Згідно з дослідженням, проведеним у Львові, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську та Хмельницькому у 2012-2013 роках, найменше задоволені проживанням у своєму місті були хмельничани. З тих пір минуло не так багато часу і за п’ять останніх років, відколи міським головою містяни обрали Олександра Симчишина, Хмельницький став найкомфортнішим, найконкуретоспроможнішим містом в Україні та лідером серед міст України за відкритістю. А мер міста Олександр Симчишин піднявся на найвищу сходинку у рейтингу відповідальності міських голів України за версією порталу “Слово і діло”, його визнано найактивнішим борцем з корупцією в країні, він має найвищий рівень довіри серед мерів та підтримку хмельничан на рівні 80 відсотків.
Змінилися й самі мешканці. Вони почали відрізнятися інноваційністю, підприємницьким мисленням та готовністю інтегруватися в європейське суспільство.
— Я хоч живу і працюю у Києві, але як заступник голови правління громадської організації “Всеукраїнське об’єднання учасників АТО і бойових дій, ветеранів та військовослужбовців інженерних військ України “Фортеця”, часто буваю на Поділлі. І повірте: не було жодного разу, щоб, проїжджаючи Хмельницький чи зупиняючись тут по роботі, не помітив чогось нового.
Причому це суттєві зміни, які відбуваються буквально на очах. Можливо, хмельничани звикають до цього, бо вони там живуть, а от зі сторони, як кажуть, видніше. І справді: дивлюсь і очам своїм не вірю: ще недавно біля озера в мікрорайоні Озерна було повне запустіння, а сьогодні вже сучасна зона відпочинку. Міняється інфраструктура, будуються й ремонтуються дороги, а скільки з’явилось скверів, велосипедних доріжок, дворів, викладених бруківкою… На вулицях — чисто, прибрано, чого не можу сказати про рідну столицю.
Розповідаю колегам, які перевтілення за п’ять років сталися в Хмельницькому, а вони кажуть, що начувані і не проти забрати цього мера до Києва, може б навів у нас порядок, як зробив це в Хмельницькому.
Я веду мову тільки про те, що бачу візуально, але не сумніваюсь: суттєві зміни торкнулися всіх сфер життєдіяльності обласного центру.
Хмельниччина мені дорога, бо тут народився. Тож радію обновам, які здійснює Олександр Симчишин у Хмельницькому. Жителям міста дуже пощастило, що мають такого мера, який не на словах, а на ділі дбає про його розвиток і європейське обличчя.
Юлія Мальована,
домогосподарка:
— Не кожен обласний центр може похизуватися наявністю природних водойм у самісінькому центрі міста. Насправді дуже приємно, що Південний Буг став нарешті окрасою міста. Мабуть, уперше за всі роки острів на річці не в чагарниках, а прибраний, доглянутий. А яка гарна набережна! Ліхтарі, лавочки, укріплений берег річки, відремонтовані сходи, впорядковані газони, висаджені дерева. Тут можна і побігати, і проїхатись на велосипеді, адже облаштовані і велодоріжки. Улюбленим місцем відпочинку усієї нашої родини став парк ім. М.Чекмана. Його взагалі не впізнати — усі металеві дитячі фігури, які раніше стояли як груди металобрухту, відремонтовані, новий місточок, всі пішохідні доріжки викладені плиткою, встановлені дерев’яні фігури, замість бур’янів клумби, газони, працює фонтан, нові зони для відпочинку з гарними лавочками, ліхтарями, велодоріжки, спортивні майданчики, а новий ігровий комплекс для дітей — це просто бомба!
— Мені дуже подобається, що наше місто потопає в зелені. З кожним роком з’являється все більше квітів на міських клумбах. І щоразу ландшафтний дизайн стає все більш оригінальним. У місті є багато ініціативних людей, які змінюють міський простір, коли садять клумби біля своїх під’їздів. Ще подобається, що всюди у дворах встановлюють дитячі і спортивні майданчики, чого раніше не було.
— Я живу в Лезневому в провулку Підлісному. Наша вулиця невелика і ніхто ніколи з керівників міста не звертав на нас уваги, коли ми просили хоча б якогось щебеня підсипати, бо до нас навіть таксисти відмовлялись їхати. Тепер нашу вулицю капітально відремонтували, поклали асфальт. Новий дитсадок ось недавно відкрили, як лялечка, гарний і дорогу нову вклали до нього. Сусідню вулицю так само відремонтували.
На вулиці Зарічанській живе моя донька. Там такий сквер зробили біля будинків навпроти музичної школи — краса! Я раніше, коли бавила онука, не знала, де приткнутись, поки він спав у візочку, а тепер мамам з дітками тут роздолля. Пішохідна частина така велика, вся викладена плиткою, і доріжки, де можна на велосипеді кататися, клумби, деревця молоді посадили, парковка для машин, урни для сміття. Рідна сестра живе у Гречанах, на вулиці 4-й Новій, то на їхній вулиці взагалі такий ремонт зробили, геть торф діставали з-під ґрунту, щоб прокласти мережі, нова дорога, тротуар, клумби…
Я це до чого веду? Гарного маємо господаря в місті.
— Що для таксиста важливо? Звісно, дороги. Раніше їх у нас ремонтували хіба що перед виборами. Тепер цього немає. Ремонтують постійно вже років п’ять. Бачу це на власні очі.
Так само двори. Якщо раніше були такі, що навіть заїхати було неможливо, зараз дуже багато дворів мають добротні заїзди. В Раковому багато нових доріг, у Гречанах, Дубовому, на Озерній… На Січових Стрільців взагалі нову прекрасну магістральну дорогу збудували, яка сполучає Кармелюка, Панаса Мирного та Старокостянтинівське шосе, а також з’єднує з державною дорогою Житомир-Чернівці.
поетеса:
— З молодим керівником молодіє місто. Це дійсно потрібно мати управлінський талант, аби зуміти приймати вдалі рішення в плані господарювання, в умовах війни розбудовувати місто. Як гарний швець латати, зшивати після минулих господарів та моделювати нове. Місто — веселе, комфортне, патріотичне. Відкриваються сучасні дитячі заклади. За останні роки стало справжнім молодіжним центром творчості.
— Хмельницький насправді щодня новий. Щодня змінюється й освіта в місті, змінило й місто ставлення до вчителя. Щорічно призначаються стипендії кращим працівникам закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти міста, а також учням, які мають гарні здобутки. Мене особисто тішить, що в Хмельницькому будуються школи, дитсадки, оновлюється сучасним обладнанням матеріально-технічна база, модернізуються або повністю оновлюються харчоблоки та обідні зали, будуються спортивні майданчики, відкриваються нові гуртки. А скільки заходів в місті проводиться для дітей!
— Наше місто найкраще і зміни, які відбулися, очевидні, але я хочу сказати про інше. Багато хто з нас забуває, що на Сході і далі триває війна. Але схвально, що цього не забуває наша міська рада, особливо голова Олександр Симчишин. По-людськи, в нього дуже добре серце. Воно пропускає через себе людське горе за втрати наших захисників. На початку війни волонтери, особисто я багато приймала страшної інформації: “Його вже немає”. І перше, кому дзвонити, кому казати, звичайно, крім рідних (Боже, як це було важко робити), дзвонила Симчишину, в міську раду. Організовувалося одразу все за кошти міста. І на кожному похованні на майдані завжди був наш мер. Його проникливі виступи я пам’ятаю й досі. В нашому місті, на жаль, велика Алея Слави, зроблена за рахунок міського бюджету, забезпечуються всі, хто втратив рідних на війні та поранені захисники житлом, пільгами, виплатами. В місті проводяться вечори пам’яті. Я спілкуюся з волонтерами з інших міст, в багатьох містах такого немає. Впевнена, це залежить особисто від мера, від його патріотичної налаштованості і глибокої любові до України та всього українського.