Бюджет 2020 був бюджетом виживання практично для усіх місцевих кошторисів. 2021-й- не вийняток. Причин немало. Одна з них та, що, згідно з Конституцією України, місцеве самоврядування має основні і делеговані повноваження. Делеговані — це коли міста виконують замовлення держави на певні послуги, як-от: освіта, медицина, культура тощо. А основні повноваження місцевого самоврядування – це, власне, благоустрій, капітальне будівництво і т.д. Так ось саме свої делеговані повноваження держава з року в рік недостатньо фінансує. Більше того, джерела фінансування таких повноважень навіть не переглядаються. В результаті цього відбувається скорочення фінансових можливостей громад, а це значно послаблює ідею реформи децентралізації — фінансово самодостатніх територіальних громад. Окрім цього, після так званого добровільного об’єднання громад держава переклала на плечі місцевого самоврядування ще й тягар накопичених роками проблем, багато з яких навіть не місцевого значення. Як за таких умов вирішуються проблеми новоствореної Хмельницької тергромади — запитання до міського голови Олександра Симчишина.
— Насправді, проблем вистачає, адже 24 населених пункти стали частиною міської інфраструктури. Це все відбувалося, як знаємо, не в добровільному форматі, а в примусовому, згори. На мою думку, не зовсім правильно було приєднувати до нас села, які знаходяться на 30-кілометровій відстані від міста, що, з точки зору управління, логістики, навіть здорового глузду, не зовсім правильно. Але що є, те є. Ми тепер відповідальні за ту територію, і я ніколи не кажу, що ми ділимо її на міську і сільську. Це все наша одна велика територіальна громада, і ми будемо робити все можливе, аби мешканець кожного села відчував належні, нормальні послуги з нашого боку. Звичайно, все непросто, з’являється дуже багато організаційних моментів, кадрових, відформатовуємо процес комунікації, аби в кожному селі обов’язково був представник влади: реєстратор, адміністратор, староста, соціальний працівник, представник управління соцзахисту населення, землевпорядник, щоб ми забезпечували нормальну комунікацію і вирішували людські проблеми. Частину роботи ми вже запустили, наприклад, в освіті з 1 січня фінансуємо харчування в усіх сільських дитсадках і школах за тими методиками, які є в місті, і харчування суттєво поліпшилося. Ми передбачили для всіх дитсадків і шкіл так званий фонд шкіл, коли виділяється фіксована сума на кожного дошкільника і учня в селах ОТГ: це 450 грн на дитину в садочку і 350 — на школяра. Ці кошти може використовувати адміністрація закладу на власний розсуд. Частину коштів заклали в бюджет на інфраструктурні об’єкти: пришкільний спортивний майданчик з покриттям плануємо спорудити в Пирогівцях. Також виділимо частину коштів на ФАПи, на освіту і потроху рухатися. Звичайно, все завтра не зміниться, все ми одночасно не відремонтуємо, бо є багато поточних проблем, як-от, відсутність документації, очисні споруди подекуди існують лише формально, одне слово, попереду багато роботи. На рівні міста ми показали, що можемо успішно вирішувати проблеми, тепер будемо працювати, маючи досвід і результат, в межах значно більшої території.
Можна сказати, що шлях до серця громади лежить крізь дороги. Не секрет, що в селах, які приєдналися до міської ОТГ, вони не в кращому стані. Де брати кошти на їх ремонт?
— Стан доріг різний в різних селах. Десь шляхи, збудовані торік-позаторік, в хорошому стані, десь грунтівки, які не те, що асфальту, а й щебеню не бачили. Проблема сільських доріг наразі в тому, що невелика їх частина буде комунальними. Тобто, це дороги, які буде обслуговувати безпосередньо сама громада. Більша частина шляхів перебуває на балансі служби автодоріг, і є шляхами державного значення, інші перебувають на балансі і обслуговуються службою місцевих автодоріг (це структура обласної державної адміністрації), і ми на них не можемо передбачати міські кошти. Але будемо максимально лобіювати ці ремонти з державного та обласного бюджетів, дорожнього фонду тощо. Те, що стосується безпосередньо міста, то наші міські дороги капітально ремонтувались давно, а, за стандартами, це слід робити хоча б один раз на десять років. Це коли оновлюється основа, робиться дво-тришарове покриття, тоді шляхи служать набагато довше. Таку магістраль ми збудували по вулиці Січових Стрільців в минулому році. Такі магістралі за новими технологіями почали покладати торік, і вони в чудовому стані. А коли на складових дорожнього ремонту “економити” , то, природно, сніг сходить, і з ним “сходить” , пливе дорожнє покриття. Ми через це мали велику аварію на вулиці Шевченка, де вийшов з ладу колектор, і коли розривали котлован, бачили стан старого покриття тридцятилітньої давнини: тонкий асфальт латаний-перелатаний, “пливе” вслід за талим снігом. Тому ми щороку і капітально ремонтуємо дороги, і ремонтуємо суцільним методом. На цей рік складений перелік як капітальних, так і середніх ремонтів, для цього виділили понад 20 млн грн. Як тільки встановиться погода, розпочнемо дорожні роботи за новими технологіями.
Аналізуючи бюджет 2021, бачимо, що ті позитивні зміни, які у місті відбулися, попри все, триватимуть далі, але через нові тарифи на газ сьогодні неабияким викликом для міста є утримання комунальних підприємств, зокрема, теплових. Адже склалась ситуація, коли люди платять за послугу немалі кошти, а практично майже всі гроші автоматично перераховуються газовим трейдерам. І лише зовсім незначний відсоток залишається на зарплату і розвиток ТКЕ, а відтак місто змушене з року в рік дотувати КП. Чи збирається уряд компенсовувати підприємствам різницю в тарифах?
— Дуже непроста ситуація. Взагалі зима в питанні тарифоутворення була дуже складною, ціна на газ стала “сюрпризом” для різних категорій населення, для комунальних підприємств, бізнесу. І якщо для населення зафіксували ціну 6,99 грн, хоча тут теж треба правдиво говорити, що ціна є завищеною, і вона зафіксована тільки на період опалювального сезону, максимум до першого, нехай до 10 квітня, а далі знову почнуться “гойдалки-каруселі” , і ціна може стрибати до того рівня, коли люди не спроможні платити 6,99 плюс транспортування. Так само це неприємний стрибок для бізнесу, бо ціна газу завжди закладається в собівартість товару, а значить, у зростання цін, яке ми нині спостерігаємо. Великого удару ця ціна завдала й комунальним підприємствам. Наші південно-західні теплові мережі, наше “Теплокомуненерго” тарифів не переглядали з 2018 року, і в тарифах закладена ціна на газ, суттєво менша, плюс ще на той момент навіть не було закладено тарифу на розподіл газу. Оця фіксована ціна 6,99 грн стосувалась тільки населення. За січень комунальні підприємства заплатили за 1000 куб. м газу 10930 грн — це разом з розподілом. За лютий — десять з половиною тисяч гривень за тисячу кубів газу. В тарифі ця ціна не закладена, а тому все перекладається на плечі самих підприємств, ну й, звичайно, на плечі місцевих бюджетів. В грудні 2020-го для того, аби успішно пройти опалювальний сезон, ми заклали 30 млн грн для наших комунальних підприємств, як фінансову допомогу, аби вони платили заробітну плату своїм працівникам, аби могли ремонтувати мережі і розраховувалися за газ. Зараз ми розпочинаємо ще одну бюджетну сесію за підсумками першого кварталу, і нам однозначно доведеться дофінансовувати наші КП, аби вже зайти в сезон подачі гарячої води. І цілком ймовірно, що в жовтні, коли розпочнеться опалювальний сезон-2021, знову доведеться фінансово дотувати наші КП.
Позитивним є, що уряд нібито визнав, що має бути ціна 6,99 грн, і зафіксована так звана різниця в тарифах, і уряд зобов’язаний цю різницю в тарифах компенсувати. З яких джерел, наразі не відомо, і коли це буде, також не відомо. Час, до якого взяті зобов’язання, — це 30 вересня 2021 року. Я дуже сподіваюсь, що уряд виконає свою обіцянку і компенсує нашим КП ці десятки мільйонів різниці тарифів, які ми зможемо реалізувати на закупівлю газу вже на наступний опалювальний сезон, на реконструкцію котелень, мереж, що ми, власне, й так робимо щороку. Але в цьому році це може бути проблемою саме через ось цю неспівмірну ціну на газ. Бо постраждали від цього абсолютно всі, і я вважаю ситуацію не сприйнятною. Ми були однією з перших рад, яка мала позачергову сесію, і висловила свій протест проти тарифоутворення. І фактично за всю зиму жодного тарифу, який регулює саме місцева влада, ми не підіймали. Вже на часі однозначно було підвищення тарифів на перевезення, тариф на вивезення сміття, але ми залишили ці тарифи в старому форматі, дали можливість людям взимку у кризові часи не вивертати власні кишені, а натомість компенсовували все з міського бюджету, оптимізовували. Далі цього робити немає як.