До медицини, як завжди, в усіх багато запитань і навіть претензій. Багато хто її лає, зрідка хвалять, але всі хочуть користуватися її послугами. Більше того, вимагають саме якісного обслуговування.
Як виживати медичним закладам міста у непростих умовах сьогодення, на чию підтримку розраховувати? І чи вдалося за останні чотири роки створити позитивний імідж медицини в нашому місті?
Про це, власне, ведемо мову з начальником управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Борисом ТКАЧЕМ.
— Борисе Васильовичу, останні роки вмістили в себе багато подій, важливих для медицини. Найголовніша з них — реформування медичної галузі. Давайте з цього й почнемо. Які перші підсумки?
— Так, у 2017 році розпочався перший етап реформування — первинної ланки медицини. І нині можна сказати, що він уже завершений. Створено засадничі принципи надання первинної медичної допомоги, процес уже запущений. До речі, ми були піонерами: одними з перших уклали договори з Національною службою здоров’я України. І нині наш Центр ПМСД №2 входить до п’ятірки кращих у державі. Сімейна медицина працює. Основний меседж реформи “первинки” — максимально наблизити первинну допомогу до населення.
— Ви задоволені результатами?
— Так. На даний час у місті працюють 24 амбулаторії. І буквально за тиждень-другий плануємо відкрити 25-ту — на вул. Кам’янецькій, 99 (колишній психоневрологічний диспансер). Там уже зроблено ремонт. Залишилося завезти меблі. З нею буде хмельничанам зручніше. Адже нині маємо проміжок між дитячою лікарнею, біля якої є сімейна амбулаторія, і аж мікрорайоном Дубове (вулиця Гречка, 12). Тому, сподіваємося, мешканці міста почуватимуться комфортніше.
— Ще на початку реформування первинної ланки медицини міська влада доклала чимало зусиль, аби все відбулося успішно…
— Авжеж, влада міста приділяла і, зрештою, приділяє й нині цьому процесу велику увагу. Так, до прикладу, саме за кошти міського бюджету повністю комп’ютеризовані робочі місця сімейних лікарів, на що витрачено 3011,3 тисячі гривень.
Нині у нас успішно запроваджено електронний запис до лікарів. У першу чергу — сімейних, він уже повністю працює. Електронний запис до педіатрів та вузьких спеціалістів — у процесі налагодження.
— Неодноразово наша газета писала про ремонти сімейних амбулаторій. Не так давно, до речі, завершений ремонт найбільшої амбулаторії міста, що в мікрорайоні Гречани.
— Так, зроблено великий — поточний і капітальний — ремонт амбулаторії сімейної медицини №3. На це з міського бюджету витрачено майже два мільйони гривень.
Зовсім недавно також зроблено ремонт у двох сімейних амбулаторіях №№6 та 7, які розташовані у поліклініці №2. Відновлено фасад амбулаторії №8, що на вулиці Зарічанській, 30.
— Окрім сімейних амбулаторій, у місті, певно, ремонтувалися й інші медичні заклади?
— Звичайно. Взагалі за 2016-2020 роки ми провели ремонтів на суму 48405,7 тисячі гривень. Ще у 2017-му ми виконали, на мою думку, грандіозний ремонт — повністю утеплили міський перинатальний центр. Там встановлено індивідуальні теплові пункти, які регулюють подачу тепла. Тому ми спокійні, що матерям і немовлятам там комфортно.
У міській дитячій лікарні капітально відремонтували харчоблок, у якому
повністю замінено обладнання, а ще реанімаційне, стоматологічне відділення, одне крило хірургічного відділення. Частково переробили реєстратуру, яка має сучасний, затишний вигляд.
Маємо амбітні плани побудувати відділення невідкладної допомоги у дитячій лікарні — уже виготовлено проєктно-кошторисну документацію. Однак для реалізації задуманого треба аж 22 мільйони гривень, адже хочемо, щоб швидка з хворою дитиною одразу заїжджала в бокс. Плануємо реанімаційне відділення перенести на перший поверх, щоб було поруч з відділенням невідкладної допомоги. Грошей треба, звісно, багато, однак плекаю надію, що наступного року зможемо розпочати реконструкцію.
— А як у міській лікарні? Тут теж щось оновлювалося?
— Повністю утеплено перший — найстаріший корпус. Полагодили покрівлю практично на всіх корпусах. Цьогоріч робили дах на другому й четвертому корпусах. Відремонтували неврологічне відділення, яке приймає інсультних хворих. Там є блок інтенсивної терапії, по суті, закладено основи інсультного центру.
Окрім того, в багатьох корпусах встановлені санвузли з елементами доступності для людей з обмеженими можливостями: щоб людина на візку могла прийняти душ. А не так давно, в травні минулого року, в лікарні почало працювати відділення гемодіалізу для хворих з нирковою недостатністю. Там встановлено 10 апаратів, обслуговує воно 58 пацієнтів. Оскільки кількість хворих, які потребують гемодіалізу, збільшується, прийнято рішення розширити відділення вдвічі.
— Міська влада постійно запроваджує якісь новації для, скажімо так, полегшення життя хворих хмельничан. Зокрема діє програма “Ліки на тумбочку”. Які ще подібні програми впроваджуються?
— Програма “Ліки на тумбочку” працює у нас з 2016 року. На її реалізацію за цей час з міського бюджету виділено 76151,8 тисячі гривень. Відколи наші медичні заклади підписали угоди з НСЗУ, то її дію можна було б уже припинити. Однак вона все ще працює як підтримка для міських лікувальних закладів.
Крім того, ми забезпечуємо пільгові категорії лікарськими засобами за рецептами лікарів. Це передбачено постановою Кабінету міністрів України, але її виконання покладається на місцеві бюджети. Багато хто ігнорує цю постанову. А ми практично щороку виділяємо кошти. 2020 року, до прикладу, було виділено понад 6 мільйонів гривень.
Дуже багато коштів іде на засоби технічної реабілітації. Звісно, повністю потребу тієї чи іншої людини неможливо закрити, але якщо навіть, наприклад, за рахунок бюджету видадуть 60 підгузків зі 100 необхідних, це, все одно, вважаю, великий плюс.
Давно вже за рахунок міського бюджету здійснюємо зубопротезування пільговим категоріям. А вони досить широкі, туди навіть пенсіонери входять (щоправда, вони чекають черги по 1,5 року).
З 2019 року в місті працює програма, за якою діти, хворі на цукровий діабет, повністю забезпечуються всіма розхідними матеріалами. Це — шприци, скарифікатори для проколювання пальця, глюкометри, тестові смужки тощо. За рік ця сума для однієї дитини становить 17 тисяч гривень. Якщо ж дитина з інсуліновою помпою, то 70 тисяч. Уявляєте, яке це полегшення, хоча б матеріальне, батькам?
Другий рік з міського бюджету виділяються кошти на забезпечення медикаментами онкохворих для амбулаторної гормонотерапії. Такі хворі мусять вживати гормональні препарати протягом тривалого періоду, тому наша підтримка матеріально полегшує їм життя (приблизно 800-1000 гривень щомісяця).
До речі, другий рік ми забезпечуємо медикаментами та засобами медичного призначення жінок при пологах у міському перинатальному центрі. Знову ж таки після підписання медичним закладом угоди з НСЗУ ця програма уже не мала би працювати, але з міського бюджету все ще йде дофінансування.
Ще хочу згадати про нашу молочну кухню, яка виготовляє якісні продукти для малюків. Ці продукти для дітей до двох років із соціально вразливих сімей відпускаються безкоштовно.
— Знаю, що міська влада активно долучається і до забезпечення нормальним харчуванням хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
— НСЗУ передбачає кошти на харчування з розрахунку 9,90 гривні на одну людину на добу. Що на ці гроші можна з’їсти? Тому знову доплачуємо з міського бюджету на харчування хворих — до 23 гривень на добу. І за чотири роки видатки на харчування становлять 34213,6 тисячі гривень.
— Борисе Васильовичу, багатьох хмельничан цікавить питання, чи можна пройти безкоштовне МРТ- та КТ-обстеження у міській лікарні? Адже розцінки обстежень у приватних клініках, відверто кажучи, багатьом не по кишені…
— Нині можна пройти МРТ-обстеження на безоплатній основі (ми з бюджету за ці послуги перераховуємо кошти приватній фірмі, з якою укладено угоду, бо свого апарату вже не маємо). Однак запровадили суворий контроль. Амбулаторного хворого можуть обстежити лише за направленням вузького спеціаліста (сімейний лікар не має права давати направлення) і лише з підписом начальника поліклініки. Ось такий подвійний контроль. Якщо людина просто хоче, як кажуть, для себе обстежитися, тоді — за гроші.
Що стосується комп’ютерної томографії, то свого апарату лікарня ніколи й не мала. Але з 2018-го ми запровадили відшкодування послуг приватній фірмі за надання послуг. Безоплатне обстеження проводиться лише у випадках невідкладної допомоги, тобто, коли людину привозять з інсультом чи після травми тощо).
Зауважу, що в рамках державної програми “Велике будівництво” передбачено будівництво відділення невідкладної допомоги у міській лікарні. Тоді й апарати для МРТ- та КТ-обстеження будуть виділені для лікарні, і хмельничани матимуть змогу обстежуватися без грошей.
— Ще одне запитання, Борисе Васильовичу, дуже важливе й болюче для багатьох — пандемія коронавірусу. Уже багато хмельничан перехворіли ним, ще більше хворіють. Доводиться витрачати чимало грошей на лікування і тестування, зокрема, у приватних лабораторіях, аби не чекати результати ПЛР-тесту тижнями. Як влада підтримує медиків у такий нелегкий для них період? І як дбає, власне, про створення умов для максимально ефективної боротьби з COVID-19?
— В інфекційній лікарні є 150 ліжок для хворих на COVID-19. При потребі їх можна збільшити до 200. У міській лікарні — 130 ліжок.
За рахунок міського бюджету закуплено 10 апаратів штучної вентиляції легенів (6940,0 тисячі гривень), монітори, інфузійні насоси, пульсоксиметри (всього на суму 1548,0 тисячі гривень), ліжка, м’який інвентар (всього на 800 тисяч гривень), лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби індивідуального захисту, дезінфікуючі засоби (на 7389,5 тисячі гривень), кисневі концентратори (206,2 тисячі гривень). До речі, на сесії міськради вирішено знову придбати кисневих концентраторів на суму 700 тисяч гривень.
Виплачено заробітну плату працівникам, які дотичні до боротьби з коронавірусом (3506,5 тисячі гривень). Дуже прикро, але працівники інфекційної лікарні досі не отримали від Національної служби здоров’я обіцяну 300-відсоткову надбавку ще за серпень. Тому, якщо доведеться розгортати додаткові ліжка для хворих на COVID, з персоналом можуть виникнути проблеми. І, якщо навіть буде кисневий концентратор, хто зможе його підключити хворому?
Тому всім нам треба бути вкрай обачними. Ще раз нагадаю: мийте руки, носіть маски, дотримуйтесь соціальної дистанції. Це елементарні речі, але вони допомагають боротися з підступним вірусом.
Не забувайте, що на порозі — сезонна епідемія грипу. А від нього, до речі, наполегливо раджу вакцинуватися. Тому ще раз — бережімо себе! Бажаю всім здоров’я.
— Дякую за розмову.
Розмовляла
Тетяна Сікорська