Він ніколи не керувався принципом “моя хата скраю” і завжди був і є дуже чутливим до підлості і брехні. Він не мовчав, коли бачив несправедливість і політичне лицемірство. Його громадянські почуття сколихнули спершу події 19-22 серпня 1991 року, коли СРСР припинив своє існування. Потім були Помаранчева революція, Майдан, Революція гідності, Самооборона, волонтерство. Згодом ця активність вилилась у депутатство. Знайомтесь, депутат Хмельницької обласної ради сьомого і восьмого скликань, член бюджетної комісії Юрій Смаль — людина, яка дотримується принципів “сказав — зробив”, яка прийшла в обласну раду разом з політичною партією “Команда Симчишина” ламати застарілу корумповану систему та творити зміни у рідній громаді.
— Юрію Валентиновичу, Ваш шлях у політику почався ще задовго до Помаранчевої революції. За такий тривалий час політика і вже друга каденція депутатства Вас не розчарували?
— Життя — це і перемоги, і успіхи, і розчарування, і так само в політиці. Звісно, були часи піднесення духу і навпаки. Я пам’ятаю, з якою надією ми зустрічали Помаранчеву революцію, але уряд без корупції так і залишився фантазією для України. Також у мріях лишилася Україна в Євросоюзі, стабільність і президентська відповідальність за власні слова, на жаль. Із суттєвих досягнень Революції гідності — остаточна зміна курсу на євроінтеграцію України. Події тих років не лишають сумнівів у тому, які цінності для українців стали пріоритетними. І хоч не завжди в повсякденному житті їх вдається захистити, проте свобода, гідність та дотримання прав людини залишаються основними цінностями, які сповідує (щоправда, інколи — більше на словах) більшість українців. Щодо депутатства, то це радше тягар, який я свідомо обрав, розуміючи, що хтось таки мусить брати на себе відповідальність і я не шкодую, що обрав цей шлях. Мені подобається статус депутата, оскільки він дає можливості реалізовувати свої бачення, ті чи інші проєкти, які покрашують життя громади.
— Багато хто з виборців ще й досі мислить, мовляв, ти депутат, то давай підмети в моєму дворі. Ти ж зобов’язаний!
— Багато хто з людей не знає, що депутати в місцевих радах не отримують зарплатні. Так само не знають, що функція депутата, звичайно, не в тому, щоб вирішувати якісь дрібні побутові речі, адже, перш за все, депутат має бути генератором ідей для розвитку своєї території і розуміти, як їх втілювати в життя, достеменно володіти економічною, соціальною ситуацією в області, щоб превалювала не теорія в прийнятті тих чи інших рішень, а докорінне вивчення життя на місцях. Депутати розглядають, на що доцільніше та необхідніше спрямовувати кошти — це їх контрольна функція. Врешті, завершувати реформи, бо починати їх і запроваджувати — це одне, а завершувати — зовсім інше. На фініші потрібно виправляти усі недоліки, непорозуміння. Зараз це робити нелегко, оскільки в нас новий адміністративно-територіальний устрій. Ми створили громадську раду, куди можуть входити всі голови громад, щоб у зворотньому зв’язку чути їхні потреби, чого їм не вистачає, чого немає, аби був тісний зв’язок, аби вони краще співпрацювали зі своїми районними радами і новими РДА. Вважаю, що, окрім цього, в питаннях реформи місцевого самоврядування потрібно не лише переймати досвід інших країн, а й враховувати особливості нашої ментальності та політичної культури.
Депутати обласної ради мають декларувати свою позицію й щодо непопулярних рішень органів центральної влади, коли та намагається перейти так звані “червоні лінії”, і ми це робимо. Збираємось заради цього й на позачергові сесії. Але, на жаль, у нас звикли, що депутат є свого роду благодійником і має виконувати невластиві йому функції. Скажу, що деколи йдемо на це свідомо. Коли люди звертаються зі своїми особистими проблемами — допомагаємо. Коли є колективні звернення, також на них реагуємо, бо ж звернення бувають різні: недотримання екологічних норм, погані дороги, неналежна робота громадського транспорту і таке інше. До прикладу, за п’ять років попередньої каденції в мене назбиралося кілька кілограмів паперів — запитів, звернень і, в принципі, майже всі вони підтримані.
— Ви входите до бюджетної комісії . Як вдається прийти до спільного знаменника при розподілі грошей, адже до комісії входять представники різних фракцій?
— До складу комісії входить три депутати від нашої політичної партії “Команда Симчишина”, в тому числі голова комісії — Руслан Ліщишин. Керуємось здоровим глуздом, на комісіях усі проблеми скрупульозно вивчаємо, обговорюємо, зважуємо все до дрібниць перед тим, як виносимо питання на розгляд сесії. Такого за минулої каденції не було. Більше того, при розподілі фінансів спостерігалось явище перетягування політичної ковдри, тому часто фінансування отримували малозначущі програми, або й навіть мертві. Зараз, після проведення аудиту, побачили чимало порушень, зловживань, у тому числі й відмивання бюджетних коштів. Усі матеріали спрямовані до правоохоронних органів. Але, погодьтеся, виборцям не особливо й цікаво, що ті депутати роблять на кожній комісії. Цікавлять радше конкретні рішення, від яких залежать їхнє благополуччя і комфорт. І тут не потрібно придумувати велосипед, просто потрібно чесно та відповідально працювати на своєму місці і правильно розставляти пріоритети. Що, власне, ми зараз й робимо.
— А що зараз у пріоритеті?
— Головне — це підтримка галузі охорони здоров’я і лікарів. Вони повинні відчувати, що за ними хтось стоїть. Нічого не вчить людину так, як біда. Ніхто не цінував наших військових, поки не почалася війна. Так само зараз ми повинні підтримати медиків, бо вони теж на своєрідній “передовій”. Починати треба від асфальтування доріг, якими їздять “швидкі”, закінчуючи особистим захистом і страхуванням медиків на випадок зараження коронавірусом на робочому місці, як це, приміром, робить Хмельницький. На підтримку комунальних закладів охорони здоров’я у 2021 році депутати передбачили з обласного бюджету понад 74 мільйони гривень. Депутати підтримали ініціативу нашої фракції щодо виділення коштів на придбання для Хмельницького обласного протипухлинного центру лінійного прискорювача. Це надзвичайно потрібне обладнання, яке під час проведення хіміотерапії знищує лише вражені клітини. Таких лінійних прискорювачів одиниці в Україні. Також у програмі — завершення будівництва нового корпусу обласної дитячої лікарні. Щоб не допустити ситуації, коли гроші виділяються, а пацієнт послуг не отримує, ми ретельно моніторимо заклади охорони здоров’я щодо використання бюджетних коштів.
— Виділення 20 мільйонів на добудову школи на Озерній так само було ініціативою вашої фракції?
— Так. Адже скарбниця області поповнюється й за рахунок платників податків, які живуть в Хмельницькому. Тому заради справедливості при розподілі коштів мають бути враховані й інтереси міста — четвертої частини області. Мікрорайон Озерна — наймолодший у Хмельницькому. Тут проживає майже 40 тисяч мешканців. Лише торік до першого класу пішло понад 300 маленьких хмельничан. Усі до НВО №28, адже іншого навчального закладу немає. Нову школу почали зводити ще у 2018 році, але через нові будівельні норми і виготовлення нової проєктно-кошторисної документації будівництво майже рік стояло. Зараз будівництво відновлено. Місто цього року спрямувало на добудову 30 мільйонів, але їх не достатньо. Тому ми вирішили виділити на цей об’єкт з обласного бюджету 20 мільйонів гривень — і це справедливо.
— А яка ситуація зараз з летовищем?
— Складна, але небезнадійна. Дуже прикро, що аеропорт “Хмельницький” зі злітною смугою довжиною 2,2 км та здатністю приймати літаки понад 60 тонн, після того, як у 2000-х регіональні летовища почали масово передавати на утримання місцевої влади, почав вмирати. Інвесторів тоді обласна рада не знайшла, а державні програми, які приймалися для його відродження, були чисто декларативними. Обласна рада прийняла Програму відновлення роботи КП “Аеропорт Хмельницький” на 2013-2014 роки. Тоді депутати мали намір за рахунок обласного бюджету відремонтувати бодай злітно-посадкову смугу.
Втім з відомих причин ремонтні роботи довелося зупинити. Не вдалося розпочати реконструкцію і в 2015-ому, а згодом і в 2016 році, оскільки Кабмін не включив аеропорт “Хмельницький” до державної програми розвитку регіональних аеропортів. Водночас іншим, зокрема Житомирському та Полтавському летовищам, вдалося відновити свої повітряні гавані. Та попри все у 2018-ому крига скресла. Територію летовища очистили від самосівів та чагарників на площі 54 гектари і розпочали ремонтні роботи на контрольно-пропускному пункті. Завершились тендерні процедури щодо ремонту злітно-посадкової смуги. Тоді ж була підписана угода про обслуговування трьох літаків Ан-2. В березні 2019 року відбулися пробні польоти малої авіації, а вже в листопаді аеропорт був підключений до електромережі. За рахунок коштів міського бюджету (800 тис. грн) змонтовано систему зовнішнього освітлення, яка забезпечує освітленням усю робочу територію підприємства. Торік у листопаді відбувся тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації для повної реконструкції аеропорту “Хмельницький”. В рамках співфінансування проєктно-кошторисної документації 500 тисяч було виділено з бюджету міста. Вдалося погасити податкову заборгованість, і вже на осінь плануються перші комерційні польоти з перевезення малогабаритних вантажів, зокрема “Нової пошти”, але найголовніше те, що є порозуміння між містом і областю, є спільна мета, спільне бачення, спільні дії і зацікавленість в цьому об’єкті.
— Керівництво облради та й депутати зазвичай відвідують заклади, які перебувають в комунальній власності області. Раніше було так: обласна рада попереджала про свій приїзд керівника установи і там починали мести, мити, терти все до блиску і зустрічали гостей мало не з хлібом-сіллю. У вас інша тактика. Ви здійснюєте свої виїзди без попередження. Задля чого?
— Як кажуть, краще раз побачити. Протягом останніх п’яти місяців ми ознайомились з роботою майже 70-ти закладів комунальної власності області — це більше половини. І, власне, побачили реальну картину, і вона різна. До прикладу, 1 червня разом з заступником голови обласної ради Володимиром Гончаруком ми, окрім Новокостянтинівського будинку-інтернату для людей похилого віку, де виявили значні порушення у поводженні з пенсійними коштами підопічних та відсутність окремих працівників на робочому місці, так само раптово проінспектували і Солобковецький будинок-інтернат. Так ось, під час неочікуваного візиту зафіксували чимало порушень, серед яких недотримання карантинних норм, вимірювання температури та наявність антисептиків, не найстрашніші. Таргани в холодильнику, мертві миші, фарби, розчинники в харчоблоці, отрута для тарганів у місці видачі їжі підопічним, допуск до роботи працівника харчоблоку без медичної книжки, відсутність елементарних умов для особистої гігієни. Як кажуть, слова зайві.
А ось спостерігати за деякими керівниками комунальних закладів, які бачать, як ламається напрацьована роками система, цікаво. Скажу так: хто не розумітиме вимог часу і хто ще сподівається “повпливати”, домовитись і надалі залишатись такими собі феодалами у своїх вотчинах, красти, зловживати і так далі, то з такими людьми керівництво ради однозначно буде прощатися. А взагалі роботи дуже багато, але наша “Команда Симчишина” йшла на вибори під гаслом “Змінили Хмельницький, змінимо й Хмельниччину”, тому працюємо саме в цьому напрямку.
— Але ж багато залежить й від парламенту, центральної влади. Не пам’ятаю, хто сказав, що вибори — як меню в ресторані. Вибрали? Замовили? Смачного! Не подобається? Все одно їжте! Ви як ставитесь до такого визначення, з огляду на останні парламентські вибори та й президентські?
— Особисто я не можу змиритися з тим, що українці роками наступають на одні й ті ж граблі, вірячи обіцянкам політиків і голосуючи за гречку, а потім розчаровуються й шукають нові красиві граблі, аби знову боляче отримати в чоло. Сподівався, що все ж таки за часи незалежності України українці стануть творцями власної долі, вибір робитимуть обдумано і свідомо, оскільки самі люди, і ніхто інший, формують владу, яка є в державі. Але люди чомусь продовжують вестись на популізм, обіцянки одних і тих самих кандидатів, на концерти, організовані ними, на продуктові набори, на інші заохочення, в тому числі грошові. Я вважаю, якщо людина прийшла на вибори і чесно зробила вибір, проголосувавши за того чи іншого політика, то вона має право вимагати від нього конкретних дій, а якщо вона взяла від нього 500 гривень і проголосувала за нього, то вони квити.
Ми торік на місцевих виборах зайшли до обласної ради потужною фракцією “Команди Симчишина”. І ми пишаємось, що люди проголосували не за гречку, а повірили у те, що ми прийшли заради змін і справді готові відстоювати інтереси виборців, що наша мета — досягти таких змін, які відбулись і відбуваються в місті і за першої, і вже за другої каденції Олександра Симчишина. Приналежність до такої команди дуже суттєво дає тобі переваги, і водночас — це величезна відповідальність.
У роботі ж з іншими політичними силами намагаємося знаходити спільну мову і працювати на результат, адже політична мудрість і компроміс мають перемагати.
Розмовляла
Лариса Світловська