Минулої суботи у Хмельницький завітали організатори найвідоміших фестивалів країни, щоб поділитися досвідом з колегами в рамках Всеукраїнської конференції “Фестивальна майстерня”. Захід організували представники Центру інформаційної підтримки бізнесу в Хмельницькому, заснованого на базі ГО “Нова економічна політика”, за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.
За словами голови ГО “Нова економічна політика” Олега Демчука, фестивалі в Україні досі продовжують розглядати лише як культурно-мистецькі заходи, а не як прибутковий бізнес. Від такої практики вже давно відійшли на Заході, де від проведення найрізноманітніших фестивалів отримують зиск як організатори, так і підприємці та місцева громада.
На вітчизняних теренах досягти такого результату вдається вкрай рідко. На заваді стають відсутність досвіду, розуміння і співпраці між гравцями, від яких залежить ефективність фестивалю.
“Ми дослідили освітню галузь і знайшли лише кілька вітчизняних університетів, які дають професійну освіту фестивальним менеджерам. Проте цих знань не достатньо, щоб створити якісний культурний продукт. Тому організаторам фестивалів доводиться вчитися лише на власному досвіді, — розповідає Олег Демчук. — Ми плануємо створити відкриту освітню платформу, де охочі зможуть знайти необхідні знання. Першим кроком до реалізації цієї мети стане проведення “Фестивальної майстерні”.
Конференція спрямована на три цільові аудиторії — організаторів фестивалів, бізнес і місцеву владу. Своїм досвідом з відвідувачами конференції ділилися Максим Черкашин — Міжнародний музичний фестиваль “Файне місто”, Олена Дика — “Ретрофест”, Андрій Захарко — “Республіка”, Святослав Померанцев — міжнародні поетичні фестивалі “Meridian Czernowitz” та “Meridian Poltava”, а також представники місцевої влади Хмельницького, Львова, Тернополя…
“До 2016 року в Хмельницькому проводилися фестивалі, але це були локальні події, на які з інших міст приїжджали запрошені лише їх учасники. Певним винятком був лише “Green Fest”, організований активною молоддю. Самі ж хмельничани більше їздили на такі заходи в інші міста, — ділиться міський голова Олександр Симчишин. — Тобто у нашому місті фактично була відсутня якісна фестивальна культура. Ми почали змінювати ситуацію, обравши за напрямок подієвий туризм. Місто може бути успішним, якщо ним цікавляться, якщо воно формує правильний імідж. І саме фестивалі допомагають досягти цієї мети”.
Олександр Симчишин зазначив, що позитивні зміни вже відчутні. Нині, коли говорять про Хмельницький, дедалі частіше згадують його фестивалі. Позитивне враження від міста отримують туристи та виконавці, котрі відвідують місцеві події. Наприклад, якщо у 2016 році було важко знайти артиста на святкування Дня міста, то нині музиканти самі надсилають заявки і пропозиції. Тому фестивальне життя у Хмельницькому міська влада розвиватиме й надалі.
Своїм досвідом також поділилися представники Львова — міста, якому вдалося зробити різнопланові фестивалі однією зі своїх родзинок. За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, неможливо приваблювати туристів лише гарною історичною архітектурою. Міські локації потрібно наповнювати цікавими подіями, аби в туристів було бажання знову повернутися туди.
“Десять відсотків світової економіки припадає на туризм. Україна поки що займає слабку позицію у цій перспективній сфері, — розповідає Андрій Москаленко. — Як приклад, минулого року в Львові побувало 2,6 мільйона гостей. Згідно зі статистикою, вони залишили у місті 615 мільйонів євро. Досягти таких результатів вдалося зокрема підтримці фестивального руху”.
Нині львівська влада посилено розвиває не лише розважальні фестивалі, а й вузькоспеціалізовані заходи міжнародного рівня та великі конференції, які приносять у міську економіку не менше коштів. Цю сферу ще називають “конференційний туризм”.
“Фестивалі мають торкатися різних емоцій, не завжди радісних. Ми шукаємо сучасні способи донесення важливої інформації до молоді. Це може бути лазерне шоу до річниці створення ЗУНР чи масштабний симфонічний концерт просто неба до річниці ліквідації гетто”, — підкреслив представник Львова.
Досвід Хотина Чернівецької області ілюструє важливість масштабних фестивалів для економіки маленьких містечок.
“Завдяки фестивалю середньовічної культури “Битва націй” за три дні туристи у Хотині витратили 9 мільйонів гривень. Думаю, це ствердна відповідь на питання: чи потрібні фестивалі громаді? Спробуйте знайти інвестора, який вкладе в місто стільки коштів”, — переконаний міський голова Хотина Микола Головльов.
Під час дискусії учасники конференції обговорили спільні проблеми розвитку фестивальної галузі. У результаті вони дійшли висновку, що потрібно розробити єдину мапу українських фестивалів. Вона дозволить уникнути ситуації, коли в один день проводиться кілька масштабних заходів. І хоч фестивалі повинні конкурувати один з одним, але від таких накладок втрачають усі.
Крім того, існує загроза, що українські фестивалі можуть стати безликими, схожими одне на одного. Так, нині якість і кількість таких заходів зростає, але не кожен із них має власну родзинку. Зазвичай організовують якісний, але стандартний музичний фестиваль, на який приїжджають одні й ті ж виконавці. У майбутньому ця тенденція може принести купу негативу.
Отримати конкретні поради щодо пошуку коштів, виконавців, налагодження співпраці з владою учасники конференції могли під час платного воркшопу.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора