Під час виборів політичні партії України витрачають величезні кошти на саморекламу та агітацію. Рівень цих видатків у нас — один із найвищих у Європі. Це призводить до того, що вибори перетворюються на бізнес-кампанію. Як наслідок — у нас панує політична корупція, а молоді політичні сили не можуть конкурувати з “олігархічними партіями”.
Але вибори до парламенту минулого року — це своєрідний коктейль, у якому воєдино злилися бажання олігархів з амбіціями молоді. Щоправда, молоді, здебільшого, далеко не прогресивної, можна навіть сказати неосвіченої, більшість якої навіть не мала власної думки. Все відбулося під єдиним кольором, який затьмарив людям очі, бо хотіли змін і при цьому не хотіли думати. Якось усе йшло за інерцією і що з того вийшло — бачимо зараз: один скандал під куполом ВР змінюється іншим, пікантні і навіть зухвалі думки одних перевершують інших.
У країнах, де панує верховенство закону, існує кодекс честі, депутати, міністри і навіть прості чиновники, які потрапляють у гучні скандали, одразу йдуть у відставку чи складають мандати. В нас усе інакше: хтось вибачився, хтось за когось вибачився і наші депутати-слуги та міністри, як ні в чому не бувало, продовжують “плідно” працювати й далі.
Звісно, так не має бути і винен тут не тільки народ, який, можливо, навіть не усвідомлює, що його принижують, а сам президент, який, як пастух овець в отару, загнав цих депутатів до парламенту. Візьмемо хоча б останній вибрик депутата Євгена Брагара, який порадив пенсіонерці продати собаку і заплатити за комуналку. Наш президент називає цю “історію з собакою” дуже непривабливою. Але…
“Я його знаю, я з ним спілкувався, він працював у нашому штабі, він історик, аспірант в Інституті Шевченко. Розумна людина, але дуже молодий. Я завжди підтримую молодих людей, але бачимо, що буває”, — пояснив Зеленський (дослівно). Як вам така двозначність: начебто й пожурив мізинцем, а нібито й виправдав? Втім у пана президента так часто буває. От скажімо, раптом у нього з’явилося відчуття можливості проведення виборів на Донбасі восени цього року одночасно з місцевими виборами в Україні. І тут одразу кидає ще одну фразу: “Але не виключаю заморожування конфлікту”. Ось і розумійте, як хочете. Схоже, як у казці “Золотий ключик”, пам’ятаєте слова Сови, яка, притуливши вухо до грудей Буратіно, сказала: “Якщо пацієнт мертвий, його можна оживити або не можна оживити”.
Але в нашій ситуації смішного мало. Адже вибори на Донбасі до повного виведення російських військ (тут Зеленський чомусь називає їх лише іноземними) та відновлення українського кордону — це абсурд, навіть, якщо у когось є інші передчуття. Бо ж ніхто, не дивлячись на протести, не скасовував ту кляту “формулу Штайнмаєра”, яка й досі прописана в законі про особливий статус Донбасу. А за нею контроль над українським кордоном передбачений лише після проведення там виборів. Тож, очевидно, потрібно робити послідовні кроки, а не так, як дехто їде в Жмеринку через Гондурас.
Бо ж навіть за умови перемир’я російські окупаційні війська залишаються на позиціях і майже кожен день гинуть наші воїни. Проводити вибори в таких умовах — це власними руками приректи Донбас на сценарій так званого Кримського референдуму-2014 під дулами російських автоматів.
Більше того, Росія вже видала жителям окупованих територій Донецької та Луганської областей десятки тисяч своїх паспортів, а Путін має намір спростити процедуру отримання громадянства для всіх українців, не лише мешканців окупованих територіяй.
Може, до жовтня наш парламент прийме ще й закон про подвійне громадянство? У нашій країні можливо й таке. Втім влада сподівається ще й на Нормандський саміт, що їй вдасться домовитися про проведення місцевих виборів наприкінці жовтня на всій території України, включно з нині непідконтрольними територіями Донбасу.
Думаю, у такому важливому питанні мають бути конкретні дії влади, потужна інформаційна пропаганда, умови, а не припущення, сподівання та відчуття можливості. Адже часу залишилось не так багато — до жовтня, а поспіх у таких випадках може лише загострити внутрішню політичну ситуацію в Україні.
Лариса Світловська