З грудня минулого і до 1 червня цього року в Хмельницький обласний центр зайнятості (ХОЦЗ) звернувся 27831 безробітний. З них тільки 11623 працевлаштовані. В чому проблема безробіття на Хмельниччині та які професії сьогодні затребувані — про це далі в матеріалі з розмови з Сергієм ЗАЛУСЬКИМ, заступником директора ХОЦЗ.
З грудня минулого і до 1 червня цього року в Хмельницький обласний центр зайнятості (ХОЦЗ) звернувся 27831 безробітний. З них тільки 11623 працевлаштовані. В чому проблема безробіття на Хмельниччині та які професії сьогодні затребувані — про це далі в матеріалі з розмови з Сергієм ЗАЛУСЬКИМ, заступником директора ХОЦЗ.
Безробітні втрачають мотивацію
Узагалі наразі існує позитивна тенденція збільшення вакансій, раніше їх було набагато менше. Проте є проблема з підбором осіб на ці місця роботи. Все через невідповідність між попитом і пропозицією на ринку праці. З розвитком технологій, зі швидкоплинністю часу та осучасненням сфер праці роботодавці висувають усе вищі вимоги до майбутніх працівників, які не завжди можуть відповідати зазначеним критеріям.
Складовою питання безробіття є також втрачена мотивація робітників. Якщо людина заробляла на колишній посаді 5-7 тисяч, то важко знайти місце роботи хоча б із такою ж зарплатою. За даними ХОЦЗ, більше 40% вакансій Хмельниччини пропонують мінімальну заробітну плату (при цьому слід врахувати сплату податків), майже 50% — до 5 тисяч і лише 6-7% роботодавців можуть дати місячну платню більше 5 тисяч гривень. Здебільшого останні — це вакансії швачок, слюсарів, працівників сільського та лісового господарства, агрономів, трактористів…
Трудова міграція
Активний виїзд українців за кордон у пошуках вищої зарплати наразі вже звична справа. Тим паче, літо — сезон трудових поїздок. Така ситуація — велика проблема не тільки для Хмельниччини, а й взагалі для України. Це — відтік робочої сили за кордон: раніше згадувані швачки, ливарники, електрозварники, токарі, муляри… Наразі польська торгово-промислова палата визнає українців як надзвичайно працьовитих людей. Якщо це ще зрозуміють і підтвердять на законодавчому рівні Німеччина і Франція, то відповідно Польща буде пропонувати українцям кращі умови роботи.
“Кількість зареєстрованих у центрі зайнятості, порівняно з минулим роком, зменшилась. На це, звичайно, є різні причини, але однією з основ-них — міграція українців. Крім того, серед зареєстрованих на біржі дуже мало молоді, вона перестала до нас звертатись. Здавалось би, якщо молоді люди не йдуть по допомогу в центр зайнятості, то це означає, що вони мають роботу. Проте ми активно співпрацюємо з роботодавцями, від яких маємо інформацію, що і до них молодь також мало потрапляє. Це — прогалина ринку праці. Звідси висновок, що, вірогідніше за все, молоді українці шукають кращого життя в інших країнах або знайшли своє місце в тіньовій економіці, — пояснює Сергій Едуардович.
У попиті — робочі спеціальності
Українці звикли “тягнутись” до Заходу, країни якого — інформаційно-бізнесові. Проте Хмельницька область (певно, й загалом уся Україна) — аграрно-промислова. Звичайно, нам потрібні фахівці у білих комірцях, але їх відсоток не такий великий, як кількість вакансій для робочих спеціальностей. Зазвичай, для перших однією з умов праці є наявність досвіду. До того ж рівень зарплати значно різниться. Якщо помічнику юриста пропонують мінімальну заробітну плату, то трактористу — вдвічі більшу. Як правило, в швачок Хмельниччини місячна платня стартує від 6000 гривень і вище.
За словами заступника директора центру зайнятості, на проблему працевлаштування також впливають високі ціни на житло. Найбільше вакансій у Хмельницькій області — у самому Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Шепетівці, Старокостянтинові, Славуті. Люди з сіл чи інших міст їхали б на роботу в ті міста, якби житло було дешевшим чи підприємства пропонували гуртожитки. До прикладу, власники нового акумуляторного заводу в Старокостянтинові вже це зрозуміли і будують гуртожиток для своїх працівників.
Повернення іміджу робітника
Для того, аби вирішити проблему безробіття, ХОЦЗ активно працює зі старшокласниками. Майбутні вступники повинні знати, які професії справді потрібні, щоб потім не сидіти без роботи і мати високу заробітну платню. Розумний вибір спеціальності — обізнаність на ринку праці й знання затребуваних фахівців, а не просто вступ на “модну” професію. В свою чергу, представники центру зайнятості спрямовують молодих людей до робітничих спеціальностей.
“На жаль, зараз втрачена престижність працівника, — каже Сергій Залуський. — Раніше імідж інженера був на задньому плані, а робітника — на першому. Ми можемо це побачити у фільмах радянського часу. Насправді це — хороша характеристика і до цього потрібно повернутись. Левова доля престижності робітничих професій — за роботодавцями. Якщо вони запропонують гідні умови роботи в порядку і комфортності, якісне обладнання, спецодяг, забезпечать повагу до фахівця, надаватимуть оптимальну заробітну плату та гуртожитки чи “малосімейки”, тоді люди, зокрема молодь, хотітимуть там працювати, а не шукати кращої долі за кордоном”.
Вікторія ТАРАН