У новозбудованій церкві Святого Духа ПЦУ, що в масиві “Дендропарковий”, відбулась Божественна літургія з нагоди відкриття, яку провів митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Ще два роки тому, 4 травня 2019 року, на узвишші нового житлового масиву “Дендропарковий” з’явився дерев’яний хрест — символ освячення місця під церковну забудову. Капсулу з іменами перших благодійників заклали на місці майбутнього вівтаря. Методом народної толоки, за активної допомоги меценатів новий храм виріс на вершині житлового масиву не за чотири роки, як було зазначено в проєкті, а за два. І в неділю, 6 червня цього року, в храмі Святого Духа ПЦУ відбулась Божественна літургія на честь освячення, яку провів митрополит Київський і всієї України Епіфаній у співслужінні архієреїв та духовенства.
Предстоятель ПЦУ прибув до нашого міста напередодні з дводенним першосвятительським візитом. У суботу, 5 червня, митрополит звершив у кафедральному соборі св. апостола Андрія Первозванного заупокійну літію за приснопам’ятним митрополитом Антонієм (Махотою). А після молебня представив нового керуючого Хмельницькою єпархією ПЦУ преосвященнійшого Павла (Юристого), обраного Синодом ПЦУ 24 травня цього року. 41-річний архієрей родом з Тернопільщини, досі очолював Одеську єпархію. Новопризначений єпископ Павло взяв участь у літургії на честь освячення храму Святого Духа.
Наймолодша хмельницька церква особлива. У ній поєднались українська історія і сучасність. По-перше, храм споруджений на честь 30-ліття незалежності України. І на пам’яті хмельничан навряд чи є світська подія, якій присвячена подія духовна, релігійна. І в цьому її сучасна ідеологія: незалежна Україна отримала ще один український храм, який сповідує засади Української держави та помісної православної церкви. По-друге, новий храм має спадкоємні національні традиції: збудований у стилі українського бароко. Такі храми називались козацькими, активно з’являлись в Україні за гетьманату великого мецената Івана Мазепи. Архітектурне українське бароко було поширене на землях Війська Запорозького у XVII-XVIII століттях. Цей стиль поєднав місцеві, народні архітектурні традиції та класичне європейське бароко того часу.
Для нас український бароковий стиль має особливість: як правило, такі храми трикупольні (символ єдності Бога Отця, Бога Духа і Бога Сина), 5-купольні з’явились пізніше, як ознака церковної могутності. Але саме оті козацькі церкви, козацькі собори — це данина незнищенній культурі українського народу. Козацькі думи, козацькі пісні, танці з шаблями, козацькі літописи, ікони, собори — все це не порожні слова. За ними величезний духовний досвід, який народило і утвердило козацтво.
Самі ці традиції величі народного духу, народної героїки мають для нас особливе значення нині, коли Україна знову стала на захист від московського агресора і потребує героїчного, козацького духу.
Храм Святого Духа — це вже сучасна історія нашої духовності, це відображення сучасного духовного життя, яке також набуло нових форм. У богослужінні взяли участь не лише парафіяльні священники єпархії, а й капелани, які свїмдухівництвом служать Українській армії. Серед прихожан наші ветерани, волонтери, багато молоді, переважна більшість вірян у вишиванках. І це не лише святкова ознака цього дня. Це — вибір. І для вірян, і для меценатів, чиїми зусиллями церковне бдництво завершилося удвічі швидше. На меморіальній дошці на фасаді храму закарбовані не лише назва та патріархальна приналежність храму, а й імена головних меценатів. Це й родини мешканців мікрорайону, і політики та бізнесмени. Зокрема, віряни вдячні за допомогу депутату обласної ради Миколі Демчишину. Є тут і відомі хмельницькі забудовники, чий внесок в народну толоку найвагоміший: ТДВ “Хмельницькзалізобетон” (гендиректор В.Корбут), ТОВ “Мрія забудовника”, ТОВ ТБС “Пріоритет”.
Настоятелю храму Святого Духа, протоієрею о.Вадиму Якімову довелося бути й виконробом на будові. Митрополит Епіфаній відзначив настоятеля храму священничою нагородою — правом носіння хреста з прикрасами і вручив йому іменний хрест Предстоятеля. Після прочитання Євангелія предстоятель виголосив першосвятительське слово проповіді. На завершення відправи блаженнійший вручив церковні нагороди фундаторам храму та привітав громаду.
Спілкуючись з журналістами, предстоятель ПЦУ підкреслив: “Я переконаний, що з часом всі православні українці об’єднаються навколо Православної церкви України, навколо Київського престолу, і всі ми будемо разом єдиними устами, єдиним серцем прославляти нашого Бога, служити інтересам нашого народу, Української держави. І ніхто ззовні, з-за кордону не зможе відібрати те, що є на нашій землі. Це — наші святині, лаври, собори, монастирі, які нині поки що перебувають у складі Російської православної церкви. Неодмінно з часом вони перейдуть до Православної помісної церкви України”.
До речі, з часу повернення священного Томоса в Україну і об’єднання українських церков у ПЦУ, на Хмельниччині до Православної церкви України перейшли 53 парафії Московського патріархату. Про це повідомив речник Хмельницької єпархії ПЦУ, архімандрит Даниїл Тарнавський: “Станом на 12 квітня 53 громади перейшли з УПЦ МП, 2 громади перейшли з Української автокефальної православної церкви, які перереєстровані вже офіційно, і 79 громад з Української православної церкви КП, і вони вже також перереєстровані. Більше 100 громад з Київського патріархату ще не перереєстровані”.
Віряни, з якими спілкувалися журналісти, переконані, що майбутнє України у рідній помісній церкві, і народ , який нині активно захищає свій національний простір, робить свій свідомий вибір. Важливо, що процес переходу з Московської патріархату до помісної церкви України має бути обов’язково добровільним, бо лише усвідомлений і вільний вибір є запорукою міцності духу і віри.
Мешканці масиву “Дендропарковий”, площа якого розрослась далеко за межі міста і дотягується до бо ближніх приміських сіл, мріє і про належну соціальну інфраструктуру. Як розповів один з фундаторів церковного будівництва Віктор Вальчук, уже розроблений проєкт дитячого садка, який з’явиться в масиві, де мешкає багато молодих сімей.
І така суспільна активність додає впевненості, що громада — велика сила, яка активно будує власне майбутнє і свідомо визначає його пріоритети.
Тетяна Слободянюк