У вівторок колишні в’язні концентраційних таборів і представники місцевої влади поклали квіти до братських могил бранців Раківського концтабору “Шталаг-355”, розташованого на території нинішньої військової частини А-4239. Під час урочистого заходу присутні з представниками духовенства провели панахиду за загиблими.
У вівторок колишні в’язні концентраційних таборів і представники місцевої влади поклали квіти до братських могил бранців Раківського концтабору “Шталаг-355”, розташованого на території нинішньої військової частини А-4239. Під час урочистого заходу присутні з представниками духовенства провели панахиду за загиблими.
“Ми схиляємо голови й пам’ятаємо українців, які загинули тут у нелюдських умовах. Але історія України показує, що, незважаючи на всі війни, вбивства, страти, нація загартовується. Українці мають генетичну пам’ять, яка робить їх вільними й сильними. Завдяки цим рисам ми ніколи не здамося перед жодним ворогом і не допустимо повторення цих жахливих подій. Саме заради цього патріоти дають відсіч агресору на сході країни”, — наголосила керуючий справами виконавчого комітету міської ради Юлія Сабій.
У концтаборі “Шталаг-355” нацисти вбили майже 65 тисяч військовополонених. Загалом за роки окупації у Проскурові закатовано і розстріляно понад 81 тисячу осіб. Окрім “Шталагу-355”, у місті німці розгорнули мережу фільтраційних і трудових таборів. Діяв вербувальний пункт, з якого на примусові роботи до Третього рейху вивезли понад 1300 молодих проскурівчан. Єврейські квартали міста були оточені в гетто, багатьох розстріляли у жовтні-листопаді 1942 року.
“Я родом з Брянської області, де в лісах переховувалося багато партизан. Оскільки наше село було поблизу лісу, німці боялися заходити до нас, тому вони вирішили вивезти всіх селян до концентраційного табору. Так, у семирічному віці я опинився у концтаборі в білоруському місті Борисов, де пробув до 1943 року. Дотепер у пам’яті ряди колючого дроту, собаки, сторожові вежі з кулеметами й нари, схожі на корита, з соломою, в яких нам доводилося спати. Їжа теж була жахливою, давали їсти хліб із тирсою”, — поділився 81-річний колишній в’язень концтабору Олександр Бондарев.
Наш кор.
Фото Андрія ЯЩИШЕНА