Днями іду повз стелажі в одному з наших супермаркетів і чую за спиною дитячий голос: “Але то морозиво більш дорожче, так, мама?” Мене вразила мамина відповідь. Вона так спокійно, ненав’язиво сказала своїй дитині: “Треба казати більш дороге. Або дорожче. Або так, або так”. Я аж озирнулась, настільки несподіваним для мене виявився цей стихійний мовний практикум. Хотіла навіть наздогнати і наговорити їм купу компліментів, але вони вже пішли вперед…
Я подумала, як добре, коли звички у дітей ми формуємо змалку. Перевчатися завжди важче. Свого сина виправляла, як тільки він почав говорити. Досі не розумію, чому знайома, почувши це, сказала, що я його мучу. Коли дитина лише засвоює щось, для неї неважко з самого початку запам’ятовувати, як буде правильно. Але для того потрібно, щоб правильно говорили ми самі.
Чи можна сказати “самий розумний”? Ні. Хоча доволі часто можна почути такі словосполучення: там сама дешева риба, це моя сама любима вчителька, моя мама — сама краща на землі, він сама багата людина в світі. Отож, що з цими конструкціями не так? Річ у тім, що в українській мові ми не можемо утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників з допомогою слова “самий”. Як допоміжне тут може використовуватися тільки слово найбільш: найбільш сміливий, найбільш вдалий, найбільш досконалий. Або ж кажемо: найрозумніший, найкрасивіший, найдобріший, найгірший.
Не менш поширеною помилкою є також невиправдане поєднання простої і складеної форм ступенів порівняння прикметників. Коли ми, до прикладу, кажемо: він більш спокійніший за свою сестру. А треба — він більш спокійний за свою сестру. Не менш розумніший, а менш розумний, не більш витриваліший, а більш витривалий. Тому — ця поїздка виявилася більш цікавою, ніж попередня. Але коли ми хочемо побудувати речення із словами значно, суттєво, — то в цьому випадку і будуємо їх так: значно розумніший, значно довший, значно дорожчий. Зате порівняйте: більш розумний, більш вдалий, більш дорогий.
Під впливом російської мови у ступенях порівняння прикметників ми можемо допускати помилки, коли, скажімо, напишемо: він сильніший тебе, троянда не красивіша ромашки, ця серія цікавіша попередньої. А треба було б сказати так: він сильніший за тебе, троянда не красивіша, ніж ромашка, ця серія цікавіша від попередньої. Тому що в українській мові у подібних конструкціях обов’язкові прийменники або сполучник ніж: він дужчий від тебе, доповідь цікавіша за попередню, я спокійніший, ніж ти.
Ну і наостанок, не можемо казати: мій брат старше, ніж ти. Ці машини дешевше від вітчизняних. У поданих реченнях потрібно вжити форми старший, дешевші.
ЯК ПЕРЕКЛАСТИ РОСІЙСЬКЕ “СПРАШИВАЕТСЯ”??
Російське вставне слово “спрашивается” інколи недоречно перекладають українською як питається. Це помилка, адже дієслово “питатися” в українській мові завжди слід вживати в особовій формі: питаються люди; він питається в мами. Для перекладу російского “спрашивается” маємо шукати інші відповідники. Наприклад: виникає питання — вони нам друзі чи ні? Постає питання: заради чого були всі ці страждання? Тепер питання — і що нам робити далі? Спитати б — чи варто було так ризикувати. Але: Ходить гарбуз по городу, питається свого роду. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. (Павло Тичина).
Упаковка, парковка, поліровка
Недавно редагувала текст, де було написано, що до складу бургер-бокса входять: бургер, картопля фрі, сік, іграшка, упаковка. Ох вже ці — овки: парковка, екіпіровка, готовка, відправка, шліфовка, татуїровка. Їх, як і багато чого іншого, ми бездумно перетягуємо з російської в українську мову, хоча насправді у нас віддієслівні іменники з суфіксом — ка можна вживати лише на позначення наслідків дії. Але коли йдеться про саму дію, то правильно говорити: оцінювання, не оцінка; обробляння, а не обробка, розшифрування, а не розшифровка.
Пропоную на прикладі згаданої вже “упаковки” подивитися, що з нею не так і чому. Почнемо з того, що у російській мові словом “упаковка” позначають як матеріал, обшивку, тару тощо, в які упаковують речі, так і процес. Але в українській мові цим словом не можна позначати ані процес, ані засіб. Тому коли хочемо сказати про процес, то правильно було б побудувати речення так: Під час пакування і транспортування сировина частково подрібнюється, перетирається. Тобто, коли говоримо пакування — мається на увазі незавершений процес готування продукції до транспортування, зберігання, реалізування і споживання із застосовуванням паковання. А от, якщо хочемо сказати про те, в чому міститься продукт, то тут нам треба забути про “упаковку” і почати послуговуватися незвичним для багатьох іменником паковання. Паковання — засіб або комплекс засобів, що забезпечують захищеність продукції від пошкодження та втрат, а довкілля — від забруднення в процесі обігу продукції. Коротко кажучи, це те, у чому міститься продукт. Тому правильно буде сказати: не упаковка для фастфуду — а паковання для фастфуду. Український термін “пако́вання” існує вже понад сто років. Він був витіснений словом “упаковка” за сталінських часів, коли у правописі Кагановича-Постишева 1933 р. було вилучено з української мови словотвірну модель на — ова-нн-я (з наголосом на о) Після здобуття Україною незалежності слово “паковання” повернулося до активного вжитку та стало застандартизованим терміном. А що ж тоді таке упакування? Це вже завершений процес приготування продукції до транспортування, зберігання, реалізування і споживання із застосовуванням паковання. Отож, коли купуєте продукти в магазині, не забувайте перевіряти дату впакування.
Як нам їх не сплутати
Хрещений
чи хресний?
Обидва слова вживаються в українській мові, але мають різне значення. Якщо йдеться про батьків, то кажемо: хрещений батько, хрещена мама. Прикметник хресний походить від слова “хрест”. І в українській мові має значення “страдницький”. Хресна дорога; прочани йдуть 14 станцій Хресної дороги.
Завдання і задача
Завдання — наперед визначений обсяг робіт, якесь доручення, те, що хочуть здійснити. Завдання може бути: відповідальне, непросте, секретне, цікаве, несподіване. Завдання можна поставити, виконати, доручити, провалити. Задача — питання переважно математичного характеру, яке розв’язується шляхом обчислень.
Апендикс,
апендицит
Апендикс — червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин. Апендицит — запалення апендикса. Тому неправильно казати: вирізали апендицит, бо вирізають насправді апендикс.
Ступінь
В українській мові має два значення. Перше. Це порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чогось; міру вияву чого-небудь, стадію розвитку. Наприклад, можемо сказати: ступінь порівняння, ступінь окислення, ступінь охолодження, ступінь роздратування. Або: “Ми ж навіть не уявляємо, який ступінь гнилого і підлого проникнення російського в українські мізки, гаманці, ринок, економіку” (О.Забужко). Друге значення слова ступінь — це посада, ранг, звання, чин. Можемо сказати: вчений ступінь. Слово ж степінь вживається лише у математиці. Означає добуток однакових співмножників: як знайти степінь числа. Зверніть увагу: обидва слова — іменники чоловічого роду, не плутайте з російським “степень”, де воно належить до жіночого роду.
Мимохіть —
мимохідь
Мимохіть означає: мимоволі, ненароком, мимовільно, підсвідомо. Усі ми час від часу буваємо дурнями, які мимохіть верзуть дурниці без важких наслідків. Мимохідь — проходячи повз кого- чого-небудь, не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим. “Вона подивився на будинок мимохідь”. “Я мимохідь фіксую принципову шляхетність іранського шаха”. Ю.Андрухович.
Їда — Їжа
Їжа — це харчі. Калорійна їжа, смачна, корисна, багата на мінерали. Приготувати їжу, засвоювати їжу. Їда — споживання їжі. Кажемо: повільна їда, після їди, готуватися до їди.
Напротязі —
Протягом
В інтернеті натрапила на такі от речення: “На протязі всього концерту зал співпереживав за долі різних героїв”, “Лак для збереження розкішного об’єму зачіски на протязі всього дня”, “Роботи, які проводились на протязі 2018 року”. Тут словосполучення “на протязі” недоречне і його треба було б замінити одним “протягом”, яке вживаємо, коли хочемо сказати про тривалість часу. Отож сміливо кажемо: протягом години, протягом тижня, протягом всього цього часу, протягом війни, упродовж дня, авторка писала роман протягом року.
Ми можемо сказати на протязі лише тоді, коли маємо на увазі — під дією різкого струменя повітря. Стояти на протязі. Не стійте на протязі, бо можна заслабнути.
Не правильно
Переписуватися
Задавати питання
Відправляти лист
Навчатися грамоті
Заказний лист
Правильно
Листуватися
Ставити питання
Надсилати лист
Навчатися грамоти
Рекомендований лист
Наталя Захарчук