державному діячеві, першому голові ОУН Євгену Коновальцю. Нарешті офіційна Україна почала вшановувати своїх героїв: називати їх іменами вулиці, відкривати пам’ятники, карбувати монети.
Для цього народ склав велику жертву: Майдани, війна, розтерзаний Донбас, репресований Крим, поневіряння біженців, сльози матерів, осиротілих дітей. Ось вона, ціна дружби під батогом з кривавою Росією, ось, нарешті, визнання істинних героїв, які будували і утверджували Україну ціною власного життя. Та офіційна влада все ще стримано реагує на святі для нації речі і події.
А в Хмельницькому погруддя провідника українського націоналізму, очільника Січових Стрільців, засновника та голови ОУН, з’явилося роками раніше, у 2018-ому, з ініціативи міського голови.
“У вогні перетоплюється залізо у сталь. У боротьбі перетворюється народ у націю”, — такі слова Євгена Коновальця викарбувані на пам’ятній дошці, яку в 2018 році, в день Соборності України, відкрили в Хмельницькому. Пам’ятна дошка на честь Є.Коновальця (автор Роман Албул) прикрашає фасад будинку, який є об’єктом культурної спадщини, нині це громадська приймальня міської ради. Досить символічним є й те, що у 1919 році в цьому приміщенні, який називали “пресова квартира Проскурова”, видавалася газета корпусу Українських Січових Стрільців — часопис “Стрілецька думка”.
У вітальному слові Олександр Симчишин тоді наголосив: “Євген Коновалець — людина неймовірно героїчного духу. Фактично, “січовики” відроджувалися завдяки Коновальцю. Сьогодні ми знову говоримо про актуальні уроки соборності, головним з яких є той, що для перемоги ми маємо бути єдиним кулаком”.
Бюстами, меморіальними дошками та барельєфами у нашому місті вшановано пам’ять про інших великих українців — В’ячеслава Чорновола, Романа Шухевича, Костя Місевича, Михайла Грушевського, Симона Петлюри, чиї імена історично поєднані з нашим краєм. Пам’ятний знак на місці майбутнього пам’ятника Степанові Бандері на розі вулиць Степана Бандери та Зарічанської, встановлений 2016 року. Меморіальні дошки, як символ увічнення подвигу наших сучасників, героїв АТО/ООС, прикрашають фасади шкіл, де навчались майбутні герої, та громадських будівель міста. Ми живемо на вулицях Петра Болбочана, Січових Стрільців, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Героїв Майдану… Українська історія, національна героїка повертається в наше українське місто.
Віктор Катрич