П’ятниця. Десята година вечора. Нормальні люди в цей час готуються до сну або відпочивають після насиченого тижня. Але не ми. У нас “Ніч самоврядування в Палаці творчості” ― спільний проект ради міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” та прес-клубу “Юний журналіст”.
П’ятниця. Десята година вечора. Нормальні люди в цей час готуються до сну або відпочивають після насиченого тижня. Але не ми. У нас “Ніч самоврядування в Палаці творчості” ― спільний проект ради міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” та прес-клубу “Юний журналіст”. Я б це назвала “Ніч на свій лад”, бо тут не було обмежень чи нудних правил. Найголовніше ― веселитись, дізнаватися щось нове, спілкуватися і не заснути, адже попереду дев’ять годин інтерактивних вправ, майстер-класів, квесту, тренінгів, флешмобу та багато іншого.
Ідея “Ночі cамоврядування в Палаці творчості” виникла давно. Ще минулого року на одному з засідань ради висловлювали думки, що зараз у тренді такі проекти, як “Ніч у бібліотеці”, “Ніч у музеї”, де молодь просто збирається та весело проводить нічний час. Чому б і нам також не зробити щось подібне? Звичайно, на базі нашого Палацу творчості. Адже так хочеться, нікуди не поспішаючи, поговорити з однолітками за філіжанкою кави, познайомитися з новими людьми, побігати, потанцювати, дізнатися щось нове…
Отже, заручившись підтримкою директора Палацу Володимира Гули, ми створили план. Під час підготовки порівнювали “Ніч у Палаці” з уже традиційним щорічним весняним проектом “Школа лідерства”. Розподілили обов’язки між членами ради. Зокрема голова “Нової генерації міста” Володимир Анікін розробив нічний квест “Мій Палац ― окраса мого міста”.
У проекті взяли участь не тільки вихованці Палацу, а й керівники гуртків, директор і навіть мама і брат учасниці прес-клубу Діани Колісник.
Що ж, 22.00, ніч розпочинається! Для ближчого знайомства ― інтерактивна гра з клубочком. Один із учасників кидає клубок, а той, хто зловить, повинен назвати своє ім’я і розповісти щось цікаве про себе. Нитки з клубка переплітаються в павутину, яку ми назвали “Wi-fi Палацу”. Далі добре знайомі вправи: “Броунівський рух”, “Спільний проект”, “Team building” ― все для того, щоб познайомитися ближче. Перша перерва або, як ми її ще називаємо, “кава- брейк”. Неформальне спілкування, ніхто нікуди не поспішає, але попереду ще багато цікавого.
23.30 ― “Art house”. Це одна з найвеселіших частин ночі, а провели її випускниця прес-клубу Ірина Заспа з подругою Олександрою Ніколаєвою. Тут ми знову знайомилися, але вже за допомогою рухів. Також побували трішки в ролі акторів на уявній сцені, навчилися розуміти акторську мову, зробили одне одному масаж і все це в легкій, невимушеній та дружній атмосфері.
Приблизно перша ночі, а ми вирушаємо в музей-панораму визволення Проскурова, до речі, нині вже єдину панораму в Україні. Ось вам і “Ніч у музеї”. Невеличка екскурсія від Людмили Потапової і йдемо далі, на майстер-класи з танців. Це не дискотека, а майстер-класи від професіоналів своєї справи Наталі Мильнікової та Олега Євана. Вчили базові рухи і практикували в парах усе ― від французького вальсу до подільської польки, що у фіналі виглядало досить гармонійно.
Збадьорилися кавою і пішли мандрувати квестом: спочатку відповіді на запитання про Палац, а згодом три команди шукали ключі від скриньок. Ми бігали по всьому Палацу і більшість вихованців нарешті змогли ознайомитись з ним повністю. Всі ми, незважаючи на глибоку ніч, знайшли всі відгадки, відімкнули скриньки й отримали невеличкі подарунки на згадку.
Далі ― “Cinema club”: перегляд французької комедії “БУМ” та обговорення проблем, які порушуються в кінокартині.
Після фільму адреналіну додав майстер-клас “Вміти, знати, володіти” від Володимира Анікіна. Військово-патріотичне виховання ― нині пріоритетний напрямок, але у нас не було лекцій і нотацій ― було інтерактивне навчання, багато наочності, все можна було поміряти, помацати і чогось навчитися.
А далекі від військової справи люди плели браслети нескорених та виготовляли листівки до Дня святого Валентина.
А на годиннику 6.30 і це означає, що ніч завершується ― надворі вже сіріє. Наостанок нетривала дискотека, флешмоб “Не стидайся: це твоя земля… ” пам’яті Кузьми Скрябіна, вручення сертифікатів учасникам проекту, вже традиційне фото на згадку й обмін враженнями.
Якщо всі відгуки склеїти докупи, то це буде звучати так: “Ніч була просто супер-мега-бомбезна, емоційна і гіпер-супер-пупер-атмосферна!”.
Анастасія Перчук, прес-клуб “Юний журналіст”