Святковий захід “Підпілля кави” відбувся
минулими вихідними у Хмельницькому.
Хмельничан уже вдруге (перше свято — гастрофест — відбулося торік на День міста) запросили до затишного куточка нашого міста, на вулицю Проскурівського підпілля, де справді відчувається особлива, творча й одночасно спокійна атмосфера, де, зручно вмостившись під парасолею, просто неба можна випити горнятко кави під звуки саксофона, що наскрізь пронизують душу, поспілкуватися з друзями.
КАВА, СУЦІЛЬНА ЕМОЦІЯ…
Стою в черзі за кавою. Переді мною бере напій дівчина. Знайомимося: студентка Іванна Ковальчук. Каже, що день без кави — даремний день.
“За що ж так любиш її?” — запитую. “З кави починається все. Це початок дня. Люблю каву за те, що вона об’єднує людей. За те, що за горнятком кави вирішуються проблеми, народжуються нові ідеї. Кава — це привід зустрітися з давнім другом чи познайомитися з цікавою людиною. Кава може бути початком дружби чи навіть кохання. А ще кава має аромат спогадів про те, до чого хочеш повернутися. Кава як людина, яку любиш і не можеш без неї жити. Кава — це емоція…”
Жадібно вдихаю аромат свого еспресо, зручно вмощуюся на стільці в затінку величезних дерев і — насолоджуюся. Справді, як точно зауважила моя юна співрозмовниця, кава — це емоція. Вічно жива, різнобарвна й пронизливо глибока… Спробуйте, чи якийсь інший напій, ніж кава, може спонукати вас до найбільш цікавих роздумів…
З кав’ярні виходить чоловік досить поважного віку. Теж з еспресо. Шукаючи місце, зосереджено роздивляється навколо. І його запитую, за що любить каву. А він несподівано: “Та не люблю, певно. Хоча це, мабуть, неправда. Навіть не знаю, як вам точно сказати. Взагалі, якщо розібратися, то прожити без неї не можу жодного дня. Чому? А тому, що її постійно п’ю, коли палю цигарку. А ще за чашкою кави мені дуже комфортно розмовляти з друзями. Разом з тим, коли мені часом пропонують каву, я відмовляюсь, пояснюючи, що вже покурив. Ось такі в мене складні стосунки з кавою, яку п’ю щодня…”. Володимир Борисович (так звати нового співрозмовника) сміється і йде у своїх справах.
Я беру ще одну каву — настрій і погода сприяють цьому. Тільки уже не еспресо, а капучино, хоча й знаю, що по-справжньому каву треба пити без будь-якого додавання молока, вершків і тим більше тістечок. Ми всі це знаємо, але ж це так смачно!
Наступними моїми співрозмовниками виявилися друзі — Олександр та Віктор. Молоді й енергійні чоловіки практично щодня зустрічаються, аби випити чашечку еспресо в улюбленій кав’ярні. Спільна пристрасть власне їх і подружила. Тепер уже й сім’ями. Так от, вони кажуть, що люблять каву за смак і атмосферу. Кава — й справді соціальний напій, бо зближує людей.
Ось так атмосферно пощастило мені провести минулу суботу.
Ще емоційнішим і приємнішим для всіх виявився вечір, коли дві години присутні слухали “живий” саксофон. А потім вечір продовжився звучанням джазових мелодій, які професійно підбирав і пропонував діджей. І природа була заодно: дощ між іншим почався вже після джазових виступів, хоча під звуки дощу кава ще смачніша.
ДЕЩО ПРО КОРИСТЬ
А що ж таке кава, власне? За визначенням Вікіпедії, кава — напій, який виготовляється зі смаженого насіння плодів — бобів кавового дерева. Найбільше цінується завдяки вираженій збадьорливій дії внаслідок вмісту кофеїну і теоброміну. Кава культивується з давніх часів та займає важливе місце в кулінарних традиціях багатьох культур світу. За деякими оцінками, кава за рівнем споживання є другою речовиною на Землі після води (за іншими, друге місце займає чай).
Кава у невеликих дозах стимулює роботу мозку, поліпшує обмін речовин, додає сил. Після вживання цього запашного напою може зникнути, наприклад, головний біль. Кофеїн на організм людини теж впливає позитивно, поліпшуючи настрій.
Але ж згадайте, як часто можна почути застереження: мовляв, якщо у вас хворе серце чи високий тиск, то каву вживати в жодному випадку не можна. Чи так це насправді? Що думають медики з цього приводу?
Лариса Мігаль, сімейний лікар Хмельницького центру ПМСД №2, каже, що кава корисна для людського організму. Але необхідно дотримуватися умови: у жодному випадку не зловживати цим напоєм. За добу дозволяється не більше 2-3 горняток кави. Вона має жовчогінну дію, стимулює енергію. Більше того, кава запобігає хворобі Альцгеймера, допомагає боротися з втомою, активізує мислення. Кава бадьорить і додає настрою, тому Лариса Альбінівна не бачить серйозних перепон для помірного вживання цього напою, улюбленого багатьма. Лікарка ще раз наголошує: лише помірне вживання, адже кофеїн є стимулятором, тому надмірна кількість може нашкодити.
Вагітним жінкам, до прикладу, взагалі споживання кофеїну треба обмежити, адже це може негативно впливати на розвиток майбутньої дитини.
Існує легенда, що каву відкрили завдяки козам в Ефіопії. Ще у ІХ столітті один із пастухів якось побачив, що його кози їли ягоди з дивного куща. А після того тварини ставали дуже активними, більше того, не спали всю ніч.
Уся кава на земній кулі вирощується у 50 країнах, у так званому “Зерновому поясі”. Він простягається від сходу Мексики до Папуа Нової Гвінеї. Найбільші виробники кави у світі — Бразилія (30 відсотків світових обсягів), В’єтнам (18 відсотків), Колумбія (9 відсотків).
За даними Міжнародної організації кави, що цікаво, найбільше кави в розрахунку на душу населення споживають зовсім не в цих країнах. Справжні кавомани мешкають у скандинавських країнах. Кожен житель Фінляндії споживає в середньому 12 кг кави щороку, у Норвегії — 9,9 кг на душу населення, в Ісландії — 9 кг, у Данії — 8,7 кг, у Швеції — 8,2 кг.
Навіть італійці поступаються перед скандинавами: там на кожного мешканця припадає лише 5,9 кг кави у рік.
Що ж до традицій споживання цього напою, то спочатку каву пили вдома. Але згодом на Близькому Сході почали з’являтися перші кав’ярні, які швидко стали популярними. Адже там була можливість насолоджуватись улюбленим напоєм у приємному товаристві, у камерній атмосфері: за розмовою, за спільним прослуховуванням музичним творів чи ще якось так. Ось саме тому ми цінуємо каву і сприймаємо її як певний ритуал, як традицію, як свого роду мистецтво, якщо хочете.
І справжні кавомани п’ють справжню каву. Не розчинну, а свіжозмелене зерно. Яка кава найкраща? Як правильно приготувати її? Про це власне далі.
ЕСПРЕСО ЖИВЕ ТРИ ХВИЛИНИ
Насамперед зазначимо, що є два сорти кави — арабіка та робуста.
Арабіка дорожча. Із зерен кущів арабіки, які ростуть здебільшого в Ефіопії, виготовляють м’яку, ароматну каву, з тонким смаком. Така кава становить приблизно 70 відсотків усього виробництва у світі.
Робуста дещо гіркіша і має вдвічі більший вміст кофеїну. Її, як правило, використовують у сумішах (купажах) та для виготовлення розчинної кави. Кущі робусти вирощують у Центральній та Західній Африці, а також в Індонезії, В’єтнамі та Бразилії.
Справжні поціновувачі запашного напою давно вибрали саме свою каву. Рістрето чи еспресо, американо чи лате, крема чи стронг, тобто м’якшу чи міцнішу. Вони ходять у “свої” кав’ярні і баристи звично готують їм те, що й завжди.
Ольга Тхорук, бариста кав’ярні “Меланж”, що якраз знаходиться у тому самому затишному куточку на вулиці Проскурівського підпілля, розповідає, що її професія саме тим їй і подобається, що в ній багато приємних моментів: зустрічати постійних клієнтів, готувати для них улюблений напій і разом з ними розпочинати ранок з кави.
“Це дивовижне відчуття, — каже Оля. — Ніби постійно атмосфера свята. Кому подобається кава з шоколадними нотками, кому — з фруктовими. Я зазвичай п’ю лате — ніжний смак, справжня насолода. Хоча істинні поціновувачі беруть, як правило, еспресо, інколи — рістрето. До речі, такого популярного напою, як американо з молоком, у жодному підручнику, образно кажучи, нема. Бо ж класично кава п’ється без цукру. Але люди підсолоджують собі життя, ось і придумують різноманітні напої на основі кави. Але каву в будь-якому випадку треба пити (тільки в міру!). Без неї світ був би нудним. Тому — починаймо ранок з кави!
Що стосується свята “Підпілля кави”, то влада міста вирішила після карантину підвищити таким чином рейтинг кав’ярень. А ми цьому раді й варити каву завжди готові”, — ділиться Ольга Тхорук.
Даниїл Лашковіцер, бариста кав’ярні “L’umor”, стверджує, що різноманітні додатки до кави, як-от молоко, цукор, вершки, сиропи, не дають можливості відчути справжній смак кави. Гурмани ж п’ють еспресо і рістрето. Щоправда, одні люблять каву з кислинкою (арабіка), інші — з гірчинкою (в купані переважає робуста). Щоб зварити вдома смачну каву, треба мати кавомолку, щоб зерна молоти безпосередньо перед приготуванням. А вода повинна бути приблизно 900 С. Якщо температура буде занизькою, аромат буде скутий, а зависокою — кава матиме гіркий та горілий присмак.
Бариста ТМ “Твоя кава” Марічка Юрчак каже, щоб зрозуміти істинний смак кави, треба трішки виварити еспресо і тоді пробувати. Саме так можна відчути і кислинку, і гірчинку. “Смак відчуваєш лише в оригінальному еспресо, яке тільки що витекло. Взагалі еспресо живе лише три хвилини. Якщо воно стоїть довше, воно вже не таке. А рістрето (півпорції еспресо, 15 мл) взагалі має просто нереальний смак.
Каву пити потрібно неквапно. Найкраще в приємній компанії, в улюбленій кав’ярні. Бо оця звичка, яку чомусь багато хто підхопив, пити каву на ходу, з пластмасового стаканчика, як на мене, є, вибачте, збоченням. Хіба отримаєш від цього задоволення?
Навіть готуючи каву для себе, не треба молоти про запас. І купувати зерна краще в мінімальній кількості. А найміцніша кава — лунго. Її виходить 40 мл, повна скляночка, призначена для еспресо. Вона довше вариться, тому міцніша. Адже в еспресо кофеїн настільки не виварюється”, — ділиться бариста.
… Я не знаю, любите ви каву чи ні. Якщо любите, то не знаю, п’єте її у кав’ярні чи вдома. Я просто знаю, що кава — постійне свято, яке, як кажуть, завжди може бути з нами. А якщо каву пити під супровід джазових композицій, особливо “живого” саксофона, що власне й відбувалося на “Підпіллі кави”, то відчуваєш цю святковість на повну.
Дякуємо, що запросили нас на каву. Світ від цього став яскравішим. Побільшало любові, з’явилося чимало гарних ідей.
Запросіть і ви свого друга на хорошу каву. Уже завтра. А, може, й сьогодні…
Тетяна Кірик