Бабцю Килину розбудив телефонний дзвінок. “Господи, хто воно так настирливо наорює серед ночі”, — подумала старенька і, не вмикаючи світла, почимчикувала на кухню. Скільки насправді було часу, вона не знала, бо ж лягла спати щойно смеркло. На помацки бабця дісталась до телефона, який тріщав і тріщав. “Алло”, — тихенько, наче боячись когось розбудити, прошепотіла старенька. У відповідь почула чоловічий голос: “Ваш онук потрапив в аварію, він на смерть збив людину”. Бабцю Килину, наче струмом пройняло: “Батку мій, де він?” Голос з трубки спокійним голосом відповів: “В поліції, але ви, ще доки ніч і немає начальства, можете йому допомогти. Він сказав, що ви заради нього все зробите”. І справді, заради єдиного онука, бабуся готова була на все, адже виняньчила його з пелюшок, бо батьки були на заробітках. “Збирайте гроші, а я за кілька хвилин вам зателефоную, домовимось про зустріч”, — відповів спокійно голос з трубки. Бабця Килина кинулась на горище.Там у торбині торік сховала всі свої заощадження, які тримала на смерть. “Тисяча, дві, три, — рахувала гроші тремтячими руками старенька. —Візьму всі, щоб вистачило”, — думала бабця, ховаючи за пазуху 50 тисяч гривень.
Чекати довго не довелось. Телефон знову дав про себе знати. “Алло, ну, що гроші приготували?” — запитав той самий голос. “Так”, — відповіла жінка. “А як до вас краще доїхати?” — запитав чоловік. Бабуся продиктувала незнайомцю свою адресу і вже за півгодини почула, як біля її хати зупинилася машина. у хвіртці стояв молодий чоловік у бушлаті. Бабця Килина, не вагаючись, одразу віддала йому гроші. Чоловік хутко сів за кермо, а вона, наздоганяючи його, все благала допомогти її Іванкові.
Коли машина зникла у темряві, бабуся зайшла до хати і подивилась на годинник. Була друга година ночі. До світанку старенька так і не звела очі: молилася і все думала про Іванка. О дев’ятій вона таки наважилася зателефонувати родичам, щоб розказати про біду. Та коли в трубці почула голос онука, зраділа: “Іванчику, рідненький, тебе вже відпустили?” “Бабулю, ти про шо? Звідки відпустили?” — здивовано запитав хлопець. “З поліції” , — відповіла бабця Килина. Та коли Іван запевнив, що всю ніч провів удома, у старої підкосилися ноги. Вона сіла на стілець і деякий час прокручувала в пам’яті все, що відбулося вночі. Лише тепер зрозуміла, що віддала свої заощадження аферистам. Одного не могла збагнути, чому так легко повелась на брехню і не зателефонувала внукові одразу.
О десятій ранку бабця Килина разом із Іваном поїхала до відділу поліції. Там обоє дізнались, що за тиждень на гачок шахраїв у такий же спосіб потрапили ще п’ятеро людей, усі — пенсіонери.
Та бабці Килині пощастило, правоохоронцям таки вдалося затримати крутіїв. Ними виявилися раніше судимі мешканці Одеси. Вони ще не встигли покинути номер, який знімали в готелі.
Втім вийти на слід шахраїв вдається не завжди, кажуть правоохоронці. Як правило, зловмисники довго не затримуються в одному населеному пункті, викидають з телефона сім-картку і “лягають на дно”. Згодом шукають собі жертв в іншому місті й навіть в іншій області. Причому таких ошуканців чимало, але всі працюють за однією схемою: знімають кімнату в готелі, вночі навмання набирають номери абонентів, які живуть неподалік їхнього місця дислокації. Зазвичай розмову починають однаково: “Ваш син (онук,чоловік) у поліції”. Іноді спрацьовує й таке: “Мамо, рятуй, я в поліції!” А вже після цього трубку бере інша людина і повідомляє, за що затримали і що загрожує. А далі, як і бабці Килині, пропонують справу “зам’яти”, зрозуміло, небезкоштовно.
Як правило, на вудку потрапляє одна жертва з-понад півсотні. Успіху аферисти досягають завдяки добре продуманому психологічному розрахунку. Адже вночі, коли вони телефонують, людина не встигає прийти до тями, лише підсвідомо розуміє, що прийшла біда і баритися немає часу. І лише через якийсь час усвідомлює, що її просто обдурили.
Наразі телефонне шахрайство в Україні — досить поширений вид злочину, кажуть поліцейські. Лише торік аферисти у такий спосіб виманили у своїх жертв понад два мільйони гривень. А вже цього місяця хмельницькі оперативники затримали цілу банду телефонних шахраїв з Сумської області. Троє хлопців та дві дівчини 20-25 років за схемою “ваш син у поліції” виманювали у літніх людей гроші. Аферистам вдалось ошукати двох хмельницьких пенсіонерів: 92-річну жінку, яка віддала шахраям 15 тисяч гривень, та 81-річного чоловіка, який позбувся 10 тисяч гривень. За цими фактами відкрите кримінальне провадження за ч. 1 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Проводиться розслідування. Працівники поліції також встановлюють причетність підозрюваних осіб до схожих правопорушень в інших регіонах України, тому всіх, хто потрапив у подібну ситуацію, просять звернутися до найближчого відділку поліції і повідомити про це.
Утім уберегтися від подібного злочину можна. Насамперед потрібно покласти слухавку і зателефонувати родичу, про якого йде мова. А ще розуміти, якщо до вас телефонує незнайома людина і вимагає гроші, — це шахрай. Та найкраще одразу набрати номер 102.
Лариса СВІТЛОВСЬКА