Вшанування подвигу воїнів-добровольців відбулося в приміщенні Хмельницької міської ради. Запрошених привітали музичною композицією юні бандуристи Хмельницької школи мистецтв. А потім міський голова Олександр Симчишин вручив двом десяткам бійців, які першими в 2014-му році пішли воювати на Схід, відзнаки “Воля та мужність”, подарунки та матеріальну винагороду.
“Доброволець — це людина доброї волі, яка через власні переконання захищає державу, беручи участь у воєнних діях чи здійснюючи волонтерську допомогу, — сказав міський голова Олександр Симчишин. — Ми вже традиційно відзначаємо достойних хлопців відзнакою “Воля і мужність”. Це нагорода, яку ми запровадили у Хмельницькому позаторік. Ми планували, що нагороджуватимемо такою медаллю бійців усього двічі на рік, але далі зрозуміли, що серед нас стільки героїв, достойних того, щоб про їхні подвиги знали, що нагороджених стає щоразу більше. День добровольця — свято всієї нації, бо наш ворог точно не очікував, що стільки людей захищатиме Батьківщину. Саме завдяки добровольцям ми вистояли і остаточно, впевнений, здолаємо ворога”.
У зеленій залі міськради того дня зібралися люди, здебільшого, знайомі між собою ще з барикад Майдану. Вони різного віку, різних професій. Є серед них старші, за плечима яких служба в армії, і такі, яким у 2014-му не було й двадцяти і вони не мали жодних військових навичок, а головне — уявлення про війну як таку.
Дев’ятнадцятирічний Євген Рудухін на Донбас потрапив у вересні 2014 року і воював у складі батальйону “Свята Марія”. Нині змушений доводити у судах про свою участь в АТО.
“Я не вважаю геройством захищати свою країну, а скоріше — чоловічим обов’язком”, — переконаний колишній боєць-доброволець.
“Як я міг не йти на війну, коли туди йшли майже діти?” — скаже Василь Мельник, колишній комендант Хмельницького Майдану, за плечима якого на початок українсько-російської війни уже був досвід Афгану. Нині Василь Мельник служить у складі 8-го окремого полку особливого призначення. А ще вважає, що війна не відпускає воїнів назовсім і це буде серйозна проблема держави та суспільства в майбутньому після нашої перемоги над ворогом.
Цьогоріч уперше міська влада виділила для двох хмельницьких добровольців — учасників АТО грошові сертифікати на відшкодування вартості житла. Їхніми власниками стали учасники українсько-російської війни Ігор Гонтар та Андрій Кайдан. Ці молоді чоловіки в числі перших поїхали в зону бойових дій у 2014 році. І хоч отримали поранення та інвалідність третьої групи, — не шкодують, що стали добровольцями.
“На мою країну напав ворог і я не міг не йти її захищати”, зазначає Андрій Кайдан, який воював у складі добровольчого батальйону “Донбас”. Ігор Гонтар отримав поранення на Луганщині, ще й досі лікується, але з упевненістю каже: “Вірю в Україну, вірю в її перемогу”.
Хмельницький вдячний своїм воїнам-захисникам. За виявлені мужність та героїзм під час захисту рідної країни Ігор Гонтар та Андрій Кайдан отримали грошові сертифікати на загальну суму 994,3 тисячі гривень на придбання житла.
“Ми постійно намагаємося допомогати таким людям у покращенні житлових умов, — зауважив Олександр Симчишин. — На сьогодні вже більше ста квартир або компенсацій в місті Хмельницькому було вручено сім’ям загиблих героїв та інвалідам війни першої-третьої груп. Ми вирішили, що до Дня добровольця теж буде справедливо робити такі подарунки”.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК