12 березня виповнився рік, відколи ми живемо в умовах карантину. Тоді, після оголошення в країні тритижневого карантину в усіх освітніх закладах, ми були налаштовані оптимістично і чекали на його завершення, щоб діти повернулися до школи.
Мабуть, ніхто й не сподівався, що той карантинний відлік змінить ритм нашого життя, і воно розділиться на до і після. Як цей рік змінив нас усіх, наш побут, звички, красномовно говорять цифри і хмельничани.
Сотні тисяч безробітних
Якщо говорити мовою статистики, то офіційно коронавірус позбавив роботи понад 370000 українців. За даними Держслужби зайнятості, кількість безробітних на минулий рік зросла на 31 відсоток і станом на січень 2021 року офіційно безробітними в Україні є 488000 людей. А це 3 відсотки усієї робочої сили країни. Найбільше серед безробітних жінок. Їх 55%. На 8% менше людей з вищою освітою. Втім, це лише офіційні дані, тобто мова йде лише про тих, хто зареєструвався в службі зайнятості. Насправді безробітних в рази більше. За даними Центру економічної стратегії, у стані прихованого безробіття перебуває понад три мільйони українців. Це 17% усього працездатного населення України.
Пандемія змінила звичне офісне життя і вдарила по готельно-ресторанному бізнесу
З квітня 2020-го майже 40% працюючих перейшли на віддалену форму роботи. Навіть після послаблення карантинних обмежень до офісів повернулись далеко не всі. Наприкінці минулого року в Хмельницькому без орендаторів залишилось майже 12% офісних приміщень, а відтак ціна оренди офісів впала на 15 відсотків.
Та чи не найжорсткіше локдаун вдарив по готельно-ресторанному бізнесу. За статистикою за минулий рік в Україні закрилося 4000 закладів громадського харчування — це 22% від усіх закладів. Ресторатори досить креативно протестували за право на працю під стінами Кабміну, але їм це не допомогло. Відтак ринок послуг цього бізнесу зменшився на 40%.
Ми стали більше відмовлятись від готівки
За даними Національного банку України, торік кількість операцій з платіжними картками збільшилось на 25% і більш як на 30% зросли операції в інтернеті.
v Ми стали ігнорувати карантинні обмеження, але менше літати
Після оголошення першого карантину навесні 2020 року більшість з нас дослухались до порад і влади, і медиків, дотримуючись маскового режиму. Ми мало виходили з домівок, дотримуючись дистанцій в магазинах та аптеках. За даними компаній Apple и Google, трекери активності (електронний пристрій, який допомагає контролювати певний тип людської діяльності, наприклад, ходьбу або біг), у квітні 2020 року активність українців впала на 60% порівняно з січнем. Але вже влітку ми надолужили втрачене. Лише Туреччину та Єгипет відвідало 1 695 000 українців. В цілому ж за минулий рік 11 млн громадян України виїхало за кордон на роботу, хоча у порівнянні з 2019-м — це майже у сім разів менше. Наразі рівень підтримки обмежень падає. За статистичними даними, в кінці листопада 2020 року лише 42% українців підтримували введення жорсткого локдауна, а станом на 16 січня 2021-го 16% українців заявили, що хворіли на коронавірус.
Водночас ми стали менше літати. В 2020-му літаки здіймались у небо на 60% менше, ніж у 2019 році. Пандемія відкинула авіагалузь на 17 років. Такі підрахунки Міжнародної організації цивільної авіації. За даними Украероруху, в Україні за рік кількість польотів скоротилася на 57,6%, до 142 047 рейсів. З них 21 102 — внутрішні перельоти (падіння на 31,5%), 68870 — міжнародні (-57,7%) та 52 075 транзитні (-63,2%).
v Ми скуповували техніку та пішли на шопінг в Інтернет
За минулий рік продаж ноутбуків в Україні зріс на 23%. Скоріш за все, це пов’язано з переходом на дистанційне навчання дітей та на віддалену роботу дорослих. Так само зріс продаж телевізорів (+21,6%) та дрібної побутової техніки (+29,3%). В результаті річне зростання ринку електронної техніки за даними GFK (товариство споживчих досліджень) у грошах склало 20% і досягнуло106,5 млрд грн. Водночас на 8% збільшився продаж через Інтернет.
Сплеск домашнього насильства
Карантин став неабияким іспитом на стосунки для багатьох людей. В травні минулого року в цілому по Україні на 30% збільшилась кількість звернень на гарячі лінії правоохоронних органів та соціальних служб щодо запобігання домашнього насильства. А за перше півріччя минулого року до Нацполіції надійшло понад 100 000 викликів через побутове насилля. Це на 40% більше, ніж у 2019-му.
v Зменшилась народжуваність
Торік в Україні народилось 293 000 дітей. Це на 5% менше, ніж у 2019-му. Але в цьому коронавірус не винен. Скоріше навпаки, адже падіння народжуваності у 2019 році було на рівні дев’яти відсотків, а в 2018-му — семи. В минулому році найбільше народжували на Закарпатті — 1080 дітей на 100 000 населення. На другому місці Рівненська область — 1059 дітей на 100 000 населення та Київ — 1035 дітей.
Ми стали бідніші
Коронавірус збільшив кількість бідних в Україні. Якщо в кінці 2019-го за межею бідності було 17,3 млн людей, то у першому півріччі 2020-го їх було вже 18,7 млн (це майже половина усього населення країни). Такі дані оприлюднила Національна академія наук. Це та кількість людей, яка витрачає менше прожиткового мінімуму (в середньому — 4000 грн.). Якщо ж запитати самих українців, то до бідних себе зараховують майже дві третини населення.
Ми втратили місяці освіти
Аналітики з MсСinsey (міжнародна консалтингова компанія) підрахували, що через карантинні обмеження школярі у всьому світі в середньому відстають від навчальної програми на 2,5 місяця.
В Україні таких підрахунків ніхто не робив. Відомо лише те, що постраждали найбільше діти з сільської місцевості. За даними Міносвіти, під час карантину до 30 відсотків дітей, які проживають в невеликих містечках та селах, не мали ґаджетів та доступу до інтернету під час дистанційного навчання.
Є проблеми з дистанційним навчанням і у вишах. За даними Нацагентства з забезпечення якості вищої освіти, до карантину лише 13,7% викладачів українських вишів мали напрацьований досвід роботи онлайн. А понад 23% викладачів до цього часу ніколи не працювали в мережі.
Заробітчани переказали більше грошей в Україну
Парадокс, але незна закриття кордонів та світове зростання безробіття, приплив грошових переказів родичам в Україну з-за кордону в 2020-му склав 12 млрд доларів США. Це на 200 млн доларів більше, ніж у 2019-му. Для порівняння, більше грошей наша країна отримує лише від експорту агропродукції та металу.
Олеся Прус, директорка Хмельницького НВК№4:
— Пандемія кардинально змінила світ, суспільство, людину зокрема. Це був виклик на гнучкість, трансгресивність, мобільність і емоційну стійкість. Більшість соціуму виклик подолала, відкривши нові можливості і приховані резерви: купувати, не виходячи з дому, навчатись поза школою, вирішувати проблеми онлайн і навіть будувати стосунки дистанційно. Змінилось мислення, цінності, світосприйняття
Схвальним є те, що нарешті люди зрозуміли, що живе спілкування, свобода у виборі, здоров’я близьких-найвищі пріоритети. Але набуті навики тепер стануть звичними у повсякчассі, адже ми вже стали іншими, стресостійкими.
Леонід Мазур, майстер з ремонту комп’ютерної техніки, бард:
— Якщо вести мову про творчість, то, звичайно, дуже не вистачало сцени, фестивалів. Щодо спілкування онлайн, то випуск роликів з піснями забирає багато сил і часу, до того ж це односторонній зв’язок. А творчість вимагає живих емоцій, живих вражень. Цього неймовірно не вистачає. Що можу порадити з власного досвіду, якщо знову пандемія перетне “червону” межу? Найголовніше — регулярні заняття, причому усі справи намагайтесь завершувати, лінощі і нероб’я — це також хвороба, з якою потрібно боротися.
Людмила Головко, директорка КП “Хмельницький міський центр ХМЦ первинної медико-санітарної допомоги №2”:
— Найскладнішою була минула осінь, коли різко збільшилась кількість хворих. Ми зіткнулися з незрозумілою для нас хворобою, було незрозуміло, як її лікувати. Нинішня ситуація відрізняється тим, що, з одного боку, ми навчилися швидко діагностувати це захворювання, у нас з’явилися певні інструменти лікування важких форм, але, на жаль, поки немає ідеального цілеспрямованого препарату, тому бувають моменти, коли опускаються руки. Цього року наш заклад втратив двох колег, життя яким не вдалося зберегти і це також дуже важко усвідомлювати. Насправді, дуже втомилися. Вже рік працюємо в безперервному режимі. Але, як кажуть, хто, як не ми? Але боротися з епідемією наодинці неможливо, потрібно, щоб люди обов’язково дотримувались усіх карантинних вимог, бо багато хто вважає такі заходи зайвими, а це провокує розвиток коронавірусної інфекції.
Ксенія Косюк, комунікаційниця офісу реалізації проєкту “Розумне Довкілля. Хмельницький”:
— У роботі суттєвих змін не зазнала, хоча деякі проєкти були змушені переформатувати або ж взагалі відкласти. Найбільше змінилися повсякденне життя і дозвілля, стало значно менше заходів, які відвідала впродовж цього року, особливо культурних. Також звузилося коло спілкування. Та найбільшою прикрістю стала відсутність можливості подорожувати.
Лариса ЧЕРНОВА, мистецтвознавець:
— Через пандемію деякі із запланованих виставкових проєктів у Хмельницькому не відбулися. Один взагалі скасували за день до відкриття. Але назвати рік безплідним не можна. Із мінусів, як і у багатьох, менше було поїздок, зустрічей із друзями, колегами з інших міст. Натомість ми провели неймовірні два місяці на дачі разом із сином і його творчими друзями, режисерами та операторами. Думаю, більше стали цінувати своїх рідних і близьких.