Останній день цьогорічної зими у зоні АТО видався похмурим, захмарено-туманним, із пронизливим вологим вітриськом, котрий пробирався навіть крізь одяг. Земля розкисла після морозів. Довкруж — суцільна багнюка… Утім, як відомо, значно важливіше не те, що зовні, а те, що лине від серця, від душі. Творча сотня “Рух до перемоги” спільно з 42-м гарнізонним будинком офіцерів, традиційно співпрацюючи з головним управлінням морально-психологічного забезпечення військовослужбовців ЗСУ, здійснила другий цього року мистецько-гуманітарний виїзд на схід України.
Останній день цьогорічної зими у зоні АТО видався похмурим, захмарено-туманним, із пронизливим вологим вітриськом, котрий пробирався навіть крізь одяг. Земля розкисла після морозів. Довкруж — суцільна багнюка…
Утім, як відомо, значно важливіше не те, що зовні, а те, що лине від серця, від душі. Творча сотня “Рух до перемоги” спільно з 42-м гарнізонним будинком офіцерів, традиційно співпрацюючи з головним управлінням морально-психологічного забезпечення військовослужбовців ЗСУ, здійснила другий цього року мистецько-гуманітарний виїзд на схід України.
Навідалися з гостинцями і концертними програмами до двох підрозділів 72-ї бригади. Це вона вже кілька місяців боронить Авдіївку від московинської наволочі. Ми неодноразово передавали допомогу нашим героям, а цього разу вдалося приїхати особисто. Поспілкувалися з хлопцями, вкотре пересвідчились у їхній незламності і високому бойовому дусі. На власні вуха чули, як навіть посеред білого дня ворожі Україні війська не дотримуються Мінських домовленостей, як гепають важкі вибухи. Втім наших героїв цим не злякати, вони сумлінно виконують свою роботу на війні.
За стінами час від часу гупало відголосся Авдіївської промзони. А в середині пристосованого для життя і концерту приміщення співалось і танцювалося, гралось і сміялося, сумувалося, мріялось і сповнювалося жагою до життя. З вірою, надією і любов’ю. З Богом і Україною.
Ми дякували бійцям за захист, вручили гостинці, малюнки, листи, освячену ікону, патріотичні браслетики від дітей. А вони, проводжаючи нас до автобуса, примудрилися звідкись узяти цукерки! Отакі вони чоловіки-воїни: навіть на передовій їм вдається пригостити цукерками дівчат-волонтерок!
Спецпідрозділ хмельницьких правоохоронців “Богдан” — один із обов’язкових пунктів відвідування в зоні АТО. Не так давно ми здружились, утім ніколи не буває запізно, аби навідатися до земляків, привезти їм трохи смачненького з рідного краю, поспілкуватись і подарувати яскравий концерт.
Відрадно, що до сільського будинку культури надвечір, довідавшись про наш приїзд, прийшов і місцевий люд. Багато з них уже відвідували наш концерт попереднього разу. Втім прийшло немало нових людей. Відтак, звертаючись до них зі сцени, я подякувала, що нашим землякам серед них тепло. Авжеж, не так, як удома, втім… А всі разом — і артисти, і глядачі — дякували “богданівцям” за сумлінну та якісну службу на благо людей і України.
Ущерть заповненою була також зала Будинку культури м. Соледар. Щира зустріч, ініціаторкою котрої стала місцева мешканка Наталя Тіщук, відбулася за участю заступниці міського голови. Ми ж дарували творчість подільської землі не лише місцевим мешканцям, студентам і школярам, а й військовослужбовцям Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін. Вони також чималим складом на чолі з командиром навідалися на концерт.
Ранній ранок 1 березня. Зона АТО. Бездонно-синє небо, яскраве сонечко, котре приємно торкається теплом свого проміння. Сніг під ногами вже не колючий, але ще не перетворився у багнюку — він тільки-тільки починає усвідомлювати себе водою. Весна на календарі співпала з весною у природі, наповнивши єство радістю, мрійливістю і бажанням, мружачись проти сонця, посміхатися! …Якби ж тільки не усвідомлення близької війни.
Зустрічали перший день весни і розпочали сезон концертів просто неба разом із підрозділом 24-ї бригади. І тут були місцеві мешканці: на звуки музики і пісень до місця розташування військового підрозділу прийшли… три сільські бабусі.
Ця бригада — особлива в долі нашої творчої сотні. Тривалий час ми опікувались одним із дивізіонів бригади — “Лісовими ельфами”. І от дорога повернула знову в їхній бік.
Хмельницький. Старокостянтинів. Красилів. Шепетівка. Київ. Отака географія учасників цієї поїздки, волонтерів “Руху до перемоги”. Традиційно у складі колективу навідалися на Донбас авторка цієї статті, керівник творчої сотні Оксана Радушинська, директор 42-ого ГБО Сергій Чеплаков (старший групи, звукооператор), начальник управління соціального захисту населення Старокостянтинова Наталя Шабельник, підполковник, психолог бригади тактичної авіації Фаріт Сахіпов, співаки Сергій Скоп, Катерина Колодинська, Анастасія Капустянська, Роман Войцехівський, скрипалька Ольга Безносюк, демобілізований атовець-водій В’ячеслав Тіщенко та мої батьки.
Волонтери дякують усім, хто допомагає нам підтримувати наших Героїв!
Оксана РАДУШИНСЬКА
Фото Петра РАДУШИНСЬКОГО