Про продовження мораторію та заборону на продаж землі в Україні нині знову активно заговорили наші політики. До речі, більшість із них ще вчора або мовчали з цього приводу, або свідомо не бралися за розв’язання цієї актуальної проблеми. Дехто з них настійливо вимагає проведення негайного референдуму, лицемірно заплющуючи очі на те, що тіньовий ринок землі в нашій країні вже давно існує. Проте нині вже можна говорити про те, що для них це не лише тема чергових передвиборчих маніпуляцій суспільної свідомості, й сільського електорату зокрема, але й чергова спроба зупинити поступ України до створення цивілізованого ринку землі. Про проблематику теми ринку землі говоримо з головою ПАТ “Проскурів” Іваном Рудиком, чия позиція кардинально відрізняється і від тих, хто нині агітує за згаданий референдум, і від влади з цього, направду, доленосного питання для України.
Про продовження мораторію та заборону на продаж землі в Україні нині знову активно заговорили наші політики. До речі, більшість із них ще вчора або мовчали з цього приводу, або свідомо не бралися за розв’язання цієї актуальної проблеми. Дехто з них настійливо вимагає проведення негайного референдуму, лицемірно заплющуючи очі на те, що тіньовий ринок землі в нашій країні вже давно існує. Проте нині вже можна говорити про те, що для них це не лише тема чергових передвиборчих маніпуляцій суспільної свідомості, й сільського електорату зокрема, але й чергова спроба зупинити поступ України до створення цивілізованого ринку землі. Про проблематику теми ринку землі говоримо з головою ПАТ “Проскурів” Іваном Рудиком, чия позиція кардинально відрізняється і від тих, хто нині агітує за згаданий референдум, і від влади з цього, направду, доленосного питання для України.
— Уже не раз я публічно наголошував, що ринок землі в Україні повинен бути цивілізованим, — каже Іван Леонтійович. — Але, на мою думку, нині ми маємо чергову спробу політичних маніпуляцій навколо цього питання як з боку так званих захисників селянства, так і з боку влади. Ні колишнє, ні нинішнє керівництво держави не проявляло реальної політичної волі для його вирішення. З одного боку, популісти від політики паразитують на ньому, хоча добре знають, що в нас уже давно існує доволі жорсткий тіньовий ринок землі, замішаний на корупційних схемах, а з іншого, нинішня влада під виглядом земельної реформи фактично прагне його узаконити. Звичайно ж, усі вони добре розуміють, що ринок землі повинен бути, адже земля є і буде реальним товаром.
Обурює й те, що такі псевдозахисники українського села постійно твердять, як під час творення цивілізованого ринку землі селян-пайовиків обов’язково обдурять. Та наше село уже у незалежній Україні тільки те й роблять, що дурять. Навпаки, законний ринок землі покаже справжню її вартість, стане добрим стимулом для розвитку села, підтримає заразом і матеріально селян, які нині за безцінь віддають свої паї. Заразом такий ринок стане реальною перепоною усіляким агроділкам, які відверто нищать земельний потенціал країни.
— Не секрет, що ПАТ “Проскурів” піддавалося фактичним рейдерським атакам із захопленням земель, ініційованим з коридорів влади Хмельницького району.
— Якраз про це мова. Адже від початку нашої незалежності більшість проблем із маніпуляцією землі йшли від місцевої влади, яка, зокрема, на основі рішень голів райадміністрацій, сесій райрад, могла у господарств та сільських рад вилучати землю і передавати її в чужі руки для нібито ведення сільськогосподарської діяльності… Справді, таких рейдерських атак з боку районної влади зазнало і ПАТ “Проскурів”. Ми тривалий час судилися за свої незаконно вилучені землі, які були, по суті, вкрадені у нас для облаштування заміських маєтків власть імущих чиновників, найперше, з обласних силових структур. Для мене це доволі болюча тема, проте згадую про ці факти для того, щоб проілюструвати рівень сваволі та беззаконня, який панує нині на тіньовому ринку землі в країні.
До речі, мене звинувачували, що я свідомо не йду на розпаювання землі на території нашої агрофірми. Та переконаний, що ми правильно чинили, не кваплячись з проведенням цих дій, зберігши до сьогодні цю землю в агрофірмі. Нині земля законно розпайована, наша плата за користування паями одна з найбільших в області, до нас повертаються і ті пайовики, які шукали спершу інших партнерів.
На моє переконання, в країні мають діяти єдині правила гри у здійсненні земельної реформи, напрацьовані практикою, зокрема, європейських партнерів. Наприклад, у Європі не може придбати землю, скажімо, лікар чи вчитель, якщо він не має відповідної освіти. Там існують жорсткі застереження для появи можливих підставних осіб на ринку землі та багато інших законодавчих норм, які не допускають творення тіньового ринку землі, який нині у нас процвітає у найрізноманітніших незаконних формах та схемах.
Добре зрозуміле мені й нинішнє бажання наших олігархів провести земельну реформу за власним сценарієм, аби закріпити за собою власність на землю, якою вони вже користуються. До речі, серед таких власників найбільше тих, хто кричить про заборону на продаж землі.
Та очевидним для мене є те, що ми зобов’язані пройти шлях творення цивілізованого ринку землі, який з огляду на наші суспільні реалії може перетворитися заразом і у велику соціальну проблему. Тішить одне: ніхто нашу землю на плечах не перенесе в інший кінець материка чи світу і нам усе одно треба буде самим наводити лад із проведенням земельної реформи…
Розмовляв Богдан ТЕЛЕНЬКО