Вода в крані — це не тільки благо цивілізації, це — товар, і відпускати його безкоштовно ніхто не має можливості
Сьогодні коронавірус суттєво змінив життя кожної окремої людини і нашого суспільства в цілому. Він створив нову реальність. Ми намагаємося звикнути до змін і передбачити, які наслідки нинішньої кризи будуть найбільш довгостроковими. Заступник директора КП “Хмельницькводоканал” з економічних питань Олексій Лункін — про життя підприємства, роботу комунальників в період пандемії та борги споживачів за отриману послугу.
— Пане Олексію, чи вплинув карантин на графік роботи підприємства?
— На КП “Хмельницькводоканал” працює понад 800 людей, майже 100 з них — це працівники, які щодня у режимі 24/7 забезпечують технологічні процеси очищення питної води та каналізування стоків міста. З самого початку карантину підприємство працює у посиленому режимі, оскільки місту, як ніколи, задля епідемічної безпеки населення потрібна чиста питна вода і своєчасне відведення стоків. Так само кожного дня працюють аварійно-відновлювальні бригади, оперативно вирішуючи проблеми, що виникають на мережах водопроводу та каналізації, а це понад тисячу кілометрів мереж.
Холодне водопостачання в будинках хмельничан ми відключаємо лише у виняткових випадках, якщо аварійну ситуацію інакше ліквідувати технічно неможливо. Змінився лише режим роботи, а точніше умови роботи у центрі обслуговування споживачів водоканалу. Ми запровадили дистанційне обслуговування через телефонні дзвінки, електронні листи, особисті кабінети, мобільні додатки, чат-боти месенджерів. Водночас обмежили кількість абонентів на підприємстві: запускаємо одночасно лише 6 людей на обслуговування. Одна людина вийшла — одна людина зайшла. Не такий доступ, як був до коронавірусу.
— А чи вплинув карантин на рівень оплати за спожиту воду?
— Мушу зазначити, що карантин негативно позначається на рівні оплат за спожиту воду. Якщо на 1 січня 2020 року заборгованість була на рівні 25 мільйонів гривень, то станом на 1 серпня, тобто за вісім місяців, заборгованість приросла майже на 17 мільйонів і вже складає 42 мільйони. Це лише від населення. Але ж працюють насосні станції, каналізаційні насосні станцій, всі мережі водопостачання та водовідведення, і на це витрачається електрична енергія, за яку підприємство має сплачувати компанії, яка її постачає. А через борги населення водоканал втрачає фінансову спроможність своєчасно розраховуватись з постачальниками електричної енергії. Відтак ми заборгували за електричну енергію вже 9,7 мільйона гривень.
— Багато людей під час карантину втратило роботу, багато хто не отримував зарплату. При цьому води споживали більше, і це закономірно, адже до послаб-лення карантину майже 99% містян більшість часу проводили у своїх помешканнях. Як думаєте, причина в цьому?
— Частково і в цьому, але є й інші. По-перше, розповсюдження в ЗМІ інформації щодо відтермінування оплати за комунальні послуги призвело до суттєвого зниження платіжної дисципліни. Потім було тимчасово пом’якшено відповідальність за несплату комунальних платежів. Хоча в документі не було слів “за послуги можна не платити”, чимало українців трактували нововведення саме так. По-друге, люди сподівалися, що через коронавірус держава спише борги, і тому також не квапились їх гасити.
— Але ж були заяви від урядовців про списання боргів.
— Думаю, що це був банальний популізм, який в кінці кінців ляже додатковим фінансовим тягарем на кожного українця. Адже, щоб робити такі заяви, потрібно мати механізм списання боргу, а його не було, немає і не може бути. Приміром, якщо обленергозбут буде комусь щось списувати, то він за вироблену електроенергію має не заплатити своїм постачальникам в особі електростанцій. Однак тоді настане економічний колапс в генерації. Якщо це теплостанції, вони ж мають розрахуватися за паливо, “зелена” енергетика має сплатити кредити в банки, атомна так само має свою собівартість, з купою обслуговуючого персоналу, вартості пального, кредитів тощо. Тому сподіватись, що держава все спише, не доводиться, а відстрочка, на яку отримали право громадяни, ляже на їхні ж плечі в майбутньому.
— А який вихід є для боржників?
— Ми розуміємо, що проблеми в сім’ях бувають різні, але ми маємо відповідально ставитися до проплати за отриману послугу і пам’ятати, що безкоштовний сир тільки у мишоловці. Адже основний принцип суспільства в рамках ринкової економіки полягає в тому, що будь-який товар чи послуга має бути оплачений. Вода також товар, він має певну вартість і платити за спожиту воду все одно доведеться. Один з варіантів вийти зі скрути — реструктуризація боргу. Для цього абоненту треба подати заяву на ім’я директора нашого підприємства й оплатити частину суми. Відсоток оплати в службі контролю обумовлюється індивідуально, відповідно до тієї фінансової ситуації, в якій опинився боржник. Тим більше, що зараз за новою постановою Кабміну до 1 жовтня мешканці не повинні мати заборгованості. Або, якщо вона є, то вона має бути реструктуризована. Адже від платежів споживачів напряму залежить робота водоканалу, зокрема безперебійне водопостачання та водовідведення. Тим паче, що вода в Хмельницькому одна з найдешевших в Україні.
— А один з найнижчих тарифів в Україні завдяки чому?
— За рахунок впровадження інноваційних технологій. Два роки тому нам вдалося повністю модернізувати ВНС-10 (Чернелівка), звідки всі хмельничани споживають воду. Процес модернізації водопровідних споруд та насосних агрегатів відбувся ще на шести водонасосних станціях. Також замінили 1000 погонних метрів зношених мереж водопостачання, 18 одиниць запірнорегулюючої арматури, провели ремонт пожежних гідрантів та водорозбірних колонок, встановили технологічне обладнання на ВНС-9. А торік на нашому підприємстві запрацювали нові гідролізні установки для знезараження води, які придбані за кошти міського бюджету. Це дало змогу запустити власне виробництво гіпохлориту натрію. Цю неорганічну сполуку добувають зі звичайної кам’яної солі для дезінфекції питної води. До цього гіпохлорит натрію купували у Дніпрі, витрачаючи на це майже 4 мільйони гривень в рік. Тепер власне виробництво економить понад півтора мільйона гривень. Окрім цього, це значно покращило якість питної води. Вона, до речі, контролюється електронно. Всі показники фахівці бачать наживо на екрані смартфону і в разі відхилень реагують миттєво.
За власні кошти підприємство закупило три нові автомобілі з повною комплектацією для оперативного реагування на аварійні ситуації. За чотири роки міська рада виділила приблизно 120 мільйонів гривен на модернізацію виробництва.
— А що це за система ЛУЗОД АСКОЄ, яку запроваджуєте на підприємстві?
— Ця система здійснює контроль параметрів комерційного обліку на об’єкті: споживання, віддача, сальдо електроенергії підприємства, що дозволяє запобігати перевитраті електроенергії та зниженню комерційних втрат за рахунок підвищення точності обліку електроенергії та отримання інформації для аналізу втрат електричної енергії. Це дасть нашому підприємству можливість здешевлювати вартість електроенергії за рахунок погодинного її споживання. Тобто споживати електроенергію вдень за одним тарифом, ввечері — за іншим і за окремим тарифом вночі. Іншими словами, ми матимемо можливість за рахунок зменшення витрат на електроенергію, здешевлювати тариф на воду для населення. На ВНС-10 (Чернелівський водогін) така система вже встановлена. До кінця року плануємо її змонтувати на ВНС-7, на Камянецькій, ВНС-9, на проспекті Миру, на очисних спорудах, і на головній каналізаційно-насосній станції, тобто на об’єктах, які найбільше споживають електричну енергію.До речі, в подальшому плануємо отримати ліцензію на постачання електроенергії. Тоді матимемо змогу самостійно її продавати, зокрема, й нашим міським комунальним підприємствам. Для нашого міста це буде вигідно.
— Ви згадали Чернелівський водогін, а як, до речі, просувається його будівництво?
— Залишилося прокласти 12 кілометрів трубопроводу. На це потрібно 200 мільйонів гривень. Це державний бюджет. Будуємо почергово, оскільки фінансування йде частинами. Цього року закінчуємо ту чергу, яку почали будувати в 2017 році.
— А що з дальніми Гречанами, там завжди була проблема з водою?
— Раніше вся водомережа в тому районі була на балансі Укрзалізниці, яка мала там свої свердловини. Торік ми прийняли мережу на баланс Хмельницькводоканалу. Роботи дуже багато, адже тим трубам вже більше 100 років. Почали їх замінювати. Підписали договір на реконструкцію мереж по Північній 113, вартістю майже два мільйони гривень. Це забезпечить Гречани надійною послугою водопостачання. Зараз повністю подаємо воду на той мікрорайон вже з Чернелівки.
Так само міняємо старі мережі на нові там, де відбуваються капремонти вулиць, прибудинкових територій. Витратили на це 2,7 мільйона гривень з передбачених на цей період 3,7 мільйона. До жовтня маємо впоратись.
— Що хотіли б сказати містянам?
— Хочу звернутися до всіх хмельничан — споживачів наших послуг. Будь ласка, платіть за послуги водопостачання та водовідведення! Адже це — одне з основних джерел доходу водоканалу, і від кожного платника залежить, чи буде унаших кранах вода. Для зручності розрахунків маємо на сайті електронний кабінет, приймаємо показники телефоном, на вайбер, де, до речі, можна отримати будь-яку інформацію, два роки тому запрацював кол-центр. Для менш мобільних містян працює сервісний центр.
— Дякую за розмову.
Лариса Світловська