Сьогодні, 11 травня, в обласному літературному музеї вперше презентували історичний скарб, який нещодавно знайшли у Старокостянтинівському районі. Під час прес-конференції краєзнавці та письменники розповіли, що знайденні артефакти розвінчують низку радянських міфів про діяльність ОУН-УПА на Поділлі.
Унікальні історичні артефакти повстанців виявили в урочищі Жеребки, поблизу села Підгірне. Місцеві краєзнавці випадково натрапили на закопаний у лісі бідон. У ньому були сховані листівки, літературно-пропагандистський часопис “Хрін”, засоби особистої гігієни повстанців — зубні щітки, помазки для гоління, люстерка, металеві коробочки з вазеліном. Поблизу з цим сховищем краєзнавці також виявили можливу криївку.
“Оскільки ці повстанці боролися за Україну вже в повоєнні роки, вони мали ретельно дбати про свій зовнішній вигляд, щоб не викликати підозр. Чоловіки голилися, відчищали свій одяг, після чого виходили з лісу вести пропагандистську діяльність”, — пояснює директор літературного музею Василь Горбатюк, який понад 20 років займається дослідженням діяльності ОУН на Поділлі.
За його словами, з червня 1941 року підпілля ОУН уже діяло в різних районах Хмельниччини. Про це свідчать знахідки, зроблені краєзнавцями останніми роками. Так, кілька років тому перший бідон з артефактами повстанців знайшли у селі Кадиївці Кам’янець-Подільського району, згодом — у селі Мала Кружелівка Дунаєвецького району. Боротьба українських націоналістів тривала й після завершення Другої світової.
Василь Горбатюк стверджує, що йому достеменно відомі імена підпільників, які зробили нещодавно знайдену схованку й криївку. Це були члени крайового проводу ОУН “Поділля” Іван Ліщинський (псевдо Матюшенко), Михайло Чернега (псевда Карась, Циган) і Йосафат Лазорко (псевдо Тарас). Крім сховища в урочищі, вони мали кілька конспіративних квартир.
“Наприкінці червня 1952 року через групу зрадників ці підпільники були викриті. Їх піддали тортурам і згодом у тодішньому Проскурові Івана Ліщинського і Михайла Чернегу розстріляли, — розповідає Василь Горбатюк. — Йосафату Лазорку дали 25 років таборів. Проте після смерті Сталіна його реалібітували. З ним, до речі, я мав честь познайомитись особисто. На жаль, він помер два роки тому”.
Дістати бідон з речами повстанців виявилося нелегко він був оточений вибухівкою. Відтак, за словами краєзнавця Володимира Баршацького, тут виявили 10 мін і кілька гранат. Довелося викликати рятувальників, щоб вони розмінували навколишню територію.
Письменник і громадський діяч Богдан Теленько наприкінці заявив, що нині потрібно шукати шляхи музеєфікації цих артефактів і меморіалізації урочища Жеребки. Він переконаний, що місцева й обласна влада мають не ховати голову в пісок, а сприяти цьому процесу, адже це урочище має історичну й туристичну цінність. Для початку його мають обстежити сапери, а до криївки потрібно встановити вказівники. Далі за роботу візьмуться дослідники історії.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора