17 травня у світі відзначили День боротьби з артеріальною гіпертонією
Мета заходів цього дня — ще раз поінформувати населення про небезпечну хворобу та про серйозні ускладнення, до яких вона призводить. Серед загальної кількості захворювань серцево-судинної системи гіпертонічна хвороба є найбільш розповсюдженою — майже 45%. І саме серцево-судинні захворювання посідають в Україні, як і в усьому світі, перше місце за кількістю летальних випадків. Що ж таке артеріальна гіпертонія? Які її симптоми? Як з нею боротися? Як можна запобігти? Про це ми й попросили розповісти Ірину КУШНІРУК, завідувачку амбулаторії загальної практики сімейної медицини №10 КП “Хмельницький центр ПМСД №1” міської ради.
— Отже, Ірино Іванівно, що таке гіпертонічна хвороба чи, іншими словами, артеріальна гіпертензія?
— Артеріальна гіпертензія — це хронічне захворювання, яке супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску вище від допустимих меж
Воно, як правило, скорочує тривалість життя і призводить до інвалідності й, на жаль, смертності. Небезпечно, коли гіпертонічна хвороба не виявляється на ранній стадії. Попри те, вона продовжує прогресувати і запускає каскад інших патологічних змін: погіршення зору, пам’яті, викликає такі серйозні ускладнення, як інфаркт та інсульт.
— Які допустимі межі підвищення артеріального тиску?
— Артеріальний тиск не повинен бути вищим за 140 мм ртутного стовпчика (це так званий систолічний) та 90 мм ртутного стовпчика (діастолічний тиск). Якщо ж людина хворіє цукровим діабетом, то її тиск не повинен перевищувати 130 на 80.
Надзвичайно важливо навчитися контролювати власний артеріальний тиск. Це нескладно: міряти тиск вранці і перед сном. І не просто міряти, а записувати усі показники у щоденнику самоконтролю.
— Це необхідно робити усім, Ірино Іванівно? Чи якимось певним групам, котрі перебувають у зоні ризику? Можливо, літнім людям?
— Бажано міряти тиск усім, так званим практично здоровим людям. Вікові норми нині ролі не грають, бо гіпертонічна хвороба значно помолодшала. Однак, звичайно, насамперед це повинні робити ті, хто належить до груп ризику. Одним із факторів ризику є спадковість (люди, у яких близькі родичі хворіють на гіпертонію, мають великі шанси захворіти на неї). Також до факторів ризику належать: зайва вага, малорухомий спосіб життя, надмірне вживання алкоголю та тваринних жирів.
Високий шанс захворіти на гіпертонію мають курці. До речі, згідно з дослідженнями, у тих, хто кинув палити, протягом п’яти років на 40% знизилася можливість настання інсульту. Дуже вразливі і пацієнти з цукровим діабетом — вони мають високий рівень розвитку ускладнень. Підвищеним артеріальним тиском супроводжуються деякі захворювання ендокринної системи, нирок.
Підвищення тиску спричиняють і стреси. Тоді у кров надходить велика кількість “пресорних” гормонів, які викликають спазм артерій.
— Гіпертоніки, так би мовити, зі стажем, уже добре знають, коли і яку пігулку вживати. А що робити людині, коли у неї вперше значно піднявся тиск, і вона відчуває дискомфорт?
— Звичайно, найправильніше буде відразу зателефонувати до свого сімейного лікаря, аби порадитися з ним. Якщо ж з якихось причин це неможливо, тоді можна вжити ліки так званої швидкої допомоги (але не варто пити усі ліки, які є домашній аптечці). Приміром, достатньо буде однієї таблетки каптоприлу. Або ж буквально 3-5 крапель (у жодному разі не більше!) розчину ніфедипіну. Обов’язково треба лягти, покласти до ніг теплу грілку чи пластикову пляшку з теплою водою. Добре також вжити заспокійливий засіб типу валеріани тощо.
— Коли цей напад мине і тиск нормалізується, можна заспокоїтися?
— У жодному випадку! Треба обов’язково піти до сімейного лікаря, який призначить необхідне обстеження і відповідне лікування. Зрозумійте, зволікати не можна, хвороба, на жаль, не зникне, а лише загостриться.
— Чи можна запобігти гіпертонічній хворобі? Якою мусить бути профілактика?
— Насамперед потрібно змінювати спосіб життя. Не бійтеся, це піде лише на користь вашому здоров’ю. Необхідно докласти усіх зусиль, аби позбутися зайвої ваги. Збільшити фізичну активність. Потрібно тренувати серцево-судинну систему — регулярні фізичні вправи по півгодини кілька разів на тиждень. І щодня потрібно ходити на свіжому повітрі не менше 45 хвилин. Не бігати, а просто ходити у такому темпі, у якому вам буде комфортно.
— А що стосується харчування?
— Звичайно ж, потрібно змінити звичний режим харчування. Збільшити в раціоні кількість овочів та фруктів, зменшити вживання тваринних жирів. Споживати достатню кількість овочів, фруктів, цільних злаків, горіхів, риби (найкраще морської, жирних сортів), птиці, нежирних молочних продуктів. Варто запам’ятати правило: готуючи їжу, недосолювати її.
До речі, за даними ВООЗ, саме профілактика, спрямована на зміну способу життя, є справді дієвим засобом запобігання хворобі.
— Дякую за розмову, Ірино Іванівно.
Розмовляла
Тетяна Сікорська